17 липня 2025 року
м. Київ
справа № 300/6259/24
адміністративне провадження № К/990/29120/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №300/6259/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про скасування рішення щодо класифікації товару, картки відмови,
До Верховного Суду 08.07.2025 надійшла касаційна скарга Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №300/6259/24.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025, задоволено позов ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо класифікації товару 24UA20600000014-КТ від 21.06.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206060/2024/000106 від 07.08.2024. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Касаційну скаргу подано вдруге 08.07.2025, первинну касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 03.07.2025.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, зазначено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторно звернутися до суду касаційної інстанції, митним органом негайно повторно подано касаційну скаргу.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що всупереч висновкам Верховного Суду судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме безпідставно не застосовано положень частини 7 статті 69, пункту 6-10 статті 257 Митного кодексу України, неправильно застосовано номенклатуру Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.10.2022 року № 2697-ІX «Про митний тариф України», частину другу статті 77 КАС України, а також не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 15.05.2018 у справі №809/1459/17. Також скаржником вчинено посилання на постанови Верховного Суду у справах №807/250/18, №126/1030/17, №140/31030/23, №420/23/20, №820/898/18, №420/5592/19.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення.
Слід зазначити, що у справі №140/31030/23 ухвалою Верховного Суду від 28.03.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження, у справі №126/1030/17 предметом судового розгляду було визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, у справах №420/23/20, №820/898/18, №420/5592/19 розглядалося питання класифікації автомобіля Chevrolet Volt, оснащеного електричним двигуном та двигуном внутрішнього згорання.
Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів. У
Верховний Суд зауважує, що митницею не конкретизовано, які саме висновки Верховного Суду не враховано судом апеляційної інстанції.
Також скаржником вчинено посилання на пункт 4 частини 4 статті 3258, пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій не досліджено докази та не зроблено жодного висновку щодо технічної документації даного транспортного засобу, та долучених фотознімків перетину кордону.
Разом з тим, як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 13.11.2024 про призначення судової експертизи у справі №300/6259/24 проведено дослідження транспортного засобу марки MAN модель TGS, що був у використанні, номер шасі VIN: НОМЕР_1 з метою визначення марки, типу кузова та інших технічних характеристик. Відповідно висновку експертизи, вказаний транспортний засіб ідентифікований, як КТЗ категорії N3 КТЗ, призначені для перевезення вантажів, максимальна маса яких перевищує 12 тонн: транспортний засіб спеціалізованого призначення автомобільний сідельний тягач. Сідельний тягач вид тягача, який працює з напівпричепами, що приєднуються до машини за допомогою спеціального зчіпного механізму силового (сідла). Відповідає товарній підкатегорії (коду) згідно Українського класифікатора товарів: 8701219000 трактори колісні для напівпричепів, що використовувалися.
Контролюючим органом такі висновки не спростовано.
Верховний Суд зауважує, що пунктом 1 частини 2 статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 цього Кодексу. Проте скаржником не обґрунтовано підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Митного кодексу України та пов'язаного законодавства, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №300/6259/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва