Справа № 183/7217/25
№ 1-кп/183/2048/25
18 липня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025042350000588 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у званні "солдат", який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025042350000588 від 02.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про направлення обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду з метою визначення підсудності, оскільки кримінальне правопорушення скоєно поблизу населеного пункту Соледар Бахмутського району Донецької області, що не відноситься до територіальної підсудності Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 також не заперечували щодо направлення обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши обвинувальний акт, зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке було скоєно поблизу населеного пункту Соледар Бахмутського району Донецької області.
Суд зазначає, що Соледар знаходиться в Бахмутському районі Донецької області.
Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , скоєне на території, що не відноситься до територіальної юрисдикції Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, суд приходить до висновку, що даний обвинувальний акт не підсудний Самарівському міськрайонному суду Дніпропетровської області.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року зазначив, що «фраза» встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява 7360/76) визначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».
Пунктом 22 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що судом першої інстанції є місцевий загальний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження, а також Вищий антикорупційний суд у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його підсудності цим Кодексом, а також апеляційний суд у випадку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
За приписами п.1 ч. 1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Згідно з п.6 ч.2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
Відповідно до п.4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження суд направляє обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності.
Враховуючи викладене, у підготовчому судовому засіданні слід вирішити питання про підсудність даного кримінального провадження.
За приписами ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
З огляду на наведене, з метою дотримання вимог щодо правил підсудності та розгляду справи належним судом, встановленим законом, суд приходить до висновку про наявність підстав для направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025042350000588 від 02.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 314, 372, 376 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025042350000588 від 02.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, направити до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1