Іменем України
16 липня 2025 року справа № 542/856/25
провадження № 3/542/199/25
Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Кашуба М.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124, ч. 3 ст. 126 , ч. 1 ст. 130, КУпАП України, -
В провадженні Новосанжарського районного суду Полтавської області перебуває на розгляді адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
14.05.2025 до Новосанжарського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 322005, згідно з яким 23.04.2025 о 16 год 15 хв в с. Кустолове на грунтовій дорозі громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом марки FORTE BS 200 транзитний номерний знак НОМЕР_1 , під час зустрічного роз'їзду з автомобілем OPEL ASTRA державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення. Внаслідок чого, автомобіль та мотоцикл отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 13.3 ПДР - Порушення правил зустрічного роз'їзду.
Крім того, 14.05.2025 до Новосанжарського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №322031, згідно з яким громадянин ОСОБА_1 23.04.2025 о 16 год 15 хв в с. Кустолове на грунтовій керував транспортним засобом мотоциклом марки FORTE BS 200 державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується копією консультативного заключення медичного закладу та алкотестом № 68 від 23.04.2025. Результат 2,04 проміле, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху.
Крім того, 14.05.2025 до Новосанжарського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 322134, згідно з яким 23.04.2025 о 16 год 15 хв в с. Кустолове на грунтовій дорозі громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом марки FORTE BS 200 державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, відносно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою Новосанжарського відділу державної виконавчої служби Полтавської області № 63772252 від 02.12.2020, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».
Постановою Новосанжарського районного суду від 16 липня 2025 року було об'єднано в одне провадження справу № 542/856/25 (провадження № 3/542/199/25) відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в одне провадження зі справами № 542/857/25 (провадження № 3/542/200/25) за ч. 3 ст.126 КУпАП та № 542/858/25 (провадження 3/542/201/25) за ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про день, час та місце розгляду справи належним чином. Судові виклики ОСОБА_1 не отримав, у довідках про причини повернення поштових повідомлень вказано, що адресат відсутній за вказаною адресою. Зазначені судові виклики були надіслані за адресою: АДРЕСА_1 , яку він повідомив працівникам поліції та яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення .
При цьому, ОСОБА_1 причини неявки до суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надавав.
Таким чином, ОСОБА_1 не вжив заходів для явки до суду, не повідомив суду іншої адреси, не подав письмових заперечень проти протоколів, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Указане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, суд вважає релевантним також посилання на постанову від 28.10.2021 (справа № 11-250сап21), у якій Верховний Суд (далі ВС) зауважив, що частиною другою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КпАП) визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КпАП, не є обов'язковою.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП суд враховує наступне.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до виписаних у статтях 254, 255 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
З наведеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
При цьому, до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу виключно у разі наявності у справі беззапечерних доказів її вини.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому, має бути дотримана процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення та процедура оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Для вирішення судом питання щодо наявності чи відсутності в діях водія ознак адміністративного правопорушення необхідним є подання до суду об'єктивних даних із графічним зображенням місця дорожньо-транспортної пригоди, всіх об'єктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об'єктивного визначення її причин.
Відображення таких даних відбувається на місці пригоди та оформлюється схемою місця ДТП і підписується її учасниками, з дотриманням вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (надалі- Інструкція).
Встановлено, що матеріали справи не містять схеми місця ДТП від 23.04.2025, в якій мають бути відображені всі відомості по факту ДТП, із зазначенням місця розташування транспортних засобів під час ДТП, пошкодження (якщо такі мали місце) у транспортних засобів учасників ДТП чи інших об'єктів, та інші відомості, необхідні для встановлення вини (чи невинуватості) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У справі відсутня схема огляду місця ДТП та протокол огляду місця ДТП, де, як правило, відображаються наявні у автомобілів пошкодження. Такі документи з невідомих причин поліцією до суду подані не були.
Тоді як відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 «Про затвердження Інструкції згідно з Розділом IX «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбаченастаттею 124КУпАП»:
«1. У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:
1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);
3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);
4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);
5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
2. У випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимогКримінального процесуального кодексу України.
Поліцейський в порядку звітування за результатами реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення складає рапорт на керівника відповідного підрозділу поліції, який передається уповноваженій особі підрозділу поліції.
3. На місці ДТП за вимогою учасників ДТП їм надається можливість зробити фотографію схеми ДТП. У випадку відсутності технічної можливості копія схеми ДТП та фотографії з місця ДТП надаються за письмовою заявою в підрозділі поліції у разі, якщо матеріали не було надіслано за належністю.
4. На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об'єкти:
1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП;
2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів;
3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів;
4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;
5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об'єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту;
6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;
7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами;
8) ширина тротуарів, узбіччя;
9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;
10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;
11) розташування дорожньої розмітки;
12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;
13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.
В обов'язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об'єктів, зображених на схемі.
На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються:
1) марка (модель) пошкодженого транспортного засобу;
2) номерний знак транспортного засобу;
3) власник (співвласник) транспортного засобу;
4) серія та номер полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов'язковою;
5) перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП;
6) вид пригоди;
7) кількість учасників ДТП;
8) порушення пунктуПравил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306;
9) результати огляду на стан сп'яніння (у випадку його проведення);
10) тип транспортного засобу.
Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.
5. При складанні схеми місця ДТП рекомендується:
1) застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала);
2) користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об'єктів та умовними позначками;
3) не порушувати масштабу зображення;
4) деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди;
5) використовувати винесення фрагментів за схему.
6. У випадках, коли для прийняття об'єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода».
Одже, схема місця ДТП є обов'язковим додатком до протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, що передбачено Розділом IX Інструкції.
Проте, як вказувалось раніше, схеми місця ДТП працівниками поліції до суду не надано.
Натомість, матеріали справи містять письмові пояснення учасників ДТП та свідків, якими підтверджується факт самої ДТП. У своїх поясненнях свідки вказали про саму подію та їх особисте сприйняття того, що відбулось.
Однак, самих пояснень свідків, за відсутності даних про ділянку дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких здійснена прив'язка об'єктів та слідів; транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжину від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжину слідів на ділянках з різним покриттям; інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об'єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площу розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; ширину проїжджої частини, тощо є недостатньо для висновку суду про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Водночас, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
Постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Натомість, у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали складені з порушенням вимог закону, не доводять, поза розумним сумнівом вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відтак, не є достатніми для висновку суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ДТП.
В рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Таким чином, викладене вище надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що вказує на відсутність в його діянні складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення є відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення. Провадження у такій справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
У зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує наступне.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Встановлення винуватості чи невинуватості особи здійснюється на підставі оцінки доказів, якими, згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність наступає у разі керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до 1. 130 КУпАП адміністративна відповідальність наступає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На переконання суду вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушенння, передбаченого ч. 3 ст. 126 КпАП України підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 322134 від 06 травня 2025 року;
- Постановою Новосанжарського відділу державної виконавчої служби Полтавської області № 63772252 від 19.04.2021 про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
На переконання суду вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушенння, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 322031 від 06 травня 2025 року;
- копією консультативного заключення КП «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги від 23.04.2025 з даними результату алкотесту № 68- 2,04 проміле;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , згідно з якими 23.04.2025 близько 16:30 год сталась ДТП за участю мотоцикла під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Опель Астра під керуванням ОСОБА_3 ;
- рапортом про отримання 23.04.2025 заяви про подію ДТП, внаслідок якої ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до МКЛ у м. Полтава;
- відеозаписом, в якому громадянин ОСОБА_1 не заперечував свою вину у вчиненні правопорушень.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, вирішуючи питання щодо накладення стягнення, керуючись положенням вказаної норми, суд приходить до висновку про накладення стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, при накладенні стягнення суд враховує також загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення.
Так, ст. 33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, з урахуванням конкретних обставин та характеру вчиненого правопорушення, даних про особу ОСОБА_1 , з метою виховання його у дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 33, 40-1, ст. 124, ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130, статтями 247, 276-280, 283, 285 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення за правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн ( сімнадцять тисяч грн 00 коп) на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 (шістсот п'ять грн шістдесят коп) грн.
Роз'яснити, що відповідно до статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що на підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.