03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 761/19374/24 Головуючий у суді першої інстанції - Савчук Ю.Н.
Номер провадження № 33/824/1844/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
14 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Русан А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану захисником Білик Оленою Борисівною, на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року щодо притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України, -
Відповідно до протоколу № 0003/126000/24 про порушення митних правил від 09 січня 2024 року ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Весткар» вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу документів, а саме сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR. 1, які не є доказом того, що товари відповідають вимогам правил визначення преференційного походження, оскільки видані на підставі документів, що містять неправдиві відомості про виробника товарів, в результаті чого застосовано тарифну пільгу вивізного мита за відсутності законних підстав, що призвело до зменшення розміру митних платежів на суму 28 904 762,44 грн.
Відтак, згідно з вказаним протоколом, дії директора ТОВ «Весткар» ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено статтею 485 Митного кодексу України.
Відповідно до протоколу у період з 12 травня 2022 року по 14 липня 2022 року ТОВ «Весткар» з метою експорту до Болгарії товару «насіння соняшнику», шляхом електронного декларування подано митні декларації типу «ЕК 10 ДР», які прийнято до митного оформлення та присвоєно реєстраційні номери: від 07.06.2022 UA500410/2022/000161, від 12.05.2022 UA500410/2022/000047, від 12.05.2022 UA 500410/2022/000048, від 12.05.2022 № UA 500410/2022/000049, від 12.05.2022 року № UA 500410/2022/000050, від 12.05.2022 року № UA 500410/2022/000051, від 12.05.2022 року № UA 500410/2022/000052, від 12.05.2022 року № UA 500410/2022/000053, від 15.05.2022 № UA 500410/2022/000062, від 15.05.2022 року № UA 500410/2022/000063, від 19.05.2022 № UA 500410/2022/000082, від 19.05.2022 року № UA 500410/2022/000083, від 20.05.2022 № UA 500410/2022/000086, від 23.05.2022 № UA 500410/2022/000091, від 23.05.2022 № UA 500410/2022/000092, від 23.05.2022 № UA 500410/2022/000093, від 23.05.2022 № UA 500410/2022/000094, від 23.05.2022 № UA 500410/2022/000095, від 23.05.2022 року № UA 500410/2022/000096, від 23.05.2022 № UA 500410/2022/000097, від 23.05.2022 № UA 500410/2022/000098, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000113, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000114, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000115, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000116, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000117, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000118, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000119, від 29.05.2022 № UA 500410/2022/000120, від 31.05.2022 № UA 500410/2022/000129, від 31.05.2022 № UA 500410/2022/000130, від 31.05.2022 № UA 500410/2022/000131, від 07.06.2022 № UA 500410/2022/000159, від 07.06.2022 № UA 500410/2022/000160, від 07.06.2022 № UA 500410/2022/000162, від 07.06.2022 № UA 500410/2022/000163, від 07.06.2022 № UA 500410/2022/000164, від 07.06.2022 № UA 500410/2022/000165, від 10.06.2022 № UA 500410/2022/000183, від 10.06.2022 № UA 500410/2022/000184, від 10.06.2022 № UA 500410/2022/000185, від 10.06.2022 № UA 500410/2022/000186, від 22.06.2022 № UA 500410/2022/000214, від 22.06.2022 № UA 500410/2022/000215, від 22.06.2022 № UA 500410/2022/000216, від 24.06.2022 № UA 500410/2022/000233, від 02.07.2022 № UA 500410/2022/000257, від 02.07.2022 № UA 500410/2022/000258, від 02.07.2022 № UA 500410/2022/000259, від 02.07.2022 № UA 500410/2022/000260,від 02.07.2022 № UA 500410/2022/000261, від 02.07.2022 № UA 500410/2022/000262, від 02.07.2022 № UA 500410/2022/000263, від 02.07.2022№ UA 500410/2022/000264, від 04.07.2022 № UA 500410/2022/000268, від 14.07.2022 № UA 500410/2022/000311 загальною вагою (нетто) 40 659,21 тони, вартістю 15 437 992,00 доларів США, що згідно курсу НБУ на день здійснення митного оформлення, складає 451 636 912,17 грн. Згідно з відомостями, наведеними в електронній митній декларації, країною походження товару є Україна, виробник - ТОВ «Раліївка», ставка мита - пільгова (3,6%).
Агентом з митного оформлення ТОВ «Фесіт Юнайтед», яке діяло на підставі Договору № 0104 від 01 квітня 2022 року, укладеного з ТОВ «Логос-Транс» як представником ТОВ «Весткар» на підставі Довіреності від 05 квітня 2022 року в межах повноважень, наданих ст. 417 Митного кодексу України, подавалися до митного оформлення електронні митні декларації та документи, зазначені в графі 44, зокрема зовнішньоекономічні контракти від 18 квітня 2022 року № УЄ- 180422-8Е-5 та від 16 травня 2022 року № УС-160522-8Е-6, укладені між ТОВ «Весткар» в особі директора ОСОБА_1 та іноземною компанією «The Mark Global Kft».
Відповідно до графи 36 електронної митної декларації, заявлено код митної преференції «410» - товари, що вивозяться з України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, тобто застосовано тарифну пільгу по сплаті вивізного мита в розмірі 3,6%.
Повна ставка вивізного мита, яке ТОВ «Весткар» мало б сплатити в ході проведення операцій з вивезення товару «насіння соняшнику» без застосування преференцій в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС складає 10%.
ТОВ «Весткар» в особі директора ОСОБА_1 , як підставу для застосування тарифної пільги, надано сертифікати походження (переміщення) товарів ЕІЖ.1: від 06.06.2022 № А500.036835, від 08.05.2022 № А500.034459, від 08.05.2022 № А500.034457. від 08.05.2022 № А500.034460, від 08.05.2022 № А500.034458, від 08.05.2022 № А500.034455, від 08.05.2022 № А500.034456, від 14.05.2022 № А500.034858, від 14.05.2022 № А500.034861, від 16.05.2022 № А500.034979, від 16.05.2022 № А500.034978, від 22.05.2022 № А500.035446, від 22.05.2022 № Л500.035442, від 22.05.2022 № А500.035445, від 22.05.2022 № Л500.035443, від 22.05.2022 № А500.035447, від 22.05.2022 № А500.035444, від 29.05.2022 № А500.036067, від 29.05.2022 № А500.036064, від 29.05.2022 № А500.036065, від 29.05.2022 № А500.036068, від 29.05.2022 № А500.036066, від 29.05.2022 № Л500.036069, від 31.05.2022 № А500.036241, від 31.05.2022 № Л500.036243, від 06.06.2022 № А500.036836, від 06.06.2022 № А500.036842, від 06.06.2022 № А500.036839, від 06.06.2022 № А500.036841, від 06.06.2022 № А500.036838, від 10.06.2022 № Л500.037259, від 10.06.2022 № Л500.037247, від 10.06.2022 № А500.037246, від 13.06.2022 № А500.037548, від 13.06.2022 № А500.037549, від 13.06.2022 № А500.037546, від 23.06.2022 № Л500.038876, від 01.07.2022 № А500.039875, від 01.07.2022 № А500.039874, від 01.07.2022 № А500.039878, від 01.07.2022 № А500.039879, від 01.07.2022 № А500.039876, від 01.07.2022 № А500.039877, від 03.07.2022 № А500.040212, від 14.07.2022 № А500.041575.
В подальшому, з метою отримання копій документів, які подавались ТОВ «Весткар» для митного оформлення товару «насіння соняшнику» в митному режимі експорту, Координаційно-моніторинговою митницею направлено запит до Одеської митниці від 28 листопада 2023 року № 7.9-2/7.9-24-1/7/3805.
Згідно з інформацією, зазначеною у листі-відповіді від 01 грудня 2023 року №7.10-3/28.9/7/23279 (від 01 грудня 2023 року вх. № 4772/7-16) ТОВ «Весткар» для отримання сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR1 одними з документів, які надавались митному органу, є довідки експортера, які підписані директором ТОВ «Весткар» ОСОБА_1 та в яких зазначено, що насіння соняшнику закуплене в ТОВ «Раліївка».
З метою підтвердження або спростування фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Весткар» з ТОВ «Раліївка», Координаційно-моніторинговою митницею направлено запит від 28 листопада 2023 року № 7.9-2/24-1/13/3804 на адресу ТОВ «Раліївка».
Згідно з отриманою відповіддю від 15 грудня 2023 року № 15/12-7 (від 15 грудня 2023 року вх. № 5039/13-18) повідомлено, що ТОВ «Раліївка» не мало господарських взаємовідносин з ТОВ «Весткар» та не укладало з ним договорів.
Вказане підтверджується і протоколом допиту директора ТОВ «Раліївка» ОСОБА_2 № 0003/126000/24 від 03 травня 2024 року, який повідомив, що ТОВ «Раліївка» не має договірних відносин з ТОВ «Весткар». Договорів поставки насіння соняшника врожаю 2021 року ТОВ «Раліївка» з ТОВ «Весткар» не укладало. Посадові особи ТОВ «Раліївка» не знайомі з посадовими особами ТОВ «Весткар». ТОВ «Раліївка» проводився збір врожаю насіння соняшника врожаю 2021 року. Посівних площ для вирощування насіння соняшнику, зокрема у Київській області, ТОВ «Раліївка» не має.
Відповідно до листа Одеської митниці від 21 грудня 2023 року №7.10-3/7.10-28.9/7.9/24648 (від 21 грудня 2023 року вх. № 5142/7-15), здійснено розрахунок митних платежів (вивізне мито), які необхідно було б сплатити при вивезенні товару «насіння соняшника» без застосування преференції за кодом «410» за електронною митною декларацією.
За наданими розрахунками Одеської митниці відповідно до вищевказаного листа, загальний розмір митних платежів (вивізне мито), які необхідно було б сплатити при вивезенні товару «насіння соняшника» без застосування преференції за кодом «410» складає 45 163 691,28 грн, тобто з урахуванням часткової сплати в розмірі 16 258 928,84 грн, загальна сума, на яку було зменшено розмір митних платежів, становить 28 904 762,44 грн.
Таким чином, як зазначено у протоколі, з метою митного оформлення експорту до Болгарії товару «насіння соняшника», загальною вагою (нетто) 40 659,21 тон, митне оформлення якого здійснено за електронною митною декларацією, ТОВ «ВЕСТКАР» (код ЄДРПОУ 44548501) в особі директора ОСОБА_1 через ТОВ «Фесіт Юнайтед» (ЄДРПОУ 41604751), подано митному органу як підставу для застосування преференційної ставки вивізного мита, що складає 3,6%, сертифікати з перевезення (походження) товарів EUR.1, які видано на підставі документів, що містять неправдиві відомості про виробника товарів, а саме - ТОВ «Раліївка» (код ЄДРПОУ - 30605742). Такими своїми діями ОСОБА_1 , який на момент вчинення порушення обіймав посаду директора ТОВ «Весткар» порушив митні правили, передбачені ст. 485 МК України.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 28 904 762,44 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - Білик О.Б. подала апеляційну скаргу, у якій вказує, що митним органом жодним чином не спростовано належними доказами того, що товар «насіння соняшнику», зазначений у протоколі про порушення митних правил має походження не з країни Україна, також не спростовано відправника товару ТОВ «Весткар» та одержувача товару «The Mark Global Kft».
Сторона захисту вважає, що лист, отриманий від ТОВ «Раліївка» від 15 грудня 2023 року №15/12-7, сам по собі не є належним доказом вини ОСОБА_1 , враховуючи, що в протоколі відсутні відомості проведення будь-якої іншої перевірки щодо походження товару «насіння соняшнику».
На підставі викладеного наголошує, що відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки не доведено факту того, що дії декларанта були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України на підставі документів, які містять неправдиві відомості.
Звертає увагу суду, що апелянт не подавав митному органу документи для здійснення митного оформлення товарів та не здійснював будь-яких інших дій.
Зауважує, як вказано в протоколі, товар до митного оформлення заявлявся митним брокером ТОВ «Фесіт Юнайтед», на підставі договору доручення від 01 квітня 2022 року.
Наголошує, в матеріалах справи наявний Договір №0104 від 01 квітня 2022 року про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, виконавцем у якому є ТОВ «Фесіт Юнайтед», а замовником - ТОВ «Логос-Транс».
Відтак, зазначає, вказівки в договорі, що митно-брокерські послуги надавалися ТОВ «Логос-Транс» саме в інтересах ТОВ «Весткар» відсутні.
Разом з тим, наголошує, судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що Договір №0104 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, укладений між ТОВ «Фесіт Юнайтед» та ТОВ «Логос-Транс» 01 квітня 2022 року, а Довіреність на представництво інтересів ТОВ «Весткар» ОСОБА_3 як посадовій особі ТОВ «Логос-Транс» видана лише 05 квітня 2022 року, таким чином, вказує, вищевказаний договір жодним чином із Довіреністю не пов'язаний.
Захисник апелянта також зазначає, що не погоджується із твердженням суду першої інстанції щодо отримання постанови від 08 липня 2024 року Координаційно-моніторинговою митницею лише 10 грудня 2024 року. Вважає, це не є доказом того, що строк притягнення до адміністративної відповідальності не сплив, з огляду на те, що в цей період часу у митного органу було достатньо часу для такого звернення до суду для з'ясування обставин щодо розгляду протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 ..
На підставі викладеного, захисник ОСОБА_1 - Білик О.Б. просила скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
При апеляційному розгляді справи захисник ОСОБА_1 - Гришин О.М. підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, до суду апеляційної інстанції не з'явились, а тому суд вважає за можливе слухати справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисник ОСОБА_1 - Гришин О.М., дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст. ст. 486, 489, 495 МК України достатньо всебічно, повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам у їх сукупності і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 527 МК України, ст. 283 КУпАП. Висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 МК України є обґрунтованими з огляду на наступне.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил, як це передбачено ч. 2 ст. 459 МК України, можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції дотримано вимоги вищевказаного закону.
Стаття 458 Митного кодексу України передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до положень частин другої, п'ятої статті 69 Митного кодексу України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД; під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Відповідно до частини шостої статті 69 Митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об'єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема: - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; - неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; - надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості; - несплата митних платежів у строк, встановлений законом; - інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; - використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об'єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв'язку з необережністю (недбалістю).
Отже, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що директор ТОВ «Весткар» ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом подання митному органу документів, як підстави для переміщення товару, що містять неправдиві відомості щодо виробника товарів, а відтак останнім допущено порушення порядку переміщення товарі через митний кордон України. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдивих відомостей щодо виробника товару, яким не є ТОВ «Раліївка», та подання для отримання EUR.1 сертифікатів декларацій постачальника та декларацій експортера, які містять вказану недостовірну інформацію, підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.
Встановивши, що керівник ТОВ «Весткар» ОСОБА_1 надав митному органу документи, а саме сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1, які не є доказом того, що товари відповідають вимогам правил визначення преференційного походження, при застосуванні преференційних ставок вивізного мита, оскільки видані на підставі документів, що містять неправдиві відомості щодо виробника товарів та країни походження товарів, в результаті чого застосовано тарифну пільгу вивізного мита за відсутності законних підстав, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.
Перевіряючи доводи викладені в апеляційній скарзі поданої адвокатом Білик О.Б. в інтересах ОСОБА_1 щодо неправомірності складення протоколу про адміністративне правопорушення в сфері порушення митного законодавства, апеляційний суд враховує наступні норми права та відповідні їм обставини справи.
Так, пунктами 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України встановлено митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи (пункт 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини п'ятої статті 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Згідно з частиною першою статті 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний:
1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;
2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;
3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;
4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;
5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
Відповідно до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МКУ для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед яких код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Так відповідно до ч. 8 статті 257 МК України - Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:
1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;
2) відомості про утримувача митного режиму, декларанта, митного представника декларанта, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;
3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;
4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;
5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;
6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3- 1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);
7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;
8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;
9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;
10) номер загальної декларації прибуття або декларації тимчасового зберігання;
11) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).
До спрощеної митної декларації вносяться відомості про авторизації на застосування спрощень, визначених частиною першою статті 13 цього Кодексу, які застосовані для подання такої спрощеної митної декларації, а також відомості, визначені такими пунктами цієї частини: пунктами 1-3; пунктом 4 (тільки щодо виду транспорту на кордоні та в межах країни); пунктом 5 (тільки згідно з підпунктами "а", "б" (тільки щодо звичайного торговельного опису, що дає змогу ідентифікувати товар), "г" (на рівні товарної підпозиції згідно з УКТ ЗЕД), "д", "е" (тільки кількість у кілограмах (у разі ввезення - вага нетто та вага брутто, а в разі вивезення - вага брутто) та "є"; пунктом 6 (тільки згідно з підпунктом "д"); пунктами 7-10.
Таким чином саме на декларанта покладається обов'язок вірність даних в частині торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах), а також країну походження експортованого товару.
При цьому відповідність вище вказаних даних впливає на наявність чи відсутність сплати митних платежів за пільговими ставками.
Так експортуючи вище вказані товари «насіння соняшника» ТОВ «Весткар» в особі керівника ОСОБА_1 на підтвердження наявності пільг на сплату митних платежів зазначило у ЕМД відомості проте, що експортоване «насіння соняшника» має українське походження та відповідно додало до даних ЕМД декларацію експортера (а.с. 116, 123,129,136,148,154, 162, 168, 178, 188, 202, 208, 214, 225, 234, 244, 254 т.1, а.с.7, 14, 22, 30, 38, 47, 57, 64, 72, 76, 83,97,106, 120, 125, 134,142, 151, 162, 171, 162, 183, 198, 190, 205, 213 , 221 т.2) в яких внесено відомості - довідки експортера від 18 квітня 2022 року (а.с. 157 т.1) та від 16 травня 2022 року ( а.с. 196 т.1), від 10 червня 2022 року (а.с. 109 т.2), від 30 червня 2022 року (а.с. 177 т.2), від 04 липня 2022 року (а.с. 216 т.2), від 14 липня 2022 року (а.с. 224 т.2) в яких зазначено, що виробником товару насіння соняшника, врожаю 2021 року є ТОВ «Раліївка» ( код ЄДРПОУ 30605742 і дане насіння вирощене на території України в Київській області.
Разом із тим здійснено перевіркою працівниками координаційно-моніторингової митниці ДМС України було встановлено, що ТОВ «Раліївка не мало договірних стосунків з ТОВ «Весткар», не укладало договорів поставки насіння соняшника врожаю 2021 року з ТОВ «Весткар» , не здійснювало збір врожаю соняшника 2021 року та посівних площ для вирощування насіння соняшника у Київській області не мало. Дане підтверджується протоколом допиту директора ТОВ «Раліївка» ОСОБА_2 (а.с. 64-67 т.1)
Таким чином апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про невідповідність зазначених керівником ТОВ «Весткар» відомостей для подачі ЕМД в частині експорту ТОВ «Вест кар» насіння соняшника» зокрема в чатсині походження насіння соняшника з території України , зокрема виробника ТОВ «Раліївка».
Матеріалами справи доведено, що сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1, подані директором ТОВ «Весткар» ОСОБА_1 - не є доказом того, що товари відповідають вимогам правил визначення преференційного походження, при застосуванні преференційних ставок вивізного мита, оскільки видані на підставі документів, що містять неправдиві відомості щодо виробника товарів та країни виробництва товарів (в пакеті наданих документів для отримання сертифікату міститься неправдива інформація щодо виробника товару ТОВ «Раліївка» (код ЄДРПОК - 30605742)).
Посилання в апеляційній скарзі, що лист, отриманий від ТОВ «Раліївка» не є належним доказом вини ОСОБА_1 , враховуючи, що в протоколі відсутні відомості проведення будь-якої іншої перевірки щодо походження товару «насіння соняшнику» не можна визнати обґрунтованим, оскільки згідно протоколу опитування в справі про порушення митних правил директор ТОВ «Раліївка» ОСОБА_2 повідомив, що ТОВ «Раліївка» договірних відносин з ТОВ «Весткар» не укладало, а також не здійснювало збір врожаю 2021 року.
Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що директором ТОВ «Весткар» ОСОБА_1 як посадовою особою підприємства, вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Білик О.Б., слід залишити без задоволення.
Керуючись положеннями статті 483, 529, 530 МК України та ст. 284, 293, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Білик Оленою Борисівною, залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А. Яворський