17 липня 2025 року справа №200/1895/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Куденков К.О.), складеного в повному обсязі 21 квітня 2025 року у справі № 200/1895/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії № 057350009206 від 28.02.2025;
- зобов'язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 21.02.2025 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до підземного пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за списком №1 шахтарі «підземні» не враховані періоди з 10.03.2022 по 13.02.2025 проходження військової служби в особливий період, роботи на підземних пільгових умовах з 01.09.1999 по 08.08.2012, з 10.08.2012 по 07.02.2014, з 10.08.2017 по 17.02.2019, часу навчання з 01.09.1998 по 29.06.1999 у професійно-технічному навчальному закладі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 057350009206 від 28.02.2025 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 21.02.2025 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Списком №1, Постанова № 202, шахтарі «підземні») періодів з 01.09.1998 по 29.06.1999, з 01.09.1999 по 08.08.2012 (окрім з 06.09.2004 по 11.09.2004, з 06.12.2004 по 25.12.2004, з 14.04.2005 по 27.04.2005, з 26.09.2005 по 01.10.2005, з 09.01.2006 по 28.01.2006, з 10.05.2006 по 23.05.2006, з 04.09.2006 по 12.09.2006, з 13.11.2006 по 05.12.2006, з 12.03.2007 по 23.03.2007, з 24.03.2007 по 21.05.2007), з 10.08.2012 по 07.02.2014 (окрім 19.02.2013), з 10.08.2017 по 17.02.2019, з 10.03.2022 по 13.02.2025.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі № 200/1895/25 та відмовити у задоволені позовних вимог.
Вказав, що для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058 однією з головних умов є наявність у позивача пільгового стажу робіт, затверджених Постановою кабінету Міністрів від 31.03.1994 № 202.
Згідно наданих документів не підтвердилась наявність у позивача необхідного пільгового стажу, отже правових підстав на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058 у позивача немає.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справу в паперовому вигляді не формувалась. Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 16.10.1997.
Позивач має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 , виданого 19.10.2023.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.02.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах ГУПФУ прийняло оскаржуване рішення від 28.02.2025 № 057350009206 про відмову в призначенні пенсії.
Указаним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV). Зазначено, що вік заявника 43 років 05 місяців 24 днів. Страховий стаж особи становить -25 років 01 місяців 04 днів. Пільговий стаж становить - роботи підземні професії за пост. № 202(25)- 7 років 02 місяців 12 днів. До пільгового стажу по Списку № 1 не враховано періоди роботи з 08.04.1999 по 08.08.2012, згідно довідки про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана ДТЕК ТДВ «Шахта Білозерська» від 13.02.2025 за № 29, оскільки вказані періоди не відповідають періодам трудової діяльності заявника. Роз'яснено, що право на пенсію на пільгових умовах згідно п. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутнє.
Вважаючи протиправними рішення про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається, працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), а саме, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Суд зауважує, що ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV на відміну від частин 1 та 2 цієї ж статті не містить вимог щодо досягнення заявником певного віку, наявності документів щодо атестації робочих місць, на яких працював заявник, надання пенсійному органу інформації щодо переліків робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення та інших умов праці, розділу, підрозділу, пункту, номер у списку, що визначають пільговий характер роботи цієї особи.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення», Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно із Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (п. 1).
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Таким чином, відповідно до чинного законодавства основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; а у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Судом встановлено наступне.
Відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_3 , позивач навчався та працював:
№1 щодо навчання позивача у період з 01.09.1998 по 29.06.1999 в СПТУ № 95;
№№ 3-8 щодо роботи позивача у період з 01.09.1999 по 08.08.2012 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті в ДВАТ «Шахта «Білозерська»;
№№ 9-10 щодо роботи позивача у період з 10.08.2012 по 07.02.2014 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті в ВСБ «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля»;
№№ 13-14 щодо роботи позивача у період з 10.08.2017 по 17.02.2019 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті в ТОВ «Укрвуглесервіс»;
№ 15 щодо прийняття позивача 04.03.2019 на посаду електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті в Товаристві з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська».
Довідками ТДВ «Шахта «Білозерська» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №№ 89, 91 від 13.02.2025 встановлено, що вони видані позивачу про те, що він працював повний робочий день в Товаристві з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» і за період з 01.09.1999 по 08.08.2012 виконував гірничі роботи підземно з повним робочим днем під землею за посадою електрослюсар підземний дільниці ЕМС, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1 a; - за період з 04.03.2019 по теперішній час позивач виконував гірничі роботи підземно з повним робочим днем під землею за посадою електрослюсар підземний дільниці ЕРЕ, що передбачено Списком розділ 1 підрозділ 1.
Також зазначено, що з 06.09.2004 по 11.09.2004, з 06.12.2004 по 25.12.2004, з 14.04.2005 по 27.04.2005, з 26.09.2005 по 01.10.2005, з 09.01.2006 по 28.01.2006, з 10.05.2006 по 23.05.2006, з 04.09.2006 по 12.09.2006, з 13.11.2006 по 05.12.2006, з 12.03.2007 по 23.03.2007, з 24.03.2007 по 21.05.2007 позивач знаходився у додатковій оплачуваній відпустці на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів згідно ст.ст. 215-220 КЗпП України і ст. 15 Закону України «Про відпустки».
З 10.03.2022 по 18.07.2022 державний обов'язок мобілізованого; - з 19.07.2022 «по теперішній час» без збереження заробітної плати державний обов'язок мобілізованого.
На підтвердження роботи позивача в ВСП «Шахтоуправління Білозерське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» надано копію довідки ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 13.02.2025 № 307 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній в якій зазначено, що позивач працював повний робочий день в ВСП «Шахтоуправління Білозерське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» і за період з 10.08.2012 по 07.02.2014 позивач виконував гірничі роботи за посадою електрослюсар підземний дільниці ЕРЕ, що передбачено Списком розділ підрозділ 1 код КП 1.1 a.
Також зазначено, що позивач користувався безоплатною відпусткою 19.02.2013. До суду надана форма РС-право щодо позивача (стаж), відповідно до якої спірні періоди не зараховані до спеціального стажу позивача. Зокрема, зазначено період з 01.09.1998 29.06.1999 зарахований позивачу як навчання у вищих/середн. НЗ, періоди з 10.03.2022 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 13.02.2025 зараховані позивачу до стажу як військова служба в особливий період.
Суд вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги відповідача, що уточнюючі довідки не відповідають 20 Порядку № 367, оскільки вони не спростовують наявності у позивача стажу за списком № 1 та наявності у нього права для призначення пенсії на пільгових умовах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у своїй постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а вказав на те, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Періоди роботи з період з 01.09.1999 по 08.08.2012 (окрім періодів навчання), з 10.08.2012 по 07.02.2014 (окрім безоплатної відпустки 19.02.2013), з 10.08.2017 по 17.02.2019 підтверджуються відповідними записами трудової книжки позивача, тому відповідач безпідставно не зарахував ці періоди до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.
Також суд ураховує, що позивач подавав заяву від 21.02.2025, за змістом якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрвуглесервіс» залишилося на тимчасово окупованій території (м. Маріуполь). Тобто позивач позбавлений можливості отримати відповідну довідку, яка підтверджує його спеціальний стаж.
У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Суд звертає увагу на те, що в наданих до суду документах відсутні відомості про надання позивачу відпустки без збереження заробітної плати у зв'язку з виробничою необхідністю.
Відповідно до ст. 215 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством.
Статтею 15 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» передбачено відпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі.
Суд зазначає, що законодавством передбачена така пільга як додаткова відпустка у зв'язку із навчанням у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання. Але законодавством не передбачено такої пільги як зарахування до спеціального стажу періодів таких відпусток.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме з 01.09.1999 по 08.08.2012 (окрім періодів навчання), з 10.08.2012 по 07.02.2014 (окрім безоплатної відпустки 19.02.2013), з 10.08.2017 по 17.02.2019.
Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу періодів навчання позивача та проходження військової служби, суд зазначає наступне.
Згідно з копією диплома НОМЕР_4 , виданого 29.06.1999, позивач 1 вересня 1998 вступив в Професійне-технічне училище № 95 м. Білозерське Донецької області і 29 червня 1999 року закінчив повний курс училища за професією електрослюсар підземний на базі середньої освіти.
Частиною 1 ст. 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Судом установлено, що позивач 1 вересня 1998 вступив в Професійне-технічне училище № 95 м. Білозерське Донецької області і 29 червня 1999 року закінчив повний курс училища за професією електрослюсар підземний, а з 01.09.1999 працював на посаді електрослюсаря підземного.
Тому період навчання позивача з 01.09.1998 по 29.06.1999 підлягає зарахуванню до спеціального стажу.
Також позивач надав до суду копію військового квитка серія НОМЕР_5 , виданого 09.02.2023, відповідно до якого позивач з 10.03.2022 зарахований на військову службу у Військову частину НОМЕР_6 .
Відповідно до копії довідки Військової частини НОМЕР_6 від 6 лютого 2025 року № 1555/629 молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією в військовій частині НОМЕР_6 з 10 березня 2022 року.
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_6 від 7 лютого 2025 року № 1555/631 позивач брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у період: з 10.03.2022 по 15.06.2022, з 23.06.2022 по 30.07.2022, з 01.09.2022 по 07.09.2022, з 09.10.2022 по 01.01.2023, з 03.01.2023 по 10.01.2023, з 12.01.2023 по 19.01.2023, з 21.01.2023 по 22.01.2023, 24.01.2023, з 26.01.2023 по 29.01.2023, з 31.01.2023 по 02.02.2023, 04.02.2023, 07.02.2023, 10.02.2023, 12.02.2023, з 14.02.2023 по 15.02.2023, з 18.02.2023 по 19.02.2023, з 21.02.2023 по 23.02.2023, 25.02.2023, 27.02.2023, з 01.03.2023 по 21.03.2023, з 23.03.2023 по 31.03.2023, з 11.04.2023 по 19.09.2023, з 30.09.2023 по 06.12.2023, з 17.12.2023 по 22.03.2024, з 07.04.2024 по 20.04.2024, з 01.10.2024 по 05.10.2024, 01.11.2024, 03.11.2024, 05.11.2024, 07.11.2024, 09.11.2024, 11.11.2024, 13.11.2024, 15.11.2024, 17.11.2024, 19.11.2024, 21.11.2024, 23.11.2024, 25.11.2024, 27.11.2024, 29.11.2024, 01.12.2024, 03.12.2024, 05.12.2024, 07.12.2024, 09.12.2024, 1.12.2024, 13.12.2024, 15.12.2024, 17.12.2024, 19.12.2024, 21.12.2024, 23.12.2024, 25.12.2024, 27.12.2024, 29.12.2024, 31.12.2024
Відповідно до ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 2 статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України
На момент призову позивача на військову службу в особливий період він працював на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем, тому період проходження позивачем військової служби в особливий період з 10.03.2022 по 13.02.2025 має бути зарахований до його спеціального стажу
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі № 200/1895/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 липня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Т.Г.Гаврищук
Е.Г. Казначеєв