Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/13603/2025
м. Київ Справа № 369/20118/24
17 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Ратнікової В.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Семашка Дмитра Миколайовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 квітня 2025 року, постановлену під головуванням судді Козак І.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,-
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 квітня 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Семашка Дмитра Миколайовича про залишення позовної заяви без розгляду задоволено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя залишено без розгляду.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 24 червня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Семашко Дмитро Миколайович подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 адвокат Семашко Дмитро Миколайович просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 квітня 2025 року, посилаючись на те, що оскаржувану ухвалу сторона позивача не отримувала, у зв'язку із чим представником ОСОБА_1 - 06 червня 2025 року було подано до суду заяву про отримання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/20118/24 від 28 квітня 2025 року, яка була отримана представником позивача електронною поштою - 16 червня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Право на апеляційний перегляд справи, яке гарантовано Конституцією України, реалізується у порядку, передбаченому процесуальним законом.
Відповідно до вимог статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
За загальним правилом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог частини 2 статті 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Поважними причинами визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду і у кожній конкретній справі суд має перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
З матеріалів справи вбачається, що 28 квітня 2025 року Києво-Святошинським районним судом Київської області постановлено ухвалу про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції у порядку, встановленому законом, в електронній формі надіслано копію повного судового рішення (ухвалу від 28 квітня 2025 року) представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Семашко Дмитру Миколайовичу в електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 15 травня 2025 року о 06 год. 24 хв (а.с. 106).
Частиною 7 статті 272 ЦПК України передбачено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Отже, вказані доводи у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження щодо отримання стороною позивача копії ухвали суду від 28 квітня 2025 року лише 16 червня 2025 року спростовуються даними, які містяться в матеріалах справи.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Таким чином, наведені позивачем ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 квітня 2025 року не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до вимог статті 357 ЦПК України суддя, встановивши, зокрема, що апеляційна скарга подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 адвоката Семашка Дмитра Миколайовичана ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 квітня 2025 року підлягає залишенню без руху. Суд пропонує особі, яка подає апеляційну скаргу, звернутися до апеляційної інстанції з обґрунтованою заявою про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення - ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 квітня 2025 року, з підтвердженням належними і допустимими доказами обставин пропуску строку, якими можуть бути оригінал поштового конверту, розписка про отримання судового рішення безпосередньо в суді, довідка із суду, поштового відділення зв'язку, картка руху документа тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Керуючись ст.ст. 354, 357 ЦПК України, суд, -
Визнати наведені представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Семашком Дмитром Миколайовичем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Семашка Дмитра Миколайовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 квітня 2025 року, постановлену під головуванням судді Козак І.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя- залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали у відкритті апеляційного провадження за скаргою буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя: