17 липня 2025 року місто Київ
справа № 359/8817/24
апеляційне провадження № 22-ц/824/12368/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Поливач Л.Д.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гуревича Максима Геннадійовича на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2025 року, про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Чирки С.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,-
У серпні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуревич М.Г., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, в якому просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 50 000 доларів США.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2025 року клопотання представника відповідача задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв'язку з повторною неявкою представника позивача.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Геревич М.Г. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обгрунтовував тим, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Зазначає, що судове засідання в Бориспільському міськрайонному суді Київської області було призначено на 07.05.2025 року на 12.00 год. Між тим, має місце загальновідомий факт про те, що 07.05.2025р. у період часу, зокрема, з 00 год. 59 хв. до 13 год. 35 хв. у м. Бориспіль Київської області (де знаходиться суд) була оголошена повітряна тривога, що підтверджується також і листом Виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 15-12-11-2696/2025 від 22.05.2025 року. На офіційному веб-сайті Бориспільського міськрайонного суду Київської області розміщено оголошення «Про затвердження заходів, які необхідно вжити у разі виникнення надзвичайних ситуацій під час воєнного стану», згідно з яким у Бориспільському міськрайонному суді Київської області наказом голови суду затверджено Заходи, які необхідно вжити суддям, працівникам апарату суду та відвідувачам суду у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних із воєнними діями в Україні. Відповідно до вказаних Заходів пропуск відвідувачів до приміщення суду під час повітряної тривоги не здійснюватиметься. Оскільки повітряна тривога у м. Бориспіль Київської області розпочалась задовго до призначеного часу початку судового засідання та завершилась через півтори години після призначеного часу судового засідання, то очевидно, що представник позивачки не мав можливості з'явитись для участі в судовому засіданні безпосередньо до приміщення суду.
Також представник позивача не міг взяти участь в судовому засіданні і по відеоконференції, оскільки згідно з листом Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації № 079-2287 від 15.05.2025р. у місті Києві, де знаходиться робоче місце представника позивачки (на відміну від представника відповідача, який перебуває в м. Ужгород Закарпатської області), 7.05.2025р. також була оголошена повітряна тривога, зокрема, з 09 год. 36 хв. до 12 год. 44 хв., тобто в період часу, коли було призначено судове засідання, у зв'язку з чим представник позивача в цей проміжок часу перебував в укритті з метою забезпечення безпеки свого життя та здоров'я.
Враховуючи наведене, позивачка вважає, що при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд мав керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема, на участь у судовому розгляді та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.
Відтак, в даному випадку, керуючись вищенаведеними положеннями Конвенції та практики ЄСПЛ, які підлягали застосуванню з огляду на положення чч.4, 8 ст.10 ЦПК України, вважає, що у суду не було достатніх підстав для залишення позовної заяви без розгляду, враховуючи конкретні обставини даної справи, наведені в даній апеляційній скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, посилаючись на те, ще суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, тому з урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 15 серпня 2024 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Гуревич М.Г., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, в якому просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 50 000 доларів США.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 12 годину 30 хвилин 16 жовтня 2024 року.
16 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Гуревич М.Г. був присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду. Суд відклав розгляд справи на 20 листопада 2024 року на 12 год. 30 хв., задовольнивши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
24 жовтня 2024 року представник відповідача надіслав відзив на позовну заяву.
18 листопада 2024 року представник позивача подав відповідь на відзив.
20 листопада 2024 року в судовому засіданні був присутній представник позивача в режимі відеоконференції поза межами суду та представник відповідача в режимі відеоконференції в приміщенні Закарпатського апеляційного суду. Суд відклав розгляд справи до 21 січня 2025 року на 09 год. 00 хв. для ознайомлення сторін з матеріалами справи.
21 січня 2025 року в судовому засіданні був присутній представник позивача в режимі відеоконференції поза межами суду та представник відповідача в режимі відеоконференції в приміщенні Закарпатського апеляційного суду. Ухвалою закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 17 березня 2025 року.
14 березня 2025 року представник позивача надіслав клопотання про перенесення судового засідання, оскільки в цей же день він прийматиме участь в іншому судовому засіданні в Оболонському районному суді міста Києва.
17 березня 2025 року в судовому засіданні був присутній представник відповідача в режимі відеоконференції в приміщенні Закарпатського апеляційного суду. Суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав розгляд справи на 07 травня 2025 року на 12 год. 00 хв.
06 травня 2025 року представник позивача надіслав клопотання про перенесення судового засідання, оскільки в цей же день він прийматиме участь в іншому судовому засіданні в Печерському районному суді міста Києва.
07 травня 2025 року в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою представника позивача в судове засідання.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача двічі постіль, а саме 17.03.2025 року та 07.05.2025 у судове засідання не з'явився, не заявив про розгляд справи без його участі, проте подавав заяви про відкладення розгляду справи. При цьому процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача (представника позивача) до суду.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Конституційне право на судовий захист передбачає, як невід'ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, та конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Реалізація конституційних прав на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження судового рішення здійснюється відповідно до процесуальних норм, зокрема ЦПК України.
За змістом частини третьої статті 2 ЦПК України основними принципами господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін.
Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина п'ята статті 4 ЦПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У частині другій статті 223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (пункт 2).
Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом наведених вище норм, суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист і участь у своїй справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом.
Судом першої інстанціїне надано оцінки обставинам і причинам неявки представника позивача у судове засідання, наявності/відсутності підстав для відкладення судового розгляду справи.
Водночас, представник позивача стверджує, що 07 травня 2025 року в м. Бориспіль Київської області з 00 год. 59 хв. і на час початку судового засідання у цій справі (12 год. 00 хв.) та до 13 год 35 хв. було оголошено «повітряну тривогу», відтак у призначений час представник позивача в будь-якому випадку не був би допущений до приміщення суду, та відповідно до залу судового засідання.
Надаючи оцінку цим доводам, колегія судді зауважує, що указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.
Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «повітряна тривога»).
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.
Як убачається з наданих представником позивача доказів у визначений час розгляду справи тривала «повітряна тривога», що підтверджується листом виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 22 травня 2025 року № 15-12-11-2696/2025.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вважає передчасним залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника позивача, який у будь-якому випадку не мав можливості з'явитися у судове засідання з поважних причин через оголошення сигналу «повітряна тривога», що свідчить про неналежне виконання судом першої інстанції обов'язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду.
При цьому, колегія суддів зауважує, що наявність клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю представника в іншому судовому засіданні, подане завчасно (за один день до судового засідання), не може бути безумовною підставою для ствердження, що представник позивача не з'явився в судове засідання з означених ним причин у вказаному клопотанні, враховуючи, що на час розгляду справи у м. Борисполі тривав сигнал «повітряна тривога».
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується «процесуальна» справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення ЄСПЛ «Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece» від 06.07.2010 № 54111/07).
Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип «рівної зброї» («equality of arms») згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.
Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996).
Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Дюлоранс проти Франції», «Донадзе проти Грузії»).
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню, а справу слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гуревича Максима Геннадійовичазадовольнити.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 17 липня 2025 року
Головуючий
Судді