про відкладення розгляду справи
17 липня 2025 року справа №200/683/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 р. у справі № 200/683/25 (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
У провадженні Першого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 р. у справі № 200/683/25.
Спірним питанням цієї справи є протиправна бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у не перерахуванні останнім пенсії ОСОБА_1 за віком з 01 жовтня 2021 року по 01 січня 2025 року, що стосується нарахування всіх належних позивачу виплат з урахуванням індексації, інфляції, його нинішніх трудових відносин.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує. Відповідач, зокрема, наголошує на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне витребувати додаткові докази у справі.
Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у цій справі прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому серед іншого, зазначено, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом, оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху та надано позивачу строк в 5 (п'ять) днів з дня вручення їй копії цієї ухвали для надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Суд дійшов висновку про те, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом, однак заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивачем до суду не надано.
Судом зазначено, що пенсійні виплати є періодичними, щомісячними платежами, які отримує безпосередньо, особа, якій вони призначені, а тому позивач, якщо вважав протиправними обмеження пенсії максимальним розміром та не нарахування індексації пенсійного забезпечення, мав реальну можливість та повинен був дізнаватися про порушення своїх прав. Разом з цим, жодних обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перепон у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій позивач наголошував на тому, що про порушення свого права він дізнався з листа відповідача від 26.12.2024 року на його звернення від 14.12.2024р..
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року продовжено розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
В ухвалі зазначено, що 14 грудня 2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. 26 грудня 2024 року відповідач листом відмовив позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії. Отже, в даному випадку, позивачем не порушено шестимісячний строк звернення до суду.
З таким висновком судова колегія апеляційного суду не погоджується з огляду на наступне.
За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов'язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
31 березня 2021 року Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 240/12017/19 (адміністративне провадження № К/9901/15971/20) ухвалив постанову, в якій застосував шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справі про перерахунок та виплату заборгованості з пенсії. При цьому, Верховний Суд вважав, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
У цій справі Верховний Суд також відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), від 25.02.2021 року у справі №822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18).
До того ж, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Крім того, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з цим позовом 29.01.2025р..
Відтак, колегія суддів вважає, що позивачем було порушено шестимісячний строк звернення до суду щодо позовних вимог за період з 01 жовтня 2021 року по 29 липня 2024 року .
До позовної заяви, як і до заяви від 16.04.2025 року позивачем не додано заяви про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що з метою дотримання прав та гарантій позивача на всебічний та об'єктивний розгляд адміністративної справи, необхідно запропонувати останньому подати заяву про поновлення строку звернення з позовними вимогами за межами шести місяців, що передують даті звернення до суду з цим позовом, та надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 122, 123, 237, 292, 309, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Запропонувати позивачу ОСОБА_1 надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин та докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Заяву та докази надати до Першого апеляційного адміністративного суду в електронному вигляді на електронну пошту суду (inbox@1aa.court.gov.ua), або через особистий кабінет в системі «Електронний суд», або за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Левка Лук'яненка, буд. 23, до 24 липня 2025 року включно.
Продовжити строк розгляду справи №200/683/25.
Відкласти розгляд адміністративної справи № 200/683/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 р. на 31 липня 2025 року в порядку письмового провадження, про що повідомити сторін.
Повне судове рішення - 17 липня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: І.В. Геращенко
І.В. Сіваченко