17 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/12485/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Житняк Л.О.,
за участі секретаря Стасюк Т.В..
представника заявника Сандуляка П.І.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» в особі «Центральної дитячої спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії щодо встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників, що виникли внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
Державна установа «Інститут судової психіатрії МОЗ України» звернулася до суду з заявою, в який просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду №620/12485/23, а саме зобов'язати державну установу «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» в особі Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС надати експертний висновок по медичній справі ОСОБА_2 .
Свою заяву мотивує тим, що на даний момент у відповідача відсутні будь-які можливості забезпечити виконання прийнятого судом рішення, в т.ч. і організувати засідання ЦДСЛКК, оскільки з метою забезпечення виконання доручення Міністерством охорони здоров'я України, викладеного в листі від 13.12.2023 № 03.1-15/37049/2-23, нерозглянуті медичні справи від ЦДСЛКК, в тому числі і ОСОБА_2 , були передані 23.01.2024 по акту №1 до Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЦМЕК).
Від позивача надійшла до суду заява, в якій він заяву Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» підтримав та просив її розгляд провести без його участі.
Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав, посилаючись на обставини, викладені у заяві та просив суд її задовольнити.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
В силу частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Таким чином, процесуальним законодавством (КАС України) та Законом України «Про виконавче провадження» визначене різне коло осіб, які мають право звертатися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
З огляду на вказане, суд звертає увагу заявника, що у загальному випадку, кодекс має перевагу над звичайним законом, коли вони суперечать один одному. Це пов'язано з тим, що кодекси зазвичай є систематизованими збірками норм права, що регулюють певну сферу суспільних відносин, і мають більш високий рівень юридичної сили та стабільності.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.08.2024 у справі №200/2961/21-а зазначено, що, у разі необхідності встановлення або зміни способу і порядку виконання судового рішення необхідно звернути увагу на те, що із такою заявою можуть звернутися стягувач чи виконавець (у випадках, встановлених законом).
Втім, Державна установа «Інститут судової психіатрії МОЗ України» до визначеного кола осіб не належить, а отже така заява не може бути задоволена судом, оскільки можливість подана її боржником у виконавчому провадженні, нормами КАС України, які мають пріоритет над нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено.
Таким чином, у задоволенні заяви Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну способу та порядку виконання рішення суду слід відмовити.
Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну способу та порядку виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.294 КАСУ, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О. Житняк