справа № 759/27411/24
провадження № 22-ц/824/13686/2025
16 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т.І.,
вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року в складі судді Журибеди О.М.,
встановив:
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року вказаний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фірма «Т.М.М.» заборгованість у розмірі 95 303,15 грн, з яких 76 874, 50 грн - сума основного боргу; 3 593,61 грн - пеня; 11 321,64 грн - сума інфляційних втрат; 3 513,40 грн - 3% річних.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фірма «Т.М.М.» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
28.06.2025 ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року подав апеляційну скаргу.
10.07.2025 матеріали справи надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення було отримано відповідачем 02.06.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи ту обставину, що копію оскаржуваного рішення було доставлено до електронної скриньки ОСОБА_1 04.06.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (том IV, а.с. 198-199), наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України).
При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що у 2022-2025 роках він не мав доходу. На підтвердження вказаних обставин скаржником було долучено відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2022 року по ІІІ квартал 2025 року та відповіді Державної податкової служби України на запит № 0906 про відсутність доходів.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент подання апеляційної скарги), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до пункту 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 28.06.2025, які були долучені ОСОБА_1 , за період з І кварталу 2022 року по ІІІ квартал 2025 року інформація щодо сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня.
Крім того, долучені відповіді ДПС України на запит про надання інформації щодо відсутності у ОСОБА_1 доходів за 2022-2023 роки не є підставою для звільнення скаржника від сплату судового збору, оскільки вказані докази стосуються 2022-2023 років, що не відповідає вимогам ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення від сплати судового збору.
Обґрунтовуючи необхідність звільнення від сплати судового збору , скаржник зазначає також те, що вказаний позов поданий на підставі нових тарифів, які не мають юридичної сили, тобто позов є необґрунтованим, а рішення помилковим, оскільки борг штучно нараховано у порушення договору та законів і на підставі не існуючих та письмово не погоджених нових тарифів, які не мають юридичної сили, що також впливає на штучно завищений судовий збір.
Вказані обставини не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення скаржника від сплати судового збору, оскільки наведенні доводи скаржника та надані ним докази не характеризують майновий стан ОСОБА_1 , що підтверджують неможливість сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.
Заявником не надано інформації про перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, відомостей про наявність рухомого або нерухомого майна, цінних паперів, тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношені до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 % ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, судовий збір за подання відповідачем апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року складає 3 633,60 грн (3 028,00 грн х 150 % х 0,8).
У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення недоліків - оплати судового збору в розмірі 3 633,60 грн за реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку - 899998, рахунок отримувача - UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскаржуваного рішення) по справі (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження сплати судового збору до Київського апеляційного суду необхідно надати квитанцію (платіжне доручення), або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, зокрема: інформацію про перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, відомостей про наявність рухомого або нерухомого майна, цінних паперів, тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року.
Зупинити дію рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали, який не може перевищувати десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що в разі не усунення недоліку у встановлений строк, його апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук