17 липня 2025 року
Київ
справа № 420/17855/24
адміністративне провадження № К/990/28633/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі № 420/17855/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмови,
04.07.2025 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Одеської митниці (далі - Митниця, скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 04.07.2025.
Попередню касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 05.06.2025 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд зазначив, що посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України наведене без зазначення інших обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених у випадку оскарження судових рішень на цій підставі. Суд також звернув увагу скаржника на його невизначеності щодо дійсної підстави касаційного оскарження судових рішень, оскільки за змістом касаційної скарги на підтвердження своєї позиції наведені висновки Верховного Суду. Верховний Суд роз'яснив скаржнику обов'язкові умови, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
В друге поданій касаційній скарзі скаржник змінив підставу для касаційного оскарження судових рішень з пункту 3 на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій частини третьої статті 53, частини шостої статті 54 Митного кодексу України, без урахування висновків викладених у постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №808/865/18, від 22.12.2020 у справі № 810/2463/17.
Суд звертає увагу скаржника, що у випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, він має зазначити у касаційній скарзі таке: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Однак, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не обґрунтовує, в чому він вбачає подібність правовідносин у наведених ним справах з правовідносинами у справі, у якій подано касаційну скаргу.
Натомість суди попередніх інстанцій під час вирішення справи врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17, 18.12.2019 у справі № 160/8775/18, від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14. Однак, у касаційній скарзі відсутнє обґрунтування, чому, на переконання Митниці, ці висновки не підлягали застосуванню або застосовані неправильно.
Крім того, скаржник вказує на неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи. Слід зазначити, що якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Таким доводам кореспондує передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень і відповідний пункт частини другої статті 353 КАС України, на які за змістом касаційної скарги скаржник не посилається. При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Одеської митниці підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі № 420/17855/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмови - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон