17 липня 2025 року
м. Київ
справа №560/19043/24
адміністративне провадження № К/990/22672/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Гімона М.М., Юрченко В.П.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.01.2025 про забезпечення позову та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №560/19043/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Верховного Суду 27.05.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.01.2025 про забезпечення позову та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №560/19043/24.
Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом 30.06.2025 надіслано уточнену касаційну скаргу, заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
03.07.2025 скаржником надіслано платіжну інструкцію від 02.07.2025 №3076, відповідно до якої сплачено 2422,40 грн судового збору за подання касаційної скарги. Враховуючи, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в частині сплати судового збору, розгляд заявленого клопотання є недоцільним.
Податковим органом зазначено про неправильне застосування судами попередніх інстанцій частини 2 статті 150 КАС України, неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.03.2021 у справі №140/10203/20, від 19.06.2018 у справі №826/9263/17, від 10.04.2019 у справі №826/16059/1/8, від 20.11.2019 у справі №640/2298/19, Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №800/521/17.
Верховний Суд зауважує, що податковим органом не обґрунтовано, в чому полягає неправильне застосування норми матеріального права судами попередніх інстанцій, в чому висновки судів попередніх інстанцій суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.10.2023 у справі №300/5005/22, від 21.09.2023 у справі №600/1531/23-а, від 25.10.2023 у справі № 160/11784/23.
Контролюючим органом не доведено помилковість врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду.
Задовольняючи заяву про задоволення позову, суди виходили з того, що у випадку не вжиття тимчасових обмежувальних заходів, у разі реалізації відповідачем рішення про анулювання та пред'явлення його до виконання, позивач буде зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування. Своєю чергою, зміна системи оподаткування призведе до того, що на позивача буде покладено додаткове навантаження у вигляді податку на додану вартість, що в свою чергу може суттєво вплинути на ведення господарської діяльності, розірвання договірних правовідносин з контрагентами, тощо. Крім того, у податковому (звітному) році або попередніх періодах, такому платнику за такі періоди будуть нараховуватись податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку третьої групи та існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення господарської діяльності позивача,
Така позиція відповідає актуальній правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постанові від 10.07.2025 у справі №240/2350/25, що за наслідками анулювання реєстрації платником єдиного податку другої групи позивач має змінити систему оподаткування на загальну, що призведе до додаткового податкового навантаження та виникнення обов'язку із реєстрації платником податку на додану вартість. Ці обставини, в свою чергу, можуть суттєво вплинути на ведення позивачем господарської діяльності, призвести до розірвання договірних відносин, утруднення або неможливості відновлення господарської діяльності в подальшому. У разі відновлення статусу позивача як платника єдиного податку (у випадку ухвалення судом рішення про задоволення позову) необхідним буде коригування податкового обліку як самого позивача, так і його контрагентів, оскільки податкове законодавство передбачає зовсім інші правила ведення обліку для платників податків на загальній системі оподаткування, зокрема і в частині обліку податку на додану вартість.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм КАС України, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.01.2025 про забезпечення позову та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №560/19043/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
М.М. Гімон В.П. Юрченко