17 липня 2025 року місто Київ
справа № 756/1950/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/14089/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 3 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора,про визнання заповіту недійсним,
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 3 червня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
7 липня 2025 року на зазначене судове рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, оскільки не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
За правилами пункту 1 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Згідно з частиною 1 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник та відповідно до частини 2 цієї статті під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових
витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визначення необґрунтованими актів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
У даній справі позовні вимоги є немайновими (відсутня ціна позову) і стосуються спадкування, а тому справа не відноситься до категорії малозначних.
Відповідно до частини 3 статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
У підпункті 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України зазначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1, та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 1 січня 2018 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Отже, інтереси ОСОБА_1 в цій справі може представляти лише адвокат. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , до апеляційної скарги надав лише копію довіреності, однак матеріали справи не містять доказів того, що він є адвокатом.
У зв'язку з цим, ОСОБА_2 необхідно надати підтвердження того, що він має статус адвоката.
Крім того, пунктом 3 частини 2 статті 356 ЦПК України встановлено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Також до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (пункт 2 частини 4 статі 356 ЦПК України).
Подана скаржником апеляційна скарга не містить відомостей про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора.
Ураховуючи наведене, скаржнику слід привести апеляційну скаргу у відповідність до вимог статті 356 ЦПК України та надати докази її направлення іншим учасникам справи.
Відповідно до вимог частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати представнику скаржника строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду міста
Києва від 3 червня 2025 року залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В. Головачов