16 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/7812/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду С.Л. Клопот, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та просить: скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 01.07.2025 року № 854517 винесену старшим інспектором сектору контролю за обігом зброї Чернігівського районного управління поліції ГУНП у Чернігівській області майором поліції Авдєєнко Владиславом Сергієвичем про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 85 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали, суд вважає, що у відкритті провадження необхідно відмовити, враховуючи таке.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Нормами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
При цьому, пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно із вимогами статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
У свою чергу, відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. У частині другій цієї статті зазначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Суд звертає увагу, що правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів надають можливість на підставі предмета спору та суб'єктного складу сторін встановити адміністративний суд за першою інстанцією, який розглядатиме справу. Це кореспондується з принципами «res judicata», юридичної визначеності з огляду на практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Мушта проти України»; §§ 47, 52 рішення у справі «Пономарьов проти України»).
У параграфі 2 глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд має встановити правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності та дотримання інспекторами при цьому вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виходить за межі повноважень окружного адміністративного суду.
Суд звертає увагу, що у постанові від 21.05.2020 по справі №826/16196/18 Верховний Суд зазначив, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що предметом спору є дії суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, що застосоване до позивача на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, спір, що виник між сторонами належить до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного.
Дана обставина згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне роз'яснити, що для вирішення спору позивачу необхідно звернутись до місцевого загального суду за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 170, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови - відмовити.
Повернути позивачу позовну заяву із усіма доданими до неї матеріалами.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст ухвали складений 16.07.2025.
Суддя Сергій КЛОПОТ