П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/5350/25
Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.,
повний текст судового рішення
складено 30.04.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 06.02.2025 року №41387 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ» критеріям ризиковості платника податку; зобов'язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що не погоджується із прийняттям оскаржуваного рішення та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник позивача вказав, що 22 липня 2024 року у зв'язку з виявленням контролюючим органом обставин та/або отримання інформації у процесі поточної діяльності Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення №31704 про відповідність ТОВ «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ» критеріям ризиковості платника податку. Позивач вказав, що у зв'язку з тим, що у формі рішенні не зазначено, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, позивач, на власний розсуд, 03.02.2025 року направив відповідачу через електронний кабінет платника письмові пояснення вих. №310125/01 від 31.01.2025 року щодо обставин, які вказані у рішенні №31704 щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, що підтверджується Повідомленням №1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 03.02.2025 року. За результатами розгляду вказаних документів контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06 лютого 2025 р. №41387, в якому зазначено, що «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів від 03.02.2025 року № 1 прийняте рішення про: відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку». Позивач вказав, що в оскаржуваному рішенні відповідачем у рядку «Податкова інформація» всупереч вимогам Порядку №1165 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, тобто оскаржуване рішення не містять обґрунтованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та натомість в рішенні № 41387 від 06.02.2025 року лише зазначено, що інформація, за якою було встановлено відповідність платника податку критерія ризикованості є: придбання товару за кодом УКТ ЗЕД 1005 (кукурудза) у період з 10.08.2024 року по 06.02.2025 року, податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції - 36353652 (ТОВ «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ»), який з 22.07.2024 року відповідає критеріям ризиковості платника податку; постачання товару за кодом УКТЗЕД 1005 (кукурудза) податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції - 36353652 (ТОВ «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ»), який з 22.07.2024 року відповідає критеріям ризиковості платника податку. Таким чином, на думку позивача, спірне рішення ґрунтується на інформації, що ризиковими є операції з придбання/постачання позивачем у платника податку з податковим номером 36353652, який відповідає податковому номеру позивача. Крім того, позивач наголосив, що зазначення кодів податкової інформації не звільняє Комісію, як суб'єкта владних повноважень зазначити конкретну господарську операцію (операції) реальність яких ставить контролюючим органом під сумнів.
11.03.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Як зазначив відповідач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, щодо рішення від 06.02.2025 року №41387 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 03.02.2025 року №1. Підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: 03 - вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об'єкти оподаткування, вiдсутнє придбання послуг оренди об'єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди мiсць зберiгання товарно-матерiальних цiнностей, послуг оренди мiсць зберiгання паливно-мастильних матерiалiв тощо), вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi; 08 - постачання сiльськогосподарської продукцiї за вiдсутностi придбання такої продукцiї, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощенiй системi оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мiнеральних добрив, допомiжних послуг з вирощування сiльськогосподарської продукцiї за наявностi земельних дiлянок; 11 - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi; 12 - постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку; 13 - придбання товарiв (послуг) у платника(iв) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку. Подані документи, як вказав відповідач, не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Придбання товару в період з 02.01.2024 року по 19.11.2024 року у ризикового СГ ТОВ КМП АГРО (ЄДРПОУ 42434097), реалізація товару в період з 02.02.2024 року по 03.12.2024 року на ризикового СГ ТОВ КМП АГРО (ЄДРПОУ 42434097).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 06.02.2025 року № 41387 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ» критеріям ризиковості платника податку. Зобов'язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, 65044, м. Одеса, вул.Семінарська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39353652, м.Одеса, вул.Церковна 19) судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 420/5350/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ» в повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.
Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39353652) перебуває на обліку в Головному управління ДПС в Одеській області з 18.08.2024 р. Зареєстровано платником ПДВ з 01.10.2021 року. Основний вид діяльності згідно з КВЕД 10.91. - виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермі.
22.07.2024 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення №31704 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено відповідність ТОВ «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: придбання товару за кодом УКТЗЕД 1201 у період з 24.01.2024 року по 22.07.2024 року, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 44065685 (ТОВ «АГРО-ЕКОУКР»), який з 26.04.2024 року відповідає критеріям ризиковості платника податку; постачання товару за кодом УКТЗЕД 1005, податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції - 39353652 (ТОВ «ЮКААГРОСНАБІНВЕСТ»), який з 22.07.2024 року відповідає критеріям ризиковості платника податку (а.с.172-173).
03.02.2025 року ТОВ «ЮКААГРОСНАБІНВЕСТ» направив до контролюючого органу через електронний кабінет платника письмові пояснення за вих. №310125/01 від 31.01.2025 року, де зазначено, що відсутність на робочих місцях працівників та посадових осіб є вимушеною обставиною, з огляду на запровадження дистанційного режиму роботи. Також надано пояснення, що внаслідок повномасштабного вторгнення розроблені та задіяні такі форми торгівлі, як СРТ, що дає змогу не зберігати придбану с/г продукцію на складах (а.с.175-178).
За результатами розгляду вказаних документів контролюючим органом прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.02.2025 року №41387.
Зокрема, у вказаному рішенні зазначено, що з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 03.02.2025 року №1, встановлено відповідність ТОВ «ЮКААГРОСНАБІНВЕСТ» критеріям ризиковості платника податку, а саме: пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Так, підставою для прийняття оскаржуваного рішення визначено таку податкову інформацію: « 03» - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; «08» - постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок; « 11»- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; « 13» - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку та вже додано ще одну нову підставу за кодом « 12» - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
- придбання товару за кодом УКТ ЗЕД 1005 у період з 10.08.2024 року по 06.02.2025 року, податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції - 36353652 (ТОВ «ЮКА-АГРОСНАБІНВЕСТ»), який з 22.07.2024 року відповідає критеріям ризиковості платника податку;
- постачання товару за кодом УКТЗЕД 1005 податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції - 36353652 (ТОВ «ЮКААГРОСНАБІНВЕСТ»), який з 22.07.2024 року відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Вважаючи оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №41387 від 06.02.2025 року контролюючого органу протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (ділі ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з вимогами п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165.
Згідно з вимогами п.3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Водночас, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 року у справі №640/6130/20 та в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що в обґрунтування рішення №41387 від 06.02.2025 року Комісією регіонального рівня вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
« 08» - постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок;
« 11»- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
« 12» - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
« 13» - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника.
ГУ ДПС в Одеській області в апеляційній скарзі в обґрунтування вищевказаного рішення №41387 зазначило, що подані позивачем документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Придбання товару в період з 02.01.2024 року по 19.11.2024 року у ризикового СГ ТОВ КМП АГРО (ЄДРПОУ 42434097), реалізація товару у в період з 02.02.2024 року по 03.12.2024 року на ризикового СГ ТОВ КМП АГРО (ЄДРПОУ 42434097).
В свою чергу, аналізуючи обставини справи, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «ЮКААГРОСНАБІНВЕСТ», хоча і містить посилання на коди податкової інформації, яка є підставою для його прийняття, проте не містить чіткої причини їх прийняття та розшифровку, яка безпосередньо податкова інформація слугувала підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податку; в рішенні не зазначені конкретні господарські операції, за результатом яких складено та направлено на реєстрацію відповідні податкові накладні, як позивачем в якості постачальника, так і його контрагентами як постачальниками товарів /послуг.
Більш того, як вбачається зі змісту рішення від 06.02.2025 року №41387, в розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано про «придбання товару за кодом УКТ ЗЕД 1005 у період з 10.08.2024 року по 06.02.2025 року, податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції - 36353652, який з 22.07.2024 року відповідає критеріям ризиковості платника податку; постачання товару за кодом УКТЗЕД 1005 податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції - 36353652, який з 22.07.2024 року відповідає критеріям ризиковості платника податку».
Тобто, контролюючий орган зазначив податковий номер безпосередньо ТОВ «ЮКААГРОСНАБІНВЕСТ», а не податкові номери платників податків, взаємовідносини з якими стали підставою для прийняття відповідного рішення.
Колегія суддів критично ставиться до віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості.
Так, поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.
При цьому, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Здійснення моніторингу відповідності платника податків критеріям ризиковості є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 року по справі №360/1776/19.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що в оскаржуваному рішенні від 06.02.2025 року №41387 не було зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не було зазначено, які саме документи та по яким господарським операціям слід надати, що дозволяло б позивачу надати достатню інформацію та копії документів для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Апелянт не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з контрагентами позивача, як і не зазначено, в чому полягало порушення законодавства по таких операціях з боку підприємства позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових.
Разом з тим, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом підстав для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з посиланням на конкретні операції та/або податкові накладні, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.
З аналізу сталої позиції Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, вбачається, що хоча затверджена форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 чи 8 критеріїв ризиковості платника податку, але й не скасовує обов'язку контролюючого органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.
Колегія суддів також звертає увагу, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі №640/11321/20 від 05 січня 2021 року, №140/17441/20 від 19 листопада 2021 року, №640/6130/20 від 23 червня 2022 року.
Таким чином, у рішенні №41387 від 06.02.2025 року не зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються. Оскаржуване рішення не містить будь-яких обґрунтувань неможливості виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі поданих позивачем документів, та не містить посилань на те, які саме документи, надані позивачем, не спростували висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості.
Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи наявні достатні та належні докази стосовно реальності проведення господарських операцій позивачем із контрагентами, а апелянтом не надано доказів на підтвердження своєї правової позиції стосовно законності прийнятого рішення №41387 від 06.02.2025 року та не спростовано у процесуальний спосіб факт проведення господарських операцій між позивачем та іншими суб'єктами господарської діяльності.
Колегія суддів наголошує, що контролюючий орган, в даному випадку, не наділений повноваженнями для здійснення повного аналізу господарських операцій позивача на предмет їх реальності.
Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України (постанова Верховного Суду по справі №500/2237/20 від 07.12.2022 року).
Таким чином, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, а також через призму згаданих правових висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що комісія ГУ ДПС в Одеській області, ухваливши оскаржуване рішення №41387 від 06.02.2025 року діяла неправомірно, а тому таке рішення є протиправним, необґрунтованим та належить до скасування.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко