Справа № 183/5027/25
№ 1-кс/183/1301/25
17 липня 2025 рокуСлідча суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою, обраного відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Магдебург, Німеччина, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця, який проходить військову службу на посаді стрільця відділення охорони 1 взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12025042350000535 від 23.05.2023 року,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
в присутності підозрюваного ОСОБА_4 ,
16.07.2025 року прокурор Виноградівського вілдділу Берегівської окружної прокуратури, як процесуальний керівник у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025042350000535 від 23.05.2023 року, звернувся до слідчого судді, в порядку ч.6 ст. 199 КПК України, з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, - ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на особливий період, старший солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, старший солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Реалізуючи свій злочинний намір, старший солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на особливий період і проходячи її на посаді стрільця відділення охорони 1 взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони, військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою ухилення від військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 15 травня 2023 року з відпустки по сімейним обставинам до пункту постійної дислокації 1 взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони, військової частини НОМЕР_1 не прибув, чим незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, та вибув до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тобто самовільно залишив місце служби з метою ухилитися від військової служби, та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби та продовжував ухилятися від військової служби до 23 травня 2025 року, тобто до часу встановлення працівниками правоохоронного органу його місцезнаходження, а саме на території с-ща. Черкаське Самарівського району Дніпропетровської області.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Строк тримання ОСОБА_4 під вартою закінчується 18.07.2025 року, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 направлено до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, однак в зв'язку з тим, що до початку підготовчого судового засідання закінчується обраний раніше запобіжний захід, прокурор просить продовжити його на 60 діб, з у тримання обвинуваченого в умовах гауптвахти.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, наявність ризиків, які слідчий суддя вважав доведеними при застосуванні запобіжного заходу не зменшилася та не відпала.
Захисник та обвинувачений в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт на 24 липня 2025 року, прокурор не подав клопотання за 5 днів до закінчення раніше обраного запобіжного заходу, ОСОБА_4 має намір подати клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та продовжити виконувати свій військовий обов'язок, тому подальше утримання його під вартою є не доцільним, ризиків на сьогоднішній день не існує.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов до наступного.
Подані прокурором матеріали, у своїй сукупності, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч.6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Як зазначив суд вище, надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, що попередньо кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.4 ст. 408 КК України, що підтверджується доказами, поданими до клопотання.
При розгляді доказів, наданих слідчим в підтвердження клопотання, зазначених вище, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому слідчий суддя вважає, що існують всі підстави вважати підозру обґрунтованою.
Про наявність ризику передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі від трьох до десяти років, обвинуваений раніше судимий, не відбув покарання за попереднім вироком, тому, на думку слідчої судді, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вони не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, слідчий суддя враховує відсутність стійких соціальних зв'язків у підозрюваного, а також ту обставину, що ОСОБА_4 , не відбувши покарання у виді реального позбавлення волі, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому у суду відсутні підстави для обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Дії, які інкримінуються підозрюваному, мають виняткову суспільну небезпечність, оскільки відбулися в період триваючої збройної агресії Російської Федерації. Означене є беззаперечною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1,3 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Між тим, судом встановлено, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 направлений до суду, підготовче судове засідання у цій справі призначено на 24 липня 2025 року, під час підготовчого судового засідання повноважний суд вирішує питання, визначені ст. 315 КПК України, в тому числі має вирішити питання продовження дії запобіжного заходу, а тому у слідчого судді на даній стадії відсутні підстави для застосування запобіжного заходу на 60 діб, як на тому наполягає прокурор.
На підставі викладеного, суд вважає продовжити дію запобіжного заходу строком до 01 серпня 2025 року, і за таких обставин, обраний раніше запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в суді, відносно якого направлено до суду обвинувальний акт та не вирішені питання, пов'язані з підготовчим судовим засіданням, у строки, визначені КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 350 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою, обраного відносно підозрюваного ОСОБА_4 , - задовольнити частково.
Підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01 серпня 2025 року, в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1 .