16 липня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5848/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 03.12.2024 №046350017945 протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 03.12.2024 № 046350017945;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1999 року по 31.05.2002, з 18.06.2022 по 31.01.2003, з 06.02.2003 по 28.02.2003, з 21.03.2003 по 31.03.2003 та з 22.04.2003 по 27.06.2003;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.11.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звертався до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак відповідач відмовив йому у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю спеціального пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, на думку позивача, відповідач протиправно не зарахував до спеціального пільгового стажу періоди навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.09.1999 по 31.05.2002, з 18.06.2022 по 31.01.2003, з 06.02.2003 по 28.02.2003, з 21.03.2003 по 31.03.2003 та з 22.04.2003 по 27.06.2003, що і призвело до прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що для призначення пенсії на пільгових умовах особі необхідно мати не менше 25 років стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак під час розгляду поданих позивачем документів встановлено, що пільговий стаж заявника становить 21 рік 5 місяців 13 днів, а тому у пенсійного органу не було правових підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Таким чином, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.12.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Позивач з 01.09.1999 по 31.05.2002, з 18.06.2022 по 31.01.2003, з 06.02.2003 по 28.02.2003, з 21.03.2003 по 31.03.2003 та з 22.04.2003 по 27.06.2003 проходив навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету.
При цьому, у період з 27.05.2022 по 27.06.2022 та з 20.02.2003 по 30.04.2003, будучи учнем гірника підземного, позивач проходив практику з повним робочим днем на шахті, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача та поданою довідкою ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГАДВУГІЛЛЯ» від 25.11.2024 №14/6-2868.
27.11.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказана заява за принципом екстериторіальності була передана на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03.12.2024 №046350017945 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. При цьому, у рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 24 роки 11 місяців 08 днів, а пільговий стаж - 21 рік 5 місяців 13 днів.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03.12.2024 №046350017945 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті пору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та поданих матеріалів, позивач звертався до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, однак відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Як зазначає позивач, під час розгляду поданих документів відповідач не врахував той факт, що період навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.09.1999 по 31.05.2002, з 18.06.2022 по 31.01.2003, з 06.02.2003 по 28.02.2003, з 21.03.2003 по 31.03.2003 та з 22.04.2003 по 27.06.2003 зараховується до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що і слугувало підставою для прийняття оскаржуваного рішенні в цій справі.
При цьому, у поданому відзиві відповідачем не заперечується факт не зарахування позивачу до спеціального стажу періодів його навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету.
Таким чином, предметом судового розгляду в даній справі є правомірність/протиправність не зарахування позивачу періодів навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.09.1999 року по 31.05.2002, з 18.06.2022 по 31.01.2003, з 06.02.2003 по 28.02.2003, з 21.03.2003 по 31.03.2003 та з 22.04.2003 по 27.06.2003 під час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 03.12.2024 № 046350017945.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з пунктом 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII.
Відповідно до положень пункту 16 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Частиною 3 статті 114 Закону №1058-ІV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Згідно з пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна за змістом вимога міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно - технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 №1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Як встановлено з матеріалів справи та згідно з поданими позивачем документами на призначення пенсії, позивач проходив навчання з 01.09.1999 по 31.05.2002, з 18.06.2022 по 31.01.2003, з 06.02.2003 по 28.02.2003, з 21.03.2003 по 31.03.2003 та з 22.04.2003 по 27.06.2003 в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету.
При цьому, під час навчання, а саме у періоди з 27.05.2022 по 27.06.2022 та з 20.02.2003 по 30.04.2003, позивач проходив виробничу практику за професіями, що дають право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-ІV, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача та поданою довідкою ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГАДВУГІЛЛЯ» від 25.11.2024 №14/6-2868.
З перервою менше 3 місяців після закінчення навчання у Павлоградському технікумі Національного гірничого університету відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 27.06.2003 позивач 19.08.2003 прийнятий на роботу підземним гірничим майстром з повним робочим днем у шахті на Державне відкрите акціонерне підприємство «Шахта «Тернівська».
Таким чином, позивач, після закінчення навчання, в межах тримісячного терміну був прийнятий на роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, затвердженого постановою КМУ (яка відноситься до списку, затвердженого постановою КМУ № 202 від 31.03.1994), яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Крім того, стосовно віднесення Павлоградського технікуму Національного гірничого університету до професійно - технічних навчальних закладів, суд зазначає наступне.
Законом Української РСР «Про народну освіту» від 28.06.1974 технікуми (училища) віднесені до середніх спеціальних навчальних закладів, головним завданням яких була підготовка кваліфікованих фахівців із середньою спеціальною та загальною середньою освітою, які мають необхідні теоретичні знання і практичні навички за спеціальністю.
Згідно із пунктом 3 Постанови Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про освіту» від 04.06.1991 № 1144-ХІІ із змінами і доповненнями, внесеними постановою Верховної Ради України від 18.12.1991 № 1992-ХІІ, встановлено, що Закон Української РСР «Про освіту» застосовується до правовідносин в галузі освіти, що виникли після введення в дію Закону.
Відповідно до статей 40 та 41 Закону України «Про освіту» (у редакції, що діяла на період навчання позивача) професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації. Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту. Окрім інших, професійно-технічними закладами освіти є інші типи закладів, що надають робітничу професію.
10 лютого 1998 року прийнятий Закон України «Про професійну (професійно - технічну) освіту» № 103/98-ВР, який набрав чинності 10.03.1998.
Професійно-технічна освіта забезпечує первинну професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації робітників ( ч. 1, ч. 3 ст.3 Закону 1998 N 103/98-ВР).
Відповідно до ст. 17 Закону заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно - технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Відповідно до ст. 18 Закону до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно - технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що професійно-технічний заклад вирізняється не стільки типом закладу (училище, технікум, університет тощо), а і видом навчання та здобуття професійних навичок у відповідному закладі.
Відтак, на професійне навчання позивача в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету поширюються положення ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 03.12.2024 №046350017945 відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу періоди навчання позивача у професійно-технічному навчальному закладі з 01.09.1999 по 31.05.2002, з 18.06.2022 по 31.01.2003, з 06.02.2003 по 28.02.2003, з 21.03.2003 по 31.03.2003 та з 22.04.2003 по 27.06.2003.
Аналогічні висновки щодо зарахування періодів навчання особи у Павлоградському технікумі Національного гірничого університету до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", викладені у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2024 по справі № 560/19796/23.
Таким чином, наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03.12.2024 №046350017945 «Про відмову у призначенні пенсії».
При цьому, з огляду на суть та характер спірних правовідносин, суд зобов'язує відповідача зарахувати позивачу до спеціального пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періоди його навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.09.1999 по 31.05.2002, з 18.06.2022 по 31.01.2003, з 06.02.2003 по 28.02.2003, з 21.03.2003 по 31.03.2003 та з 22.04.2003 по 27.06.2003 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із обов'язковим врахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідача не свідчать про законність вчинених ним дій.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Враховуючи зазначене, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03.12.2024 №046350017945 «Про відмову у призначенні пенсії», яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періоди його навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.09.1999 року по 31.05.2002, з 18.06.2022 по 31.01.2003, з 06.02.2003 по 28.02.2003, з 21.03.2003 по 31.03.2003 та з 22.04.2003 по 27.06.2003.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із обов'язковим урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968,96 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3,м. Чернівці,58002, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.О. Григораш