17 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/5028/25 пров. № А/857/17818/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Івано-Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року (головуючий суддя Максимчук О.О., м.Рівне) у справі №460/5028/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, -
18.03.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті для позивача щомісячної доплати до пенсії позивача у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713 (Постанова №713); зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивача з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з Постановою №713, починаючи з 01.01.2025 з урахуванням раніше виплачених сум
Позов обґрунтовує тим, що позивач з 16.05.2001 є пенсіонером, який перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, де отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1922 №2262-ХІІ (Закон №2262-ХІІ), а тому має право на нарахування та виплату йому відповідачем щомісячної доплати до пенсії позивача у розмірі 2000,00 грн, що передбачена Постановою №713. Однак, після проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду від 02.12.2022 у справі №460/36083/22 відповідач починаючи з 01.02.2023 припинив нарахування і виплату для позивача вказаної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. Зазначені дії/бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними, а тому звернувся до суду першої інстанції з позовом.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у нарахуванні і виплаті з 01.01.2025 для ОСОБА_1 щомісячної доплати 2000,00 гривень до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати і виплачувати для ОСОБА_1 щомісячну доплату 2000,00 гривень до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, починаючи з 01.01.2025 з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що при винесенні рішення судом першої інстанції не було враховано норми Постанови КМУ 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Також, зазначає, що законодавцем визначено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року». Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та має громадянство України, що підтверджується даними з належного позивачу паспорта громадянина України, копія якого додана позивачем до позовної заяви і наявна у матеріалах справи.
Позивач є пенсіонером, як пенсіонер перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області (відповідач) і отримує призначену йому з 16.05.2001 пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується даними з листа відповідача №372-14469/П-02/8-1700/25 від 13.01.2025.
До 01.02.2023 відповідач нараховував і виплачував для позивача до його пенсії щомісячну доплату 2000,00 грн відповідно до пункту 1 Постанови №713, що підтверджується даними з наявних у матеріалах справи копій листа відповідача №372-14469/П-02/8-1700/25 від 13.01.2025.
За результатами розгляду спору між позивачем та відповідачем Рівненський окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 02.12.2022 у справі №460/36083/22, яким серед іншого вирішив: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ХГ13091/174 від 14 лютого 2022 року , виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 03.01.2023, після чого було прийняте до виконання відповідачем. На виконання зазначеного рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, за результатами якого відповідач починаючи з 01.02.2023 припинив нарахування і виплату до пенсії позивача щомісячної доплати 2000,00 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови №713, і яка з вказаного часу і дотепер відповідачем для позивача не нараховується і не виплачується, що підтверджується даними з наявної у матеріалах справи копії листа відповідача №372-14469/П-02/8-1700/25 від 13.01.2025.
18.12.2024 позивач звернувся до відповідача зі зверненням щодо нарахування і виплати передбаченої пунктом 1 Постанови №713 щомісячної доплати 2000,00 грн до пенсії позивача.
Відповідач розглянув вказане звернення позивача. Про результати розгляду вказаного звернення відповідач повідомив позивача листом від 13.01.2025 №372-14469/П-02/8-1700/25, копія якого наявна у матеріалах справи. Відмовляючи у задоволенні звернення позивача, відповідач у вказаному листі-відповіді обґрунтовує таке своє рішення тим, що в результаті проведеного на виконання рішення суду у справі №460/36083/22 перерахунку пенсії позивача відбулось збільшення пенсії позивача на суму 6336,14 грн до 11698,64 грн, тобто на суму що перевищує 2000,00 грн, а тому підстав для відновлення передбаченої Постановою №713 доплати до пенсії немає.
Отже, у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є дії відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті для позивача щомісячної доплати до пенсії позивача 2000,00 грн згідно з Постановою №713 за період починаючи з 01.01.2025, як особі, якій призначено і виплачується пенсія за вислугу років відповідно до норм Закону №2262-ХІІ.
Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною звернувся в суд першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначені та врегульовані Законом №2262-ХІІ.
Частиною 1 статті 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону №2262-ХІІ військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Згідно з приписами статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 713, яка відповідно до приписів її пункту 6 набрала чинності з 16.07.2021 та підлягає застосуванню з 01.07.2021.
Пунктом 1 Постанови №713 встановлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону №2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Згідно з абзацом 2 пункту 1 Постанови №713 особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом 1 цього пункту. Абзацом 3 пункту 1 Постанови №713 визначено, що у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами 1 і 2 цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше, ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом 1 цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №713 щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Пункт 3 Постанови №713 зобов'язує Пенсійний фонд України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» (Постанова №656) для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що до 01.02.2023 апелянт здійснював нарахування і виплату для позивача щомісячної доплати до пенсії позивача у розмірі 2000,00 грн, що передбачена пунктом 1 Постанови №713. Проте, починаючи з 01.02.2023 відповідач припинив нарахування і виплату для позивача вказаної доплати до пенсії, після того як відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду від 02.12.2022 у справі №460/36083/22.
Схожі правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, який у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 дійшов таких висновків: 1) Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії; 2) Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн; 3) Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018; 4) Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом 3 пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах; 5) Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії; 6) У зв'язку з цим Верховний суд не погодився із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена також у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі №380/25987/21, від 18.04.2023 у справі №560/6528/22, від 26.04.2023 у справі №160/14146/22, від 05.03.2024 у справі №300/5476/22, від 11.06.2024 у справі №320/11742/22, від 17.07.2024 у справі №620/13669/23, від 04.02.2025 у справі №620/4999/24 та інших.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваної бездіяльності.
Таким чином, проаналізувавши зазначені вище нормативно-правові акти, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивач з 01.01.2025 має право на нарахування і виплату йому щомісячної доплати 2000,00 грн до пенсії згідно з Постановою №713, оскільки в ході розгляду цієї справи суд встановив, а відповідач належними і допустимими доказами не спростував обставини наявності у позивача такого права і відповідного йому обов'язку відповідача, а також відповідач не довів того, що проведений відповідачем з 01.01.2025 перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду є по своїй суті перерахунком його пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії позивача, а не проведений ним з метою усунення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, і яке відновлене вказаним рішенням суду.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 460/5028/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар