Справа № 545/5609/24
Провадження № 2/545/471/25
"07" липня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: Цибізової С.А.,
за участю секретаря: Кисличної І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості за орендною платою, трьох відсотків річних, інфляційних втрат, пені, індексації орендної плати, -
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що має у власності земельну ділянку кадастровий номер 5324081400:00:012:0013 загальною площею 5,4456 гектарів, у тому числі: рілля 5,4456 гектарів на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом зареєстрованого за №1-3562 від 21.12.2012. Між позивачем, як орендодавцем з одного боку, та Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода», як орендарем, з другого, укладено договір оренди землі від 20.12.2013, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться га території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Відповідач не виплачує орендну плат в строки встановлені договором, що є істотним порушенням його умов. Починаючи з 2019 і по 2024 не отримує орендну плату в строки визначені договором, орендна плата виплачується без індексації. Орендну плату за 2018 рік виплачено в строки встановлені договором, але без врахування індексації, а орендну плату за 2019-2023 орендар виплатив з порушенням строків встановлених договором, а саме 03.02.2025 без врахування індексації, а за 2024 орендна плата виплачена 18.02.2025. ВСК «Злагода» прострочило виконання грошового зобов'язання за що настала відповідальність передбачена ч.2 ст.625 ЦК України та п.14 договору.
Уточнивши позовні вимоги просила розірвати договір оренди землі від 20.12.2013, укладений між ОСОБА_1 , як орендодавцем, з однієї сторони та Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода», як орендарем з іншої сторони, разом з додатковою угодою від 01.08.2017 та разом з додатковою угодою від 15.08.2024, що зареєстрований в реєстрі за записом про інше речове право 5300108, об'єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 5,4456 га, кадастровий номер 5324081400:006012:0013 для ведення сільськогосподарського виробництва; стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» на користь ОСОБА_1 за договором оренди землі від 20.12.2013 року 258 065,43 грн, з яких: 6544,58 грн - 3% річних, 31253,65 грн - інфляційні витрати, 238877,60 грн - пеня, 8389,60 грн - індексація орендної плати; понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн та судовий збір в сумі 2397,19 грн.
У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги визнала частково. А саме, відповідач повністю визнає позовні вимоги в частині:6544,58 грн - 3% річних, 31253,65 грн - інфляційні витрати, 238877,60 грн - пеня, 8389,60 грн - індексація орендної плати.
Заперечувала щодо розірвання договору оренди землі від 20.12.2023 посилаючись на те, що заборгованість виникла у зв'язку з виїздом ОСОБА_1 за межі України та втратою з нею зв'язку, а тому вини відповідача щодо невиплати орендної плати позивачу не має. До моменту подання позову відповідачу не було відомо про життя та місце знаходження позивача. Після повернення позивача до України та особистого звернення до кооперативу орендна плата виплачена позивачу у відповідності до умов договору та графіку виплат. Зазначила, що нарахування позивачем пені за період з 02.04.2019 по 18.12.2024 з урахуванням положень ст.258 ЦПК України є безпідставним. На день звернення позивача до суду розділ «Орендна плата» в договорі оренди землі від 20.12.2013 в редакції додаткової угоди від 15.08.2024 не містить пункту 14 на який посилається позивач, як підстава нарахування пені.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, попередньо надавши заяву про проведення судового засідання без її участі. Зазначила, що позиція відповідача щодо справи викладена в заявах по суті, що подані до суду, також в поясненнях представника наданих під час розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи. встановив факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,4456 га, кадастровий номер 5324081400:00:012:0013, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 21.12.2012 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.12.2013 №14687081 (а.с.14, 22).
Між ОСОБА_1 (орендодавець) та ВСК «Злагода» (орендар) 20.12.2013 укладений договір оренди №б/н, відповідно до умов якого орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с.15-17).
Відповідно до п.2 договору оренди №б/н в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,4456 га, у тому числі рілля 5,4456 га, кадастровий номер 5324081400:00:012:0013, розташована на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Згідно з п.5 договору оренди землі №б/н від 20.12.2013 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 116789,44 грн.
Відповідно до п.9 договору оренди землі №б/н від 20.12.2013 за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 5 відсотків, від середнього розміру 5,39 га земельної частки (паю), що числиться по Кіровській сільській раді, виходячи з нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту 3,20 і 1,756, що становить 115 597,06 грн. Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.
Згідно з п.10 вищезазначеного договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії.
Відповідно до п.11 договору оренди землі №б/н від 20.12.2013 орендна плата сплачується грошима до 30 числа останнього звітного року місяця.
Згідно з п.14 договору оренди землі №б/н від 20.12.2013 у разі не виплати орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення.
Відповідно до п.п.2 п.28 договору оренди землі №б/н від 20.12.2013 орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасно сплачувати орендну плату, визначену у договорі.
Згідно з п.36 договору оренди землі №б/н від 20.12.2013 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується судовому порядку (а.с.15-17).
Між сторонами 07.08.2017 укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки згідно з якою сторони вирішили внести зміни в договір оренди земельної ділянки від 20.12.2013 такі зміни та доповнення: «1. Розділ «Строк дії договору» змінити та викласти в наступній редакції: 8. Даною додатковою угодою договір продовжено до 07.08.2027 року. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржене в суді. 2. Розділ «Орендна плата» змінити та викласти в наступній редакції: 9. За користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 8 (вісім) відсотків, від середнього розміру 5,39 га земельної частки (паю), що числиться по Кіровській сільській раді, виходячи з нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту індексації 4,7964 та коефіцієнту грошової оцінки 1,756, станом на 01.01.2017 становить 173265,54 грн, а саме 13 861,24 грн» (а.с.20).
Відповідно до п.5 додаткової угоди по договору оренди земельної ділянки від 07.08.2017 додаткова угода є невід'ємною частиною вищезазначеного договору і набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації, складена в 2 (двох) примірниках: по одному примірнику для кожної зі сторін (а.с.20).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16.12.2024 №408339110 вбачається, що право оренди земельної ділянки та укладена 07.08.2017 додаткова угода до договору оренди земельної ділянки зареєстровані (а.с.98-99).
Між сторонами 15.08.2017 укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки згідно з якою сторони вирішили внести до договору оренди земельної ділянки від 20.12.2013 такі зміни та доповнення: «3. Розділ «Орендна плата» змінити та викласти в наступній редакції: 9. За користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі I5 (п?ятнадцять) відсотків виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 5,4456 га з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки, станом на 01.01.2019 р. становить 176 326,28 грн., а саме 26 448,96 грн. (двадцять шість тисяче чотириста сорок вісім грн. 96 коп.). Сторони за взаємною згодою мають право змінити розмір орендної плати шляхом укладання Додаткової угоди до Договору оренди землі. Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством. 3. Розділ «Інші права та обов'язки сторін» доповнити та викласти в наступній редакції: «д.8. сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за півроку( 6 місяців) до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк і на тих самих умовах» (а.с.148).
Відповідно до п.4,5 додаткової угоди від 15.08.2024 до договору оренди земельної ділянки зміни до договору оренди від 20.12.2013 набувають чинності з моменту їх державної реєстрації. Інші умови договору, до яких не внесені зміни всіма додатковими угодами що набули чинності зберігають свою чинність (а.с.148).
Відповідно до довідки ВСК «Злагода» №51 від 11.06.2025 розмір орендної плати, згідно договору оренди землі від 20.12.2013 становить, а саме: за 2018 рік нараховано в сумі 13 861,24 грн, ПДФО - 2495,02 грн, військовий збір - 207,92 грн, видано - 11 158,30 грн; за 2019 рік нараховано сумі 13 861,24 грн, ПДФО - 2495,02 грн, військовий збір - 693,06 грн, видано - 10 673,16 грн; за 2020 рік нараховано в сумі 13 861,24 грн, ПДФО - 2495,02 грн, військовий збір - 693,06 грн, видано - 10 673,16 грн; за 2021 рік нараховано в сумі 13 861,24 грн, ПДФО - 2495,02 грн, військовий збір - 693,06 грн, видано - 10 673,16 грн; за 2022 рік нараховано в сумі 13 891,24 грн, ПДФО - 2495,02 грн, військовий збір - 693,06 грн, видано - 10 673,16 грн; за 2023 рік нараховано в сумі 13 861,24 грн, ПДФО - 2495,02 грн, військовий збір - 693,06 грн, видано - 10 673,16 грн; за 2024 рік нараховано в сумі 26448,96 грн; ПДФО - 4760,81 грн; військовий збір - 1322,45 грн; видано - 20 365,70 грн (зв.а.с.199).
Встановлено, що орендна плата за період з 2019 по 2023 роки виплачена 03.02.2025, а за 2024 рік - 18.02.2025, що підтверджується платіжними інструкціями (а.с. 134-135).
Щодо вимоги про розірвання договору оренди землі, суд зазначає наступне.
Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
За статтею 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до п.38 договору оренди землі №б/н від 20.12.2013 дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Згідно з ч.1,2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 та від 24.05.2023 у справі №542/51/22.
Відповідно до ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата орендної плати.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 зазначила, що той факт, що на момент розгляду справи орендар погасив заборгованість за орендною платою, не впливає на право орендодавця вимагати розірвання договору як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 відступила від висновку, викладеного в її постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17, шляхом його конкретизації та зазначила, що: пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України як спеціальна норма права передбачає самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі у разі систематичної повної несплати орендної плати. У цьому випадку немає потреби оцінювати істотність порушення та застосовувати загальне правило, передбачене в частині другій статті 651 ЦК України, оскільки законодавство передбачає додаткову (до загальних) підставу розірвання договору оренди землі; якщо орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, то застосуванню підлягає загальне правило частини другої статті 651 ЦК України, а не припис пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, укладаючи такий договір, то такий договір має бути розірваний саме на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
До того ж у цій постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, потрібно розуміти саме як повна несплата орендної плати, у строки, визначені договором, що відповідатиме дотриманню принципу збереження договору та забезпечення справедливого балансу інтересів сторін договору оренди землі.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 прохала суд розірвати договір оренди землі від 20.12.2013, мотивуючи тим, що відповідач неодноразово порушував умови договору оренди землі, а саме: систематично не сплачував орендну плату в повному обсязі, зокрема в період з 2019 по 2024 рік. Орендна плата сплачена лише після звернення до суду з позовом, зокрема за період з 2019 по 2023 роки сплачена 03.02.2025, а за 2024 рік - 18.02.2025.
Згідно з ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ч. 1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість за період з 2019 по 2023 роки виплачена 03.02.2025, а за 2024 рік - 18.02.2025, що підтверджується платіжними інструкціями, тобто після подачі позову та з порушенням умов договору.
Посилання відповідача на перебування позивача за кордоном не позбавляють відповідача обов'язку сплати орендної плати.
Отже, орендар допустив систематичну несплату (недоплату) орендної плати, що є самостійною і достатньою підставою для розірвання договору оренди землі.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі від 20.12.2013, укладеного між ОСОБА_1 , як орендодавцем, з однієї сторони та Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода», як орендарем з іншої сторони, разом з додатковою угодою від 01.08.2017 та разом з додатковою угодою від 15.08.2024 підлягають до задоволення.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 6544,58 грн, інфляційних втрат в розмірі 31253,65 грн та індексації орендної плати в сумі 8 389,60 грн, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У судовому засіданні 10.06.2025 представник відповідача визнала позовні вимоги в частині 6 544,58 грн - 3% річних, 31 253,65 грн - інфляційних втрат; 8 389,60 грн - сума індексації орендної плати.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідно до вимог ч.4 ст.206 ЦПК України визнання позову в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 6544,58 грн, інфляційних втрат в розмірі 31253,65 грн та індексації орендної плати в сумі 8 389,60 грн не суперечить закону, не порушує права свободи та інтереси інших осіб тому наявні законні підстави для задоволення позову в цій частині.
Щодо застосування позовної давності та нарахування пені, суд дійшов наступного.
Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Отже загальна позовна давність для вимог про сплату платежів за тілом кредиту і нарахованими відсотками, враховуючи строк кредитування до 12.02.2020 року мала б остаточно спливати 11.02.2023 року.
Однак, з 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон № 540-ІХ, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 257 ЦК України продовжуються на строк його дії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Окрім того, 17.03.2022 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 19 такого змісту: " 19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан було неодноразово продовжено, він триває й на теперішній час.
Таким чином, у зв'язку із набранням чинності вищезазначених норм законодавства на час звернення позивача до суду строки визначені ст.257 ЦК України не сплили та були спочатку продовжені, а потім зупинені відповідно до закону.
За таких обставин, позивач правомірно зазначає, що враховуючи продовження та зупинення визначених строків спеціальної позовної давності щодо стягнення пені, нарахування пені можливе починаючи з 02.04.2019 року.
Схожі за змістом правові позиції викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2023 по справі № 910/5188/22 та у Постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 по справі № 910/18489/20.
Встановлено, що у разі не виплати орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення (п.14 договору оренди землі №б/н від 20.12.2013).
Твердження представника відповідача про те, що розділ «Орендна плата» в договорі оренди землі від 20.12.2013 в редакції додаткової угоди від 15.08.2024 не містить пункту 14 на який посилається позивач, як підстава нарахування пені є хибними, оскільки додатковою угодою зміни окремо до п.14 договору оренди землі не вносилися, а тому відповідно до 5 додаткової угоди інші умови договору, до яких не внесені зміни всіма додатковими угодами що набули чинності зберігають свою чинність.
Відповідно до п.11 договору оренди землі №б/н від 20.12.2013 орендна плата сплачується грошима до 30 числа останнього звітного року місяця, тобто, право на нарахування пені у разі несплати орендної плати в цей термін, виникає у позивача починаючи з 31 грудня року, за який виникла заборгованість.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня.
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивачем нараховано пеню відповідно до умов договору у розмірі 0,3 % в день за період з 31.12.2019 року по 17.02.2025 року за несплату орендної плати за 2019-2024 роки в розмірі 238 877,60 грн.
Суд, перевіривши розрахунок пені в розмірі 238 877,60 грн., що наданий позивачем приходить до висновку про його обґрунтованість.
Водночас, відповідно до ч.3 сть.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За таких обставин, оскільки розмір пені значно перевищує розмір збитків, виходячи з принципів розумності та справедливості, вважає за можливе зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача до 50 000,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258-260 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір оренди землі від 20.12.2023, укладений між ОСОБА_1 , як орендарем, з однієї сторони та Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода», як орендарем з іншої сторони, разом з додатковою угодою від 01.08.2017 та разом з додатковою угодою від 15.08.2024, що зареєстрований в реєстрі за записом про інше речове право 5300108, об'єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 5,4456 га, кадастровий номер 5324081400:00:012:0013 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» (код ЄДРПОУ 03769706, адреса місцезнаходження с. Пальчиківка Полтавського району Полтавської області, вул. Центральна, 6а) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за договором оренди землі від 20.12.2013 інфляційні втрати - 31253,65грн, три відсотки річних - 6544,58грн, індексацію орендної плати- 8389,60 грн, пеню - 50 000, 00 грн, що в в загальному розмірі складає 96 187 (дев'яносто шість тисяч сто вісімдесят сім) грн 83 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С. А. Цибізова