Справа № 147/375/24
Провадження № 1-кп/147/28/25
іменем України
17 липня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020120000011 від 21.02.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,
У провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області знаходиться зазначене вище кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
Ухвалою судді від 14 березня 2024 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 08 травня 2024 року призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 01 жовтня 2024 року задоволено клопотання прокурора, судове провадження у справі зупинено до звільнення з військової служби обвинуваченого ОСОБА_4 призваного на особливий період.
12 травня 2025 року року на адресу Тростянецького районного суду Вінницької області від командира військової частини НОМЕР_1 у відповідь на запит суду надійшло повідомлення з якого встановлено, що солдат ОСОБА_4 15.10.2024 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 . Станом на 11.02.2025 вищевказаний військовослужбовець у розташування військової частини НОМЕР_1 не повернувся та його місцезнаходження не відоме.
Ухвалою судді від 21 травня 2025 року постановлено: поновити провадження у справі про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, призначити відкрите судове засідання у справі №147/375/24 на 10:00 годину 06 червня 2025 року в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області.
06 червня 2025 року обвинувачений в судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 09:30 годину 25 червня 2025 року.
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року задоволено клопотання прокурора та постановлено: доставити приводом в судове засідання на 09 годину 20 хвилин 04 липня 2025 року в приміщення Тростянецького районного суду Вінницької області обвинуваченого: ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; виконання ухвали доручити Відділенню поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області; контроль за виконанням даної ухвали покласти на Тростянецький відділ Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судове засідання приводом не доставлений. На адресу суду надійшов лист ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області із рапортом про неможливість доставити в судове засідання ОСОБА_4 , у зв'язку із відсутністю останнього за місцем проживання. Зі змісту рапорта о/у СКП ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 випливає, що було здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_4 , проте останній був відсутній за місцем свого проживання, двері відчинила дружина та повідомила, що близько трьох місяців не підтримує зв'язок з ОСОБА_4 та не володіє відомостями про його місцезнаходження. Від написання пояснень відмовилася.
Ухвалою суду від 04 липня 2025 року постановлено: клопотання прокурора про застосування приводу - задовольнити; доставити приводом в судове засідання на 09 годину 20 хвилин 16 липня 2025 року в приміщення Тростянецького районного суду Вінницької області обвинуваченого: ОСОБА_4 ; виконання ухвали доручити Відділенню поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області; контроль за виконанням даної ухвали покласти на Тростянецький відділ Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області.
16 липня 2025 року від прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратери ОСОБА_6 надійшли клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу, в якому прокурор просить суд надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту та про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, у якому прокурор просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту. Клопотання обгрунтоване наявністю ризиків передбачених у п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судове засідання 16 липня 2025 року працівниками ВП №2 (с-ще Тростянець) Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області доставлено обвинуваченого ОСОБА_4 .
Водночас, як зазначалося вище, 16 липня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , яке отримане останнім о 09:30 год. 16 липня 2025 року.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 у зв'язку із виконанням ухвали про привід обвинуваченого, просив не розглядати клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу та просив відкласти судове засідання на іншу дату, з метою надання можливості ОСОБА_4 ознайомитися із клопотанням про застовування запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти відкладення розгляду справи з метою ознайомлення із клопотанням прокурора про застосування запобіжного задоду у виді домашнього арешту.
У розгляді справи оголошено перерву до 12:45 години 17 липня 2025 року про що повідомлено учасників кримінального провадження.
В судовому засіданні 17 липня 2025 року прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту та просив його задовольнити, у зв'язку із наявністю ризиків передбачених ч. 3 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання прокурора однак просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби, задля можливості працювати та забезпечити себе необхідними для життя речами та продуктами.
Заслухавши пояснення прокурора, думку обвинуваченого, дослідивши матеріали клопотання, приходжу наступних висновків.
Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Згідно зі змістом ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 178 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини справи.
На думку сторони обвинувачення, у кримінальному провадженні наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів.
Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа підозрюється, обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує, що в обґрунтування клопотання прокурор вказує наявність ризиків, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку суду, прокурором доведено ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: можливого переховування обвинуваченого від суду, враховуючи характер його дій та обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_4 офіційно непрацевлаштований, у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки.
Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що обвинувачений неодноразово не з'являвся в судові засідання, до нього неодноразова застосовувалися приводи, які не виконувалися, у зв'язку із відсутністю обвинуваченого ОСОБА_4 за місцем проживання.
Водночас прокурором під час розгляду клопотання не підтверджено наявності ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК україни, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, вирішуючи питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України в сукупності із наведеними вище обставинами враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого, відсутність у обвинуваченого офіційного працевлаштування; враховуючи те, що до обвинуваченого неодноразово застосовувалися приводи, через його неприбуття за викликами суду, ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили застосувати менш суворий запобіжний захід.
Виходячи з положень ст. 176, 178, 331 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченого, з урахуванням ризиків переховування від суду, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічну пору доби строком на 60 днів.
Водночас суд звертає увагу сторони захисту на ту обставину, що положеннями КПК України передбачено можливість звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш м'який.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 176-178, 181, 184, 186, 194 -196, 309 КПК України, -
Клопотання прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Тростянчик Тростянецького району Вінницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_1 , обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., що полягає в забороні обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 15.09.2025 включно.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 прибувати за викликом до суду невідкладно; повідомляти прокурора, суд про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Виконання ухвали в частині обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту доручити ВП №2 (с-ще Тростянець) Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.
Ухвалу вручити обвинуваченому та прокурору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 08:45 год. 18 липня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1