справа № 489/4158/25 провадження №2/489/2328/25
Іменем України
18 липня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Авто» (далі - ТДВ «Оріон-Авто») про захист права споживачів
встановив:
У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача 1500,00 грн. вартості квитка №10466963 та в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000,00 грн.
Як на підставу позовних вимог позивач вказала, що 05.05.2025 вона придбала квитки на двох осіб у перевізника ТДВ «Оріон-Авто» на платформі Busfor на рейс № 65 Херсон - Варшава на 23.05.2025,час відправлення 19:50 год.
Посадка на рейс нею разом з донькою була здійснена у м.Києві у встановлений час.
При покупці квитка, перевізником було вказано, що на рейсі додатково присутні: клімат контроль, Wi-fi, розетки 220в, напої, вода у дорозі. Також рейсовий автобус оснащений туалетом.
Разом з тим, таких додаткових послуг як Wi-fi, туалету, води та будь-яких напоїв не було.
При виборі рейсу керувалася тим, що їде із дворічною дитиною, і вказані послуги були для неї в пріоритеті, так як дорога тривалістю понад 13 годин є складною.
Вважає, що зі сторони відповідача, як перевізника, мала місце недобросовісна реклама, що вводить в споживача в оману, маніпулює її рішеннями щодо покупки або має інші неприпустимі властивості.
Однак головною причиною звернення до суду стало те, що час прибуття 09:15 год. (як заначено у квитках) змінився на 15:00 год. Тобто, із запізненням понад 6 годин.
Під час проходження митного кордону із 05:00 год. до 11:30 год., пасажири понад 2 години повинні були перебувати за межами автобусу. На питання, скільки буде тривати проходження автобусом митного контролю, водії відповідали, що не знають. Будь-якої інформації не надавали, вчинили крик вказуючи, що при бажанні вони можуть доплатити та сісти на інший автобус.
Погодні умови 24.05.2025, в даному регіоні були +14 та дощ. Тому питання про проходження кордону, так як вона їхала з дитиною, є нормальним і не мало викликати такої реакції.
Після проходження митного контролю водій повідомив, що до Варшави буде їхати без зупинки. Інший водій вказував, що будуть всі зупинки.
При цьому, для неї Варшава не була кінцевим пунктом призначення, так як вона придбала квиток на 24.05.2025 на 12:30 год. для виїзду із аеропорту Варшави до Києва, а донька із своєю бабусею о 18:00 год. мала вилітати до Конфедерації Швейцарія.
Квиток на зворотній шлях залишився не відшкодований.
Вся подорож викликала значний нервовий стрес, як у її доньки та неї, так і бабусі - яка із ранку чекала онуку.
Також їй довелося терміново шукати квитки додому на інший автобус, який був без інтернету, адже понеділок робочий день і вона мала бути на роботі.
У додаткових поясненнях від 29.05.2025 позивач вказала, що насправді вона двічі змінювала квиток, по причині надання їй неправдивої інформації в квитку та водіями стосовно часу прибуття автобуса.
Із наданої їй перевізником відповіді зупинок маршруту направленням із Києва до кордону, що не зазначено у розкладі не було, що так і було.
Але після проходження кордону і до місця призначення без зупинок їхати в середньому 3 години, а тому перевізник повинен планувати час маршруту, щоб прибути вчасно або зробити все можливе для комфортного перебування на рейсі.
Звернення до відповідача для урегулювання питання повернення вартості квитка самостійно, результатів не надало.
Посилаючись на наведені обставини позивач звернулася до суду за захистом порушеного права, як споживач послуг, що надаються перевізника.
У відзиві на позов від 05.06.2025 відповідач ТДВ «Оріон-Авто» позовні вимоги не визнало та просило в задоволенні позовних вимог відмовити.
У відзиві вказано, що згідно з розкладом руху та Дозволом, час прибуття до АПП «Устилуг/Ягодин» 04:40 год., час відправлення 05:40 год.
Затримка перевізника, на яку посилається позивач, не є наслідком неналежного виконання договору перевезення, а є результатом дій та рішень, що не залежать від волі останнього.
У даному випадку, затримка відбулася внаслідок посилення перевірок прикордонними органами, а тому перевізник не може впливати на швидкість перетину кордону.
Перевізником також було отримання вимоги нормативних актів щодо реєстрації в електронній черзі при перетині міжнародного пункту пропуску.
Із реєстрації автобусу Van Hool, державний номерний знак НОМЕР_1 , в «єЧерзі», автобус прибув вчасно у відведений час для реєстрації та згідно Дозволу, тобто о 04:56 год..
Від незалежних від водія причин та перевізника, Українська митниця відкрила шлагбаум для в'їзду на прикордонну митну смугу, для автобуса Van Hool, державний номерний знак НОМЕР_1 , лише 07:58 год.
Згідно трекінгу руху автобуса на території Польської митниці автобус перебував з 08:52 год. до 12:15 год..
Таким чином , замість відведеної години для проходження митного контролю, згідно Дозволу, митний контроль України та Республіки Польщі тривав з 04:56 год. до 12:15 год., що ніяк не залежало від водія та перевізника.
Із трекінгу руху автобусу, реєстрації автобусу в «єЧерзі» та Дозволу вбачається, що водій та перевізник чітко дотримувалися графіку руху та вимог Правил проходження автобусами електронної черги перед міжнародним пунктом попуску через державний кордон України за допомогою «Електронна черга перетину кордону» та її функціонування.
Відсутність додаткових послуг (туалету, клімат контролю, Wi-fi, тощо) не вплинули на виконання основного зобов'язання перевізника - доставити пасажирів до пункту призначення.
Інформація про ці послуги є ознайомчою, їх наявність залежить від технічних умов автобуса, змін маршруту чи погодних факторів.
Квитки, які долучені позивачем до позову, були придбані позивачем не у перевізника ТОВ «Оріон-Авто», а на «busfor» від blablacar.
На квитках не зазначено про додаткові послуги, не містить такого і додаток 4 до позовної заяви.
Ситуація щодо невикористаного зворотного квитка, не перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з діями відповідача. Пасажир повинен враховувати ризики затримок під час планування міжнародних поїздок, а тим паче, із дворічною дитиною.
Докази моральної шкоди відсутні. У заяві лише суб'єктивно викладено емоційні переживання без підтверджуючих документів.
Позивач не довела факт надання недостовірної інформації, а саме - що реклама перевізника містить гарантовані обіцянки щодо додаткових послуг, які є істотними умовами договору перевезення.
У відповіді на відзив від 05.06.2025 позивач вказала на безпідставність доводів відповідача та просила позов задовольнити.
У запереченнях на відповідь на відзив від 09.06.2025 відповідач повторив свої доводи, які наведено у відзиві на позову, та просить відмовити у задоволені позовних вимог.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 28.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вимогами частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи підтверджується, що 05.05.2025 позивач ОСОБА_2 придбала квитки № 48600073 та № 48600075 на двох осіб у перевізника ТДВ «Оріон-Авто» на платформі Busfor на рейс 65 Херсон - Варшава на 23.05.2025, час відправлення з Києва 19:50 год. та прибуття до Варшави - Аеропорт імені Фредеріка Шопена 24.05.2025 о 09:15 год.
Вартість квитка складає 1500,00 грн.
Позивач зазначає, що перевізником була надана недостовірна реклама щодо додакових умов перевезення, а саме оснащення автобуса - туалетом, Wi-fi, розеткою 220в, напоями, так як фактично ці послуги були відсутні.
Із наданих позивачем квитків вбачається, що вони не містять інформації щодо додаткових послуг на які вказує позивач.
Позивач зазначає, що перевізником допущено затримку в прибутті до пункту кінцевого призначення, внаслідок чого вона вимушена була переживати, так як з нею була дворічна дитина, яку вона мала передати бабусі, а сама мала повертатися назад до Києва для чого завчасно придбала квиток № 10466963 на 24.05.2025 на 12:30 год., розраховуючи на вчасне прибуття автобусу.
Із електронного квитка № 10466963 вбачається, що перевізником є Павлюк-Транс, маршрут Варшава - Київ, відправлення 12:30 год., а прибуття 07:30 год.
Саме вартість цього квитка позивач просить стягнути з відповідача, так як він не був використаний позивачем у зв'язку із запізненням автобусу відповідача.
Із позову та відзиву на позов, до якого відповідач додав роздруківку з трекінгу руху автобуса, вбачається, що затримка автобусу відбулася при проходженні міжнародного пункту пропуску.
Витягом із особистого кабінету перевізника сайт:https://echerha.gov.ua/ відповідач підтвердив вчасну реєстрацію транспортного засобу Van Hool, державний номерний знак НОМЕР_1 , в «єЧерзі» на 24.05.2025 з 04:00 год до 06:00 год. для проходження митного контролю та перетину державного кордону України.
Із скріншотів трекінгу руху автобуса, які додано до відзиву на позов, вбачається, що автобус прибув вчасно у відведений час для проходження митного контролю.
Однак замість відведеної години для проходження митного контролю та згідно Дозволу, митний контроль України та Республіки Польщі тривав з 04:56 год. до 12:15 год., що не залежало від волі водія та перевізника.
На думку, позивача перевізник повинен правильно планувати маршрут та враховувати всі ризики, а тому так як перевізником було надано недостовірну рекламу щодо додаткових послуг, мала місце затримка автобуса, на її думку з вини відповідача, внаслідок чого вона не змогла запізнилася на зворотній рейс, на який раніше придбала квиток, відповідно відповідач повинен відшкодувати вартість такого квитка та завдану моральну шкоду.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
Стаття 908 ЦК України визначає, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до частин першої, другої статті 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.
Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка або електронного квитка та багажної квитанції, вимоги до яких встановлюються відповідно до законодавства.
Згідно статті 922 ЦК України за затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, встановленому за домовленістю сторін, транспортними кодексами (статутами), якщо перевізник не доведе, що ці порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправності транспортного засобу, яка загрожувала життю або здоров'ю пасажирів, або інших обставин, що не залежали від перевізника.
У разі відмови пасажира від перевезення з причини затримки відправлення транспортного засобу перевізник зобов'язаний повернути пасажиру провізну плату.
Якщо поїздка пасажира з пункту пересадки не відбулася внаслідок запізнення транспортного засобу, який доставив його у цей пункт, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові завдані збитки.
Відповідно до положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
За положеннями статей 629, 526 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України) .
Стаття 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
В той же час положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктами 11, 12 Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 N 176 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що автомобільний перевізник зобов'язаний надавати пасажирам достовірну і своєчасну інформацію про найменування зупинок, можливі пересадки, розмір плати за проїзд тощо; компенсувати шкоду, заподіяну автомобільним перевізником та/або екіпажем здоров'ю та майну пасажирів.
Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Судом встановлено, що затримка автобуса яка відбулася через дії прикордонних та митних служб України та Польщі, що відповідно вплинуло на час прибуття автобусу в кінцевий пункт призначення.
Вказана затримка не залежала від дій відповідача, як перевізника. Крім того, відповідачем завчасно було зареєстровано автобус в «єЧергі» для проходження митного та прикордонного контролю, який зазвичай складає 1 годину.
Таким чином, вина відповідача у несвоєчасному прибутті в пункт призначення відсутня, а тому відсутній і причинно-наслідковий наслідок між діями відповідача та заподіяною позивачу шкодою.
Також встановлено, що проїзний квиток, який відповідно до частини другої статі 910 ЦК України є договором, не передбачалося надання додаткових послуг, на які вказує позивач.
Отже твердження позивача з цього приводу є недоведеними належними та допустимими доказами.
Так як суд не встановив вини відповідача в заподіянні шкоди позивачу, відповідно, підстави для задоволення позову як в частині відшкодування вартості квитка, так і моральної шкоди, відсутні через недоведеність.
Одночасно суд звертає увагу, що відповідно до пункту 136 наведених вище Правил у разі повернення в касу автостанції квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк понад одну добу до його відправлення, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків та збору за попередній продаж квитків.
У разі повернення квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк за дві години або менш як за одну добу до його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 10 відсотків вартості проїзду.
У разі повернення квитка на зазначений автобус пізніше ніж за дві години, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 20 відсотків вартості проїзду.
У разі повернення квитка пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, а також протягом трьох годин з моменту його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 30 відсотків вартості проїзду.
Пасажир має право на повернення квитка протягом трьох діб з моменту відправлення автобуса у разі хвороби або нещасного випадку, що підтверджується відповідними документами. У такому разі йому відшкодовується сплачена сума, крім плати за продаж квитків, або безоплатно переоформляється квиток на інший автобус.
Так як позивач відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а в позові відмовлено, розподіл витрат по оплаті судового збору судом не здійснюється.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Авто» про захист права споживачів відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Авто», код ЄДРПОУ 05465809, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Казарського, 4.
Повний текст судового рішення складено 18.07.2025.
Суддя І.В.Коваленко