16 липня 2025 року
Київ
справа №160/31026/24
адміністративне провадження №К/990/28921/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі № 160/31026/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА ГРУПА ДНІПРОКОМПЛЕКТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
07.07.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.06.2025 визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення та доказами причин пропуску такого строку. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що рішення суду першої інстанції прийнято 27.01.2025, копію отримано того ж дня, проте, апеляційну скаргу подано лише 30.05.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Під час повторного звернення ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначав про обставини попереднього звернення з апеляційною скаргою та її повернення.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Також суд зауважив, що повторну апеляційну скаргу подано 30.05.2025, тобто більше ніж через чотири місяці з дня отримання копії рішення.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору, а також заяву про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що зазначені ГУ ДПС підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги. Суд зазначив, що посилання скаржника на затримки в роботі сервісу "Електронний суд", технічні помилки та проблеми при авторизації без надання відповідних доказів, не може бути достатньою підставою для визначення причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними. Належне оформлення, вчасне підписання та подача апеляційної скарги засобами електронного зв'язку через підсистему Електронний суд залежить виключно від особи, яка звертається з апеляційною скаргою за допомогою вказаної системи. Також суд зауважив, що обставини, які слугували підставою для повернення попередньої апеляційної скарги, а саме відсутність документу про сплату судового збору, скаржником так і не було усунуто. Натомість, було заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДПС не мало можливості сплатити судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою. Разом з тим, ним вчинялися дії щодо своєчасної сплати судового збору, проте він не є розпорядником коштів, а тому йому потрібен був додатковий час для звернення до Державної казначейської служби України. Зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення. Також, зазначає, що норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаться поважними для вирішення питання поновлення пропущеного строку, такі причини визначаються з кожному конкретному випадку з врахуванням обставин справи. Звертає увагу на введення в країні воєнного стану. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини та наводить практику Верховного Суду щодо поновлення строку.
Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Так, усталеною є практика Верховного Суду про те, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У цій справі мають місце такі обставини: вперше подану апеляційну скаргу ухвалою від 01.04.2025 було залишено без руху і надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги (надати документ про сплату судового збору та заяву про поновлення); ухвалою від 20.05.2025 апеляційну скаргу повернуто заявнику з підстав невиконання вимог ухвали суд; повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося 30.05.2025, без сплати судового збору. Причин, які позбавляли ГУ ДПС можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає, натомість посилається на відсутність коштів.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 27.01.2025 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 30.05.2025 (дата подання апеляційної скарги вдруге) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.
Також апеляційний суд обґрунтовано звернув увагу, що відсутність доказів вжиття ГУ ДПС всіх залежних від нього дій задля сплати судового збору, унеможливлюють визнання причин пропуску строку поважними.
Приведені витяги з рішень Європейського суду з прав людини, з огляду на їх зміст, не доводять наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі № 160/31026/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА ГРУПА ДНІПРОКОМПЛЕКТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко