апеляційне провадження №22-ц/824/8816/2025
справа №754/1077/24
17 липня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Верланова С.М., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Корнієнком Вадимом Івановичем, на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року (повну ухвалу складено 05 лютого 2025 року), постановлену під головуванням судді Скрипки О.І.,
про відмову у прийнятті та повернення зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа: ОСОБА_2 , про погашення кредитної заборгованості за рахунок стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» або ОСОБА_1 страхової виплати (грошових коштів) за страховим договором та визнання погашеною кредитну заборгованість за кредитним договором
у справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
1. Рух справи в суді першої інстанції.
В січні 2024 року до суду звернулось АТ «Кредобанк» із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути в рівних частках на користь АТ «Кредобанк» суму заборгованості за Кредитним договором №іро30448 від 28 січня 2022 року у розмірі 649 723,63 грн: з ОСОБА_3 як власниці спільної сумісної власності іпотечного майна у розмірі 324 861,81 грн та з ОСОБА_1 у межах вартості спадкового майна у розмірі 324 861,81 грн.
Позов мотивовано тим, що 28 січня 2022 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 (позичальник) укладено Кредитний договір №іро30448 на суму 1 284 100,00 грн на ціль: нерухомість в кредит (ВР) 621312 за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка 3221286401:01:046:0119.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 28 січня 2022 року між ОСОБА_4 та АТ «Кредобанк» укладено Договір іпотеки №124, предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка кадастровий номер 3221286401:01:046:0119.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер.
Станом 08 листопада 2023 року (дата смерті ОСОБА_4 ) заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором становила 649 723,63 грн.
Позовні вимоги до ОСОБА_2 мотивовано тим, що відповідачка є дружиною позичальника та під час укладення договору іпотеки 28 січня 2022 року надала згоду на укладення договору, вказала. що позичальник діє в інтересах сім'ї, предмет іпотеки належить до спільної сумісної власності.
Позовні вимоги до ОСОБА_1 мотивовано тим, що із отриманих позивачем відомостей установлено, що відповідач є батьком померлого позичальника, на ім'я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 нерухомого майна - житловий будинок та на 1/2 нерухомого майна - земельна ділянка, які є предметом іпотеки у цій справі.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 24 січня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання.
18 березня 2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до АТ «Кредобанк» та ПрАТ «СК «ВУСО» (том 1 а.с.187-217).
Одночасно із поданням зустрічного позову ОСОБА_1 заявлено про залучення до участі у справі ПрАТ СК «ВУСО» в якості співвідповідача та ОСОБА_2 в якості третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету позову на стороні позивача ОСОБА_1 .
Вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 мотивовано тим, що померлий ОСОБА_4 відповідно до умов Кредитного договору №іро30448 повинен був укласти договір добровільного страхування від нещасного випадку. Так, позичальник ОСОБА_4 та ПрАТ «СК «ВУСО» 27 січня 2023 року уклали договір добровільного страхування від нещасного випадку №200074963-01-10-32, яким застраховано життя, здоров'я і працездатність ОСОБА_4 , а виплати у разі настання страхового випадку повинні здійснюватися на погашення залишку заборгованості на день настання страхового випадку.
Вказує, що станом на час розгляду справи відповідно платежі внесені за графіком, визначеним у договорі добровільного страхування у повному обсязі. Поточна заборгованість за ОСОБА_4 відсутня.
ОСОБА_4 з 01 березня 2022 року проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого техніка. Загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 неподалік Курахово (с. Семенівка) Донецької області, що станом на 14 березня 2023 року не було тимчасово окупованою територією.
За умовами договору добровільного страхування визначено суму страхового відшкодування, яка повинна у разі настання страхового випадку (смерті позичальника ОСОБА_4 ) становити розмір залишку виплати за Кредитним договором №іро30448, який наразі складає 659 929,85 грн, що виплачується у разі настання страхового випадку.
Зазначає, що єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_4 є його батько ОСОБА_1 , відповідач у справі, а тому за умовами Кредитного договору №іро30448 та договору добровільного страхування має право на отримання суми ПрАТ «СК «ВУСО» у повному обсязі або погашення залишу заборгованості за кредитом за рахунок суми страхового відшкодування.
Уважає незаконною відмову ПрАТ «СК «ВУСО» у виплаті відповідачу, як єдиному спадкоємцю позичальника, суми страхового відшкодування за договором №200074963-01-10-32 у зв'язку із невідповідністю обставин смерті ОСОБА_4 умовам договору добровільного страхування №200074963-01-10-32 для настання страхового випадку.
Зазначає, що на рахунок АТ «Кредобанк» відповідачем ОСОБА_1 сплачувались відповідні кошти для погашення кредиту у розмірах та у строки, визначені банком, загальна сума - 25 280,82 грн.
Щодо спорідненості спірних правовідносин за первісним та зустрічним позовами вказує, що спільний розгляд позовів дозволить більш повно та об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін за кредитним договором та договором добровільного страхування, з'ясувати питання дотримання строків, порядку виконання умов цих договорів, визначення порядку, розміру та суми до виплат або виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень у справі.
Стверджує, що взаємозв'язок між позовами полягає у тому, що зустрічні вимоги ОСОБА_1 щонайменше частково виключають вимоги первісного позову.
Мотивуючи наведеним, просить суд:
- відмовити у задоволенні первісного позову;
- визнати таким, що припинений та не підлягає подальшому виконанню Кредитний договір №іро30448 від 28 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_4 та АТ «Кредобанк» з дня настання страхового випадку (смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та у відповідності до умов, визначених у договорі добровільного страхування від нещасного випадку за №200074963-01-10-32 від 27 січня 2023 року, який укладався на вимогу АТ «Кредобанк» та за вибором (наполяганням і рекомендацією банку) між ОСОБА_4 та ПрАТ «СК «ВУСО»;
- стягнути на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 25 280,82 грн, сплачені на рахунок АТ «Кредобанк» для погашення кредиту за Кредитним договором №іро30448 від 28 січня 2022 року з дня настання страхового випадку (смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у зв'язку із тим, що ці кошти підлягали до виплати Банку не ОСОБА_1 , а ПрАТ «СК «ВУСО» згідно договору добровільного страхування від нещасного випадку за №200074963-01-10-32 від 27 січня 2023 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПрАТ «СК «ВУСО»;
- стягнути з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь АТ «Кредобанк» (у відповідності до наведених у зустрічному позові положень кредитного договору та страхового договору), а у разі відмови у задоволенні такого стягнення безпосередньо з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь АТ «Кредобанк», стягнути з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 659 929,85 грн, що складають страхову виплату на день виникнення спірних правовідносин, яку зобов'язана здійснити ПрАТ СК «ВУСО» або на користь АТ «Кредобанк», або на користь ОСОБА_1 .
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Кредобанк», ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», третя особа: ОСОБА_2 , про погашення кредитної заборгованості за рахунок стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь АТ «Кредобанк» або ОСОБА_1 страхової виплати (грошових коштів) за страховим договором та визнання погашеною кредитну заборгованість за кредитним договором.
Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Відмовивши у прийнятті та повернувши зустрічний позов, суд вказав, що розгляд первісного позову не є взаємопов'язаним із розглядом зустрічного позову, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе лише до затягування вирішення спору про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки відсутня однорідність позовних вимог.
Суд зауважив, що вимоги первісного та зустрічного позову регулюються різними нормами права, зустрічний позов має інший суб'єктний склад і з його змісту убачається існування спору між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «ВУСО» щодо виконання умов договору страхування, який не є предметом спору за первісним позовом, а тому підлягає вирішенню в окремому порядку. Суд визнав спільний розгляд цих позовів недоцільним, оскільки об'єднання вказаних вимог не сприятиме дотриманню строків розгляду цивільної справи, призведе до затягування вирішення вимог про стягнення заборгованості.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із постановленою ухвалою, адвокатом Корнієнком В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на її необґрунтованість, незаконність, порушення норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що учасники справи (за виключенням ПрАТ «СК «ВУСО») є одні й ті ж самі особи, а тому уважає висновок суду про інший суб'єктний склад справи помилковим.
Вказує, що предметом зустрічного позову є порушення / невиконання АТ «Кредобанк» та ПрАТ «СК «ВУСО» своїх зобов'язань за кредитним договором та страховим договором перед померлим ОСОБА_4 , а надалі його спадкоємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Звертаючись із зустрічним позовом, ОСОБА_1 окреслено, що позовні вимоги ОСОБА_1 полягають у вимозі стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО» страхового відшкодування за страховим випадком (смерть позичальника ОСОБА_4 ) або в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед АТ «КРЕДОБАНК» за кредитним договором №іро30448 або на користь відповідача ОСОБА_1 для подальшого погашення кредитної заборгованості АТ «КРЕДОБАНК». Залучення ОСОБА_2 як третьої особи пов'язано із тим, що даний спір безпосередньо стосується її прав і інтересів як поручителя за кредитним договором.
В іншому апеляційна скарга цитує доводи зустрічного позову.
Мотивуючи наведеним, просить суд:
- скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року;
- зобов'язати суд першої інстанції прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до розгляду та відкрити за ним провадження;
- під час розгляду апеляційної скарги не обмежуватись доводами скарги, якщо судом буде встановлено порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права;
- стягнути з АТ «КРЕДОБАНК» на користь скаржника ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги, інші судові витрати покласти на АТ «КРЕДОБАНК».
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
25 квітня 2025 року від представника АТ «КРЕДОБАНК» ? адвоката Павленка С.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, яку уважає необґрунтованою та помилковою.
Вказує, що вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 не можуть розглядатись в межах цієї справи, оскільки не стосуються предмету первісного позову, а саме стягнення заборгованості кредитором спадкодавця, тоді як предметом зустрічного позову є стягнення із ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» страхової виплати (грошових коштів) за страховим договором.
Вказує, що вимога первісного позову про стягнення кредитної заборгованості та вимога зустрічного позову щодо погашення кредитної заборгованості за рахунок стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Вусо» на користь АТ «КРЕДОБАНК» або ОСОБА_1 страхової виплати (грошових коштів) за страховим договором та визнання погашеною кредитну заборгованість за кредитним договором взагалі не пов'язані між собою.
Уважає, що доводи апеляційної скарги зводяться до власного трактуванням представником скаржника норм законодавства, власної оцінки обставин справи та переоцінки доказів.
Стверджує, що метою подання ОСОБА_1 зустрічного позову є затягування строків розгляду первісного позову про стягнення заборгованості у межах успадкованого майна.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції не має повноважень щодо зобов'язання суду першої інстанції вчиняти певні процесуальні дії, зокрема, щодо прийняття судом першої інстанції зустрічної позовної заяви до розгляду, оскільки таким чином апеляційний суд вийде за межі своїх повноважень, окреслених статтею 374 ЦПК України.
Вказує на прояв зловживання процесуальними правами стороною скаржника, яка виражена у зверненні до апеляційного суду із безпідставною заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали. Оскільки представник ОСОБА_1 ? адвокат Корнієнко В.І. з огляду на статус адвокат має зареєстрований електронний кабінет в системі ЄСІТС, останній міг отримати копію оскаржуваної ухвали 05 лютого 2025 року у власному електронному кабінеті.
Убачає у діях сторони скаржника зловживання процесуальними правами також у формі відсутності наміру вирішити реально існуючий цивільний спір (через затягування судового процесу, створення штучного спору, використання штучного спору з метою невиконання вимог законодавства).
Звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі наведено доводи щодо форс-мажорних обставин, щодо внесення ОСОБА_1 платежів за кредитним договором, проте такі доводи не стосуються висновку оскаржуваної ухвали про відмови у прийнятті зустрічної позову.
Мотивуючи наведеним, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року залишити без змін.
5. Позиція учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягаєз таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
В січні 2024 року до суду звернулось АТ «Кредобанк» із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути в рівних частках на користь АТ «Кредобанк» суму заборгованості за Кредитним договором №іро30448 від 28 січня 2022 року у розмірі 649 723,63 грн: з ОСОБА_3 як власниці спільної сумісної власності іпотечного майна у розмірі 324 861,81 грн та з ОСОБА_1 у межах вартості спадкового майна у розмірі 324 861,81 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 24 січня 2024 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Призначено підготовче засідання (том 1 а.с.87-88).
14 березня 2024 року відповідачкою ОСОБА_2 до суду подано зустрічну позовну заяву до АТ «КРЕДОБАНК» про визнання договору поруки від 28 січня 2022 року, укладеного до Кредитного договору №іро30448 від 28 січня 2022 року, припиненим (том 1 а.с.123-156).
14 березня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 до суду подано зустрічну позовну заяву до АТ «КРЕДОБАНК», ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», третя особа: ОСОБА_2 , про погашення кредитної заборгованості за рахунок стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь АТ «КРЕДОБАНК» або ОСОБА_1 страхової виплати (грошових коштів) за страховим договором та визнання погашеною кредитну заборгованість за кредитним договором (том 1 а.с.187-217).
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29 травня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до АТ «КРЕДОБАНК» про визнання договору поруки припиненим ? залишено без розгляду, зустрічну заяву ОСОБА_1 до АТ «КРЕДОБАНК», ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», третя особа: ОСОБА_2 , про погашення кредитної заборгованості за рахунок стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь АТ «КРЕДОБАНК» або ОСОБА_1 страхової виплати (грошових коштів) за страховим договором та визнання погашеною кредитну заборгованість за кредитним договором ? залишено без розгляду (том 2 а.с.58-60).
Постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ? адвоката Корієнка В.І. задоволено. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 29 травня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (том 2 а.с.226-228).
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Кредобанк», ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», третя особа: ОСОБА_2 , про погашення кредитної заборгованості за рахунок стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь АТ «Кредобанк» або ОСОБА_1 страхової виплати (грошових коштів) за страховим договором та визнання погашеною кредитну заборгованість за кредитним договором (том 3 а.с.37-39).
04 березня 2025 року адвокатом Корнієнком В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року.
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до частини 2 статті 49 ЦПК України одним із спеціальних прав відповідача є право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до статті 193 ЦПК України:
1. Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
4. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Зустрічний позов - це позов, який подає відповідач до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.
Метою пред'явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що «згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково. В даному випадку як первісний позов ОСОБА_1, так і зустрічний позов ОСОБА_2 виникли з одних правовідносин, що пов'язанні з оформленням спадкових прав після смерті ОСОБА_4, їх спільний розгляд сприяв оперативному і правильному вирішенню спору, дозволив повно і об'єктивно встановити фактичні взаємовідносини сторін та виключив ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2023 року в справі № 459/1490/21 (провадження №61-12807св22) вказано, що: «відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним».
У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду».
Відтак, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
З матеріалів справи убачається, що предметом первісного позову є стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором №іро30448 від 28 січня 2022 року у розмірі 649 723,63 грн.
Предметом зустрічного позову ОСОБА_1 є:
1) визнання таким, що припинений та не підлягає подальшому виконанню Кредитний договір №іро30448 від 28 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_4 та АТ «Кредобанк» з дня настання страхового випадку (смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та у відповідності до умов визначених у договорі добровільного страхування від нещасного випадку за №200074963-01-10-32 від 27 січня 2023 року, який укладався на вимогу АТ «Кредобанк» та за вибором (наполяганням і рекомендацією банку) між ОСОБА_4 та ПрАТ «СК «ВУСО»;
2) стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 25 280,82 грн, сплачених на рахунок АТ «Кредобанк» для погашення кредиту за Кредитним договором №іро30448 від 28 січня 2022 року з дня настання страхового випадку (смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у зв'язку із тим, що ці кошти підлягали до виплати Банку не ОСОБА_1 , а ПрАТ «СК «ВУСО» згідно договору добровільного страхування від нещасного випадку за №200074963-01-10-32 від 27 січня 2023 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПрАТ «СК «ВУСО»;
3) стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь АТ «Кредобанк» (у відповідності до наведених у зустрічному позові положень кредитного договору та страхового договору), а у разі відмови у задоволенні такого стягнення безпосередньо з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь АТ «Кредобанк», стягнути з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 659 929,85 грн, що складають страхову виплату на день виникнення спірних правовідносин, яку зобов'язана здійснити ПрАТ СК «ВУСО» або на користь АТ «Кредобанк», або на користь ОСОБА_1 .
Таким чином, правовідносини сторін зустрічного позову ОСОБА_1 виникли із договору добровільного страхування від нещасного випадку за №200074963-01-10-32 від 27 січня 2023 року, отже у межах такого позову підлягають установленню обставини щодо виконання умов договору страхування, який не є предметом спору за первісним позовом.
Вказане виключає вирішення справи за одночасного розгляду первісного позову та зустрічного позову ОСОБА_1 , адже підлягають дослідженню відмінні обставини згідно неоднорідного предмету доказування, оскільки вимоги позивача за первісним позовом виникли з кредитних правовідносин та не ґрунтуються на умовах договору добровільного страхування від нещасного випадку за №200074963-01-10-32 від 27 січня 2023 року.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Корнієнком Вадимом Івановичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді С.М. Верланов
В.В. Соколова