17 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/15716/23
Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,
повний текст судового рішення
складено 26.11.2024, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Шляхтицького О.І., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №400/15716/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
28.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив суд:
- визнати протиправними дії щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік як інваліду війни І групи у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що в 2023 році йому не в повному обсязі виплачено разову грошову виплату до Дня Незалежності України.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, наголошуючи, зокрема, на тому, що разову грошову виплату до Дня Незалежності України у 2023 році ОСОБА_1 виплачено у розмірі, який визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань».
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №400/15716/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік як інваліду війни І групи у меншому розмірі, ніж передбачено частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції вказав про те, що позивач має право на отримання грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2023 році в розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком.
Не погодившись із рішенням окружного адміністративного суду в частині задоволених позовних вимог ГУ ПФУ в Миколаївській області подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позвних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що разову грошову виплату до Дня Незалежності України у 2023 році ОСОБА_1 виплачено у розмірі, який визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань».
В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з урахуванням такого.
Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 особою з інвалідністю І групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Означене підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 .
Згідно фактичних обставин справи, у 2023 році ОСОБА_2 нараховано та виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в сумі 3100грн.
Не погодившись із виплаченим розміром разової грошової допомоги до Дня Незалежності України ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із відповідним запитом.
За наслідком розгляду такого звернення ГУ ПФУ в Миколаївській області надано відповідь (лист від 04.09.2023 №17196-16666/В-02/8-1400/23), з якої убачається, що в 2023 року ОСОБА_1 виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в сумі 3100грн.
Уважаючи, що разову грошову допомогу до Дня Незалежності України виплачено не в повному обсязі ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку колегія суддів виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Приписами статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-XIV) передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
15.04.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 № 2983-IX, яким статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Вказані положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 № 2983-IX неконституційними не визнавалися.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 № 2983-IX як спеціального закону, який прийнятий в умовах запровадження в Україні воєнного стану з метою реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, недопущення втрат Державного бюджету України, забезпечення соціальної підтримки громадян з огляду на фінансові можливості держави.
На виконання вищенаведених норм, Кабінетом Міністрів України 21.07.2023 прийнято постанову № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань».
Означеним підзаконним нормативно-правовим актом затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Пунктами 2, 3 Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №754 від 21.07.2023, передбачено, що до осіб, які мають право на грошову допомогу належать особи з інвалідністю внаслідок війни та колишні малолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин.
Грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 р. в такому розмірі, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин I групи - 3100 гривень.
Як установлено вище, позивач має статус особи з інвалідністю І групи, а тому в 2023 році йому виплачено 3100 грн. разової грошової допомога до Дня Незалежності України.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 виплачено грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі 3100 грн, що відповідає сумі, встановленій в додатку до Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №754 від 21.07.2023.
Підстав для виплати йому у 2023 році щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком немає.
Слід вказати, що в умовах воєнного стану держава зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройній агресії російської федерації проти України, а тому всебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, які беруть участь у захисті Батьківщини та в бойових діях, є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України.
В умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету.
За таких обставин зменшення розміру одноразової грошової виплати, передбаченої статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викликане об'єктивними причинами, а саме: прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.
Зміни в правовому регулюванні відбулися в умовах повномасштабного вторгнення, і делегування цих повноважень органу виконавчої влади забезпечує потрібну у цей період гнучкість, беручи до уваги надмірний фінансовий тягар на державу, який виник у зв'язку з необхідністю відсічі зовнішній агресії.
Крім того, колегія суддів зазначає, що спірна грошова виплата не є основним джерелом існування позивача, а є додатковою соціальною гарантією; позивач не довів, що зменшення розміру такої виплати поставило його під загрозу нестачі коштів для існування або що його умови життя погіршилися настільки, що він ризикував опинитися нижче встановленого прожиткового рівня. Отже, позивач не змушений був нести надмірний індивідуальний тягар і втручання у його право на мирне володіння майном не порушило суті його соціальних прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам судом апеляційної інстанції враховано правові висновки Великої Палата Верховного Суду, які викладено в постанові від 14.05.2025 у справі 440/14216/23.
Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновки та викладені позивачем в позовній заяві доводи.
Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний адміністративний суд уважає неправильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , адже в спірних правовідносинах одноразову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік йому виплачено у законодавчо передбаченому розмірі.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.
Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Як установлено колегією суддів, викладені Миколаївським окружним адміністративним судом в рішенні від 26.11.2024 у справі №400/15716/23 висновки не відповідають обставинам справи, а тому такий судовий акт підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задовольнити повністю.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №400/15716/23 скасувати.
Прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Ю.В. Осіпов