17 липня 2025 року
м. Київ
справа №320/2111/24
адміністративне провадження № К/990/23602/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №320/2111/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛНА 4444» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛНА 4444» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2023 №0517470707, відповідно до якого позивачу на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, в тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 6 582 278,88 грн.
До Верховного Суду 02.06.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №320/2111/24.
Ухвалою Верховного Суду від 20.06.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, доплати судового збору у сумі 6880,00 грн та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог зазначеної ухвали скаржником 30.06.2025 надіслано уточнену касаційну скаргу, заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору на 15 днів.
11.07.2025 скаржником надіслано клопотання щодо доплати судового збору, надано платіжну інструкцію від 10.07.2025 №2902, відповідно до якої сплачено 6880,00 грн судового збору.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що оскаржувані рішення прийнято судами з неправильним застосуванням - пункту 1, пункту 2 статті 3, пункту 1 статті 17 Закону №265 та без врахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №500/6845/21.
Верховний Суд зауважує, що посилання на постанову Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справи, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів (літерне позначення, розмір ставки акцизного податку, загальна сума акцизного податку, код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів є обов'язковими реквізитами фіскального чека). Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2023 у справі №640/23582/21, що суб'єкт господарювання при здійсненні розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 2021 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з'єднаний з РРО, господарюючий суб'єкт не зобов'язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати невідповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення пункти 1, 2 статті 3 Закону №265. Діючим законодавством не встановлено обов'язку використовувати лише платіжні термінали, з'єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Не заповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 17 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.
Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судами таких правових висновків Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №320/2111/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
В.П. Юрченко Л.І. Бившева