Справа № 182/3313/25
Провадження № 1-кс/0182/531/2025
Іменем України
16.07.2025 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження № 12024041340000704 від 25.03.2025 року,-
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
скаржника ОСОБА_3 ,-
30 травня 2025 року до Нікопольського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження № 12024041340000704 від 25.03.2025 року.
У своїй скарзі скаржник посилається на наступне.
Слідчим СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській облсті ОСОБА_5 25 березня 2025 року було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12024041340000704 від 25.03.2025 року, на підчтаві п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - відсутність складу злочину. Однак з даним рішенням скаржник не згодна, оскільки з моменту подачі заяви про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України слідчий не вчинив жодних слідчих дій направлених на збирання доказів, відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України. Крім того, слідчий не допитував потенційного підозрюваного, не викликав скаржника як заявника для допитів, не сповістив її, як потерпілу, про отримання висновку від комісійної судово-медичної експертизи від 06.11.2024 року. Слідчий при телефонній розмові запевняв, що обов'язково повідомить про отримання висновку, але повідомлення вона так і не отримала. Так як всі підтвердження злочину знаходились у висновку комісійної судової медичної експертизи, її позбавили можливості надати докази на підтвердження її заяви. Згідно з протоколом патологоанатомічного дослідження №16 від 29.01.2024 року причина смерті ОСОБА_6 , 1946 р.н. є повторний інфаркт міокарда, який стався 23.01.2024 року. Діагноз закладу, що направив ОСОБА_6 Нікпопольська лікарня № 4 до КП «ДОК-ЦДА» ДОР»- нестабільна стенокардія, ІХС, ПІКС (2022) та повна ЛВ блокада. Дігноз при госпіталізації до КП «ДОРЦДЛ» ДОР»- кардіосклероз постінфактний (2022), повторний інфаркт міокарда (23.01.2024), ЛВ блокада.
На підставі клінічних та патологоанатомічних даних, основним захворюванням померлої ОСОБА_6 , слід вважати ІХС та повторний інфаркт міокарда від 23.01.2024, який стався у Нікополі. Має місце повного спів падіння клінічного і патологоанатомічного діагнозів.
19.01.2024 та 23.01.2024 року ОСОБА_6 звернулась до лікаря-кардіолога міської лікарні № 4 ОСОБА_7 за допомогою, але лікар не провела діагностику і не побачила інфаркт міокарда (повторний 23.01.2024). Недбале ставлення ОСОБА_7 призвело до ускладнення інфаркту міокарда , порушення провідності, повної ЛВблокади, яке сталось 26.01.2024 року, коли остання прийшла до лікаря ОСОБА_7 . Наслідки недбалого ставлення ОСОБА_7 - смерть ОСОБА_6 від інфаркту міокарда.
На підставі вищевикладеного просила визнати протиправною бездіяльність та скасувати постанову слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження № 12024041340000704 від 25.03.2025 року.
Скаржник у судовому засіданні підтримала вимоги скарги та додала, що відповідно до записів у карці ОСОБА_6 зазначено, що 23.01.2024 року остання відмовилась від госпіталізації, однак ОСОБА_6 підпис відсутній, що не може відповідати дійсності.
Прокурор при вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.
Ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області було витребувано з Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області матеріали кримінального провадження № 12024041340000704 від 25.03.2025року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Дослідивши скаргу, матеріали кримінального провадження № 12024041340000704, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Враховуючи, те що КПК України встановлені стислі строки розгляду даної категорії справ, вважаю за можливе розглянути скарги за наявними матеріалами та зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У ч. 1 ст.303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.303КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 12024041340000704 від 25.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
25 березня 2025 року слідчим СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12024041340000704 від 25.03.2025 року в якій зазначено, що до Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла ухвала Нікопольського міськрайонногосуду про внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , 1974 р.н., про те, що медичні працівники НМЛ №4 неналежним чином виконують свої професійні обов'язки.
У ході розгляду відомостей було встановлено, 26.01.2024 року гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є матір'ю заявниці ОСОБА_3 , 1974 р.н., звернулась до лікаря-кардіолога гр. ОСОБА_7 КП «Нікопольської міської лікарні №4» НМР гр.. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на прийом прийшла сама в повній свідомості та звернулась із скаргами на запаморочення, важкість в ділянці серця, загальну слабкість. ОСОБА_7 обстежила хвору ОСОБА_6 та направила для екстреної операції на швидкій допомозі до «Дніпропетровського обласного клінічного центру кардіології та кардіохірургії» Дніпропетровської обласної ради, за згодою останньої.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла у КП «ДОКЦДЛ» ДОР. Згідно протоколу патологоанатомічного дослідження №16 розпочатого 29.01.2024 року смерть настала внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, повторного інфаркту нижньої стінки міокарда лівого шлуночка, фон: цукровий діабет, приблизний час між початком захворювання та смертю близько 5 діб.
Громадянка ОСОБА_3 , 1974 р.н., скаржилась на лікаря-кардіолога ОСОБА_7 , що остання не поставила до відома родичів про встановлення кардіостимулятора матері ОСОБА_6 , яка померла у КП «ДОКЦДЛ» ДОР.
Під час досудового розслідування було призначено комісійну судово-медичну експертизу. Згідно висновку експерта №58 від 27.02.2025 року щодо факту смерті гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 «26.01.2025 року хвора звернулась до лікарні, самостійно прийшла на прийом зі скаргами на погіршення самопочуття. Хворій було проведено електрокардіографію, виявлено повну АВ-блокаду з ЧСС 32 уд. за 1 хв. Хворій було показано ургентна імплантація електрокардіостимулятора. У КП «Нікопольська міська лікарня №4» таких операцій не роблять і було ухвалено рішення про надання високоспеціалізованої кардіологогічної допомоги у Дніпрі в «ДОКЦДЛ» ДОР. Хвора дала згоду на операцію. Госпіталізація була узгоджена безпосередньо з кардіохірургом, який підтвердив необхідність оперативного втручання та наявність кардіостимуляторів. Було викликано машину швидкої медичної допомоги і хвору транспортували до лікарні.
Вибрана тактика ведення хворого повністю відповідає протоколу ведення таких хворих. Операція була необхідна за ургентними показаннями, таке складне порушення ритму відноситься до тяжких порушень провідності, що призводить до вираження гемодинамічних розладів, що часто виникає на тлі запальних змін, інфаркту міокарда, фіброзних змін.
Таким чином, КП «Нікопольська міська лікарня №4» своєчасно встановила основний діагноз, обрала правильну тактику надання медичної допомоги - вибір D K лікування хворої в умовах високоспеціалізованого кардіологічного центру, де є всі можливості для проведення оперативних втручань, лікування хворого на інфаркт міокарда, тощо.
Це відповідає основним протоколам ведення хворих із АВ-блокадою, інфарктам міокарда, тощо.
Під час обстеження та лікування у КП «ДОКЦДЛ» ДОР проводилося правильно, в повному обсязі, належним чином, було спрямовано на підтвердження встановленого діагнозу, ведення хворої проводилось згідно із сучасними протоколами надання допомоги таким хворим з повною АВ-блокадою, інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST, реанімаційні заходи у хворої зупинки серця та ін. У тому числі, було проведення ургентну імплантацію електрокардіостимулятора у зв'язку з повною АВ-блокадою за життєвими показаннями.
З урахуванням того, що хвора раніше вже перенесла інфаркт міокарда, повторний інфаркт міокарда з розвитком тяжкого порушення провідності повної АВ-блокади, що значно погіршує прогноз відновлення, а саме провідності в міокарді, розвитку гемодинамічних розладів, серцевої недостатності і, зрештою, виживання таких хворих.
Таким чином, лікарських помилок при веденні хворої в КП «ДОКЦДЛ» ДОР виявлено не було.
Відповідаючи на питання, чи могла своєчасна госпіталізація на цьому етапі захворювання вплинути на результат і наслідки захворювання, однозначно не с можливим, т.я. прогноз життя у хворої похилого віку вже був несприятливий на тлі вираженого порушення функції нирок у хворої була хронічна хвороба нирок XXI IV (ШКФ 24 мл/хв./1.73 м?), вираженого порушення функції печінки (цитолітичний синдром з активністю АСТ/АЛТ понад в 7-10 разів перевищував від норми).
Вирішальним у настанні смерті ОСОБА_6 була тяжкість основного захворювання серця (повторний інфаркт міокарда) з ускладненнями (АВ-блокада) та тяжкими фоновими захворюваннями ( хронічна хвороба нирок, цукровий діабет), а не якість надання медичної допомоги під час первинного звернення ОСОБА_6 до лікарякардіолога.
При прийнятті постанови про закриття кримінального провадження, слідчий керувався п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Закриття кримінального провадження за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України можливе лише у разі встановлення відсутності у діянні складу кримінального правопорушення і застосовується, коли встановлено, що подія, з приводу якої проводиться розслідування, мала місце, була результатом діянь певної особи, проте це діяння не є кримінальним правопорушенням внаслідок: відсутності хоча б одного з елементів складу правопорушення (об'єкта, суб'єкта, об'єктивної чи суб'єктивної сторін); непричетності особи до кримінального правопорушення. Але, закриття кримінального провадження з цієї підстави повинне бути вмотивованим не тільки тлумаченням відповідної статті КК України, але і встановленими під час слідства обставинами.
Відповідно до вимог ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
За загальним правилом, визначеним в ч. 1ст. 92 КПК України, збирання доказів, передбачених ст. 91 КПК України, здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно п. 111 рішення Європейськогосуду зправ людинивід 22 лютого 2005 року у справі "Новоселецький проти України" суд вказав, що прокуратура є державним органом правової держави, діяльність якого сприяє здійсненню правосуддя і у випадку недотримання зобов'язань, покладених на цей орган, права, гарантовані Конвенцією, були б позбавлені їх "конкретного та ефективного" сенсу. Одне з таких зобов'язань передбачає те, що сторона, яка постраждала, може сподіватись на уважний та ретельний розгляд її скарг.
Відповідно до п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покаранні. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів, експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Суд вважає, що ст.. слідчий виконав не усі заходи щодо ефективного розслідування у кримінальному провадженні № 12024041340000704 від 25.03.2025 року, оскільки відповідно до висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) №58 розпочатого 04.02.2025 року та закінченого 27.02.2025 року, у вступній частині, а саме обставинах прави зазначено, що «З постанови про призначення комісійної судово-медичної експертизи відомо: «В провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального ого провадження внесені до ЄРДР за №12024041340000704 за ознаками кримінального правопорушення злочину передбаченого ч.1 ст. 140 КК України за фактом неналежного виконання медичними працівниками «Нікопольської міської лікарні №4 НМР» а саме: лікарем кардіологом ОСОБА_7 та медичними працівниками КП «Дніпропетровський обласний клінічний центр діагностики та лікування» ДОР», своїх професійних обов'язків, внаслідок недбалого до них ставлення, що призвели до смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно показів наданих потерпілою ОСОБА_3 було встановлено, що 19.01.2024 року її мати ОСОБА_6 звернулася за медичною допомогою до лікаря кардіолога КП «Нікопольської міської лікарні №4 НМР» ОСОБА_7 , яка її оглянула та призначила курс лікування, однак позитивного результату він не давав, а стан здоров'я матері лише погіршився. 26.01.2024 року її мати ОСОБА_6 знову прийшла на прийом до вище вказаного лікаря, та не дочекавшись своєї черги їй стало зле та її госпіталізували до «Дніпропетровського обласного центру кардіології та кардіохірургії», де вона ІНФОРМАЦІЯ_3 померла. Згідно лікарського свідоцтва про смерть №16 смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , настала внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, повторний інфаркт нижньої стінки міокарда лівого шлуночка. В ході проведення даного досудового розслідування виникла необхідністьнаявності чи відсутності помилок медичних працівників, які могли бути допущенні під час лікування ОСОБА_6 , що призвели до настання смерті останньої».
Однак, не було зазначено, того факту, що огляд лікарем кардіолога КП «Нікопольської міської лікарні № 4 НМР» ОСОБА_7 проводився, стосовно ОСОБА_6 , і 23.01.2024 року.
Тому, слідчий суддя важає, що проведене слідчим досудове розслідування не було ретельним, безстороннім і сумлінним.
Тобто, слідчим було встановлено не в повному обсязі всі обставини справи, які мають відношення до події кримінального правопорушення, а й у відповідності, не було здійснено необхідних процесуальних дій.
Тому слідчий, на думку суду, не вжив всіх передбачених законом заходів по зібранню та оцінці доказів відповідно до вимог ст. 94 КПК України, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з іншими доказами - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виходячи із положення ст. 2 КПК України.
Постанова про закриття кримінального провадження слідчим є передчасною та такою, що містить не повний зміст встановлених фактичних обставин та проведених процесуальних дій та в ній не викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття.
Частиною 3 ст.307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Отже, згідно вище викладеного на теперішній час постанова слідчого про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, а тому скаргу слід задовольнити, скасувати постанову про закриття кримінального провадження № 12024041340000704 від 25.03.2025року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Керуючись ст. 303, 306, 307, 376 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження № 12024041340000704 від 25.03.2025 року, - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 25 березня 2025 року про закриття кримінального провадження № 12024041340000704 від 25.03.2025 року.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 535 КПК України, повідомити суд, про виконання даної ухвали.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1