17 липня 2025 року справа №200/901/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року (головуючий суддя І інстанції - Логойда Т.В.), складене в повному обсязі 17 березня 2025 року у справі № 200/901/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з такими позовними вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення йому перерахунку та виплати пенсії по інвалідності з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення від 01.07.2024 року № ФС-98101/09/01/2058 станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року у справі №200/5299/24 з обмеженням максимальними фіксованими розмірами;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити йому перерахунок та виплату пенсії по інвалідності на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення від 01.07.2024 року № ФС-98101/09/01/2058 станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року у справі №200/5299/24 з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року без обмеження пенсії максимальними фіксованими розмірами у повному нарахованому розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року у справі №200/5299/24: максимальним розміром за період з 01.02.2022 року по 28.02.2022 року, фіксованими розмірами: 23008,10 грн. - за період з 01.03.2022 року по 28.02.2023 року, 26981,45 грн. - за період з 01.03.2023 року по 29.02.2024 року, 29844,31 грн. - з 01.03.2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року у справі №200/5299/24 - без обмеження її розміру максимальним розміром за період з 01.02.2022 року по 28.02.2022 року, фіксованими розмірами: 23008,10 грн. - за період з 01.03.2022 року по 28.02.2023 року, 26981,45 грн. - за період з 01.03.2023 року по 29.02.2024 року, 29844,31 грн. - з 01.03.2024 року, та виплатити йому її недоотриману частину.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року внесено зміни до статті 43 Закону №2262 та зазначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначив, що з 01.01.2025 року пенсія виплачується із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка йому призначена з 17.01.2018 року.
Його пенсійні права неодноразово порушувалися та були захищені та відновлені рішеннями суду, що набрали законної сили.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2022 року у справі № 200/3511/22, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 року та набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії по інвалідності з 01.03.2022 року без обмеження максимальним розміром; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 06.07.2021 року №ФС-98101/09/01/929, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суд від 11.10.2021 року у справі №200/10580/21 з 01.03.2022 року без обмеження максимальним розміром із урахуванням виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2023 року у справі № 200/4028/23, яке набрало законної сили 16.11.2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01.03.2023 року пенсії по інвалідності з урахуванням підвищення (індексації), встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 в максимальному розмірі, починаючи з 01.02.2022 року згідно з рішенням Першого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 року у справі №200/18/23, додаткових пенсій, доплат, підвищень у повному розмірі та без обмеження максимальним зафіксованим розміром; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2023 року пенсію по інвалідності на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 06.07.2021 року №ФС-98101/09/01/929, з урахуванням підвищення (індексації) до пенсії по інвалідності, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», нарахованого із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження 1500 грн., з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України №713, починаючи з 01.02.2022 року, відповідно до рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 року у справі №200/18/23, додаткових пенсій, доплат, підвищень - без обмеження фіксованим максимальним розміром і з урахуванням проведених виплат; у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2024 року у справі № 200/1376/24, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 року та набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення перерахунку і виплати пенсії по інвалідності з 01.03.2024 року з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду війни відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 року № 1381 у розмірі 25% від основного розміру з урахуванням сум щорічних індексацій пенсії за 2022-2024 роки; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок і виплату пенсії по інвалідності з 01.03.2024 року визначити 25% підвищення до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381, виходячи з основного розміру пенсії позивача (13757,40 грн.) з урахуванням індексації пенсії на визначений Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за 2022-2024 роки та із врахуванням висновків суду у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2023 року у справі 200/4028/23; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження з 01.03.2024 року виплачуваної ОСОБА_1 пенсії фіксованим розміром 26981,45 грн.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року без обмеження фіксованим розміром, з урахуванням проведених платежів; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позовні вимоги із зазначеними рішеннями суду не пов'язані.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року у справі № 200/5299/24, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2024 року та набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії по інвалідності на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення від 01.07.2024 року № ФC-98101/09/01/2058 станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року, виготовлених ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року на підставі оновлених довідок грошового забезпечення від 01.07.2024 року №ФC-98101/09/01/2058, виготовлених ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року відповідно; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Зазначеним судовим рішенням встановлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2024 року у справі № 200/6833/23 ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено та передано до відповідача довідки від 01.07.2024 року №ФС-98101/09/01/2058 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року:
- згідно з довідкою станом на 01.01.2022 року розмір грошового забезпечення позивача склав 24 229,50 грн.;
- згідно з довідкою станом на 01.01.2023 року розмір грошового забезпечення позивача склав 33 231,75 грн.
25.12.2024 року - в день набрання зазначеним рішенням суду законної сили позивач через електронний особистий кабінет на вебпорталі Пенсійного фонду України подав до відповідача заяву, в якій просив виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року у справі № 200/5299/24, перерахувати та виплатити йому пенсію по інвалідності на підставі оновлених довідок станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 без обмеження максимальним фіксованим розміром відповідно до раніше прийнятих рішень суду (від 11.10.2021 року у справі №200/10580/21, від 07.11.2022 року у справі №200/3511/22, від 18.04.2024 року у справі №200/1376/24).
У січні 2025 року відповідачем на виконання вказаного рішення суду (від 03.09.2024 року у справі № 200/5299/24) був проведений перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року на підставі зазначених в ньому оновлених довідок.
При такому перерахунку вказаним органом Пенсійного фонду України до пенсії позивача були застосовані положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» - обмежено розмір пенсії максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а також обмежено розмір пенсії фіксованими розмірами.
Вказані обставини підтверджуються протоколами з пенсійної справи позивача та визнаються відповідачем.
Так, на звернення позивача щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром відповідачем надана відповідь від 16.01.2025 року №1325-33470/М-02/8-0500/25, в якій повідомлено, що у січні 2025 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року у справі № 200/5299/24, яке набрало законної сили 25.12.2024 року, проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року на підставі оновлених довідок (про які йдеться в рішенні суду), при якому:
- розмір пенсії за період з 01.02.2022 року по 31.01.2023 року було розраховано, виходячи із суми 24 229,50 грн. щомісячного грошового забезпечення, вказаного у довідці № ФС-98101/09/01/2058 станом на 01.01.2022 року;
- розмір пенсії з 01.02.2023 року розраховано, виходячи із суми 33 231,75 грн. щомісячного грошового забезпечення, вказаного у довідці № ФС-98101/09/01/2058 станом на 01.01.2023 року.
Також повідомлено, що резолютивна частина рішення суду не містить зобов'язання Головного управління під час розрахунку пенсійних виплат встановити виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.
Тому при перерахунку застосовано ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Також повідомлено, що згідно зі ст. 63 зазначеного Закону у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Тобто позивачу має виплачуватися попередній розмір пенсії, а саме:
- 19340 грн. - за період з 01.02.2022 року по 28.02.2022 року (розмір обмежено згідно зі ст. 43 Закону);
- 23008,10 грн. - за період з 01.03.2022 року по 28.02.2023 року (розмір обмежено на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2022 року у справі № 200/3511/22);
- 26981,45 грн. - за період з 01.03.2023 року по 29.02.2024 року (розмір обмежено на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2023 року у справі № 200/4028/23);
- 29844,31 грн. - з 01.03.2024 року (розмір обмежено на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2024 року у справі № 200/1376/24).
Таким чином, після перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсійної виплати не змінився, тому доплата за рішенням відсутня.
З 01.01.2025 року до пенсії позивача застосована постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 - пенсія виплачена із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Вказані обставини відображені в листі відповідача від 16.01.2025 року №1325-33470/М-02/8-0500/25, в якому повідомлено, що з 01.01.2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», п. 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), зокрема відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення. Оскільки розмір пенсійної виплати перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, то під час перерахунку на виконання рішення суду пенсійну справу автоматично було приведено у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1. Пенсія з 01.01.2025 року виплачується із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення згідно із зазначеною Постановою; розмір пенсійної виплати з 01.01.2025 року становить 26339,82 грн.
Аналогічне підтверджено протоколом за пенсійною справою позивача № 0501017916 (Міноборони) без дати, згідно з яким пенсію позивачу призначено в сумі 36809,45 грн., проте із застосуванням максимального розміру пенсії її розмір обмежено до 29844,31 грн.; з урахуванням пониження останньої суми згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 підсумок пенсії становив 26339,82 грн.
Вважаючи, що відповідачем порушено право позивача на отримання належних сум пенсії, він звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом - Закон №2262-ХІІ).
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.ч.1, 2ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром пенсії десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
01.10.2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон № 3668-VI від 08.07.2011 року).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (тобто, до 01.10.2011 року).
Пізніше стаття 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» втратила чинність в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» як така, що є неконституційною, на підставі рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року № 7-р(II)/2022 положення статті ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення визначено: «Приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.».
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон № 3668-VI від 08.07.2011 року), що набрав чинності 01.10.2011 року, одночасно були внесені зміни до відповідних законів, зокрема частину п'яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Пізніше частина п'ята статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» стала частиною 7 статті 43 Закону.
Отже, ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 цього Закону визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, Конституційний Суд України вперше висловився щодо неконституційності положень про обмеження максимальним розміром пенсій, що призначені на підставі спеціального закону - Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ще 20.12.2016 року.
Вказані обставини органом Пенсійного фонду України враховані не були, що призвело до того, що пенсію позивача було незаконно обмежено максимальним розміром, чим порушене його право на належний розмір пенсії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 року у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 року у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 року у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 року у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 року у справі № 340/3144/21, де Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Суд вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що розмір пенсії позивача обмежено фіксованими розмірами на виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2022 року у справі № 200/3511/22, від 29.09.2023 року у справі № 200/4028/23, та від 18.04.2024 року у справі № 200/1376/24, оскільки зазначеними рішеннями суд не зобов'язував відповідача застосовувати до розміру пенсії позивача будь-які обмеження.
З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом, який гарантував би їх повне відновлення та унеможливив би подальше звернення до суду (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд приходить висновку, що підстави для обмеження пенсії позивачу максимальним розміром не відповідають нормативному регулюванні спірних правовідносин.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 200/901/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 200/901/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 липня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв