Справа № 560/12166/25
17 липня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Блонський В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач через представника звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2024 року №65 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За визначенням, наведеним у пункті 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У цій справі позивач оскаржує:
- дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
- наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2024 року №65 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
З матеріалів позовної заяви суд встановив, що позивач призваний на військову службу по мобілізації та зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 наказом №65 від 3.06.2024 року.
Отже, про порушення свого права позивач дізнався в червні 2024 року.
Позивач звернувся до суду з цією позовною заявою11.07.2025 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України.
До позовної заяви представник позивача додає клопотання про поновлення строку для звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що про факт порушення норм чинного законодавства у частині призову позивача на військову службу було встановлено ним лише у червні 2025 року, за результатами аналізу інформації, викладеної у відповіді на адвокатський запит, наданий представникові позивача. Також зазначено, що до цього часу позивач не отримував копій оскаржуваних рішень не з власної вини. Предcтавник позивача вказує, що останній був мобілізований примусово, без надання ним добровільної згоди, а також перебуває на лікуванні у зв'язку із наявними хронічними захворюваннями, що додатково перешкоджало своєчасному зверненню до суду. У зв'язку із викладеним позивач вважає, що пропущений строк має бути поновлений, оскільки допущене порушення прав стало відомим лише згодом, а обставини, які перешкоджали своєчасному зверненню, були об'єктивними та не залежали від його волі.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22.
У постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. У постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/4464/17 викладено правовий висновок, що пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд зауважує, що звернення представника позивача з адвокатськими запитами не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права. Позасудовий порядок вирішення таких спорів законом не встановлений.
Щодо перебування позивача на лікуванні суд зазначає, що доказів безперервного перебування на лікуванні протягом червня 2024 - липня 2025 року, яке б унеможливило звернення позивача до суду, до позовної заяви не надано.
Враховуючи викладене, позивачем не наведено обставин, які були б об'єктивно непереборними та які б не залежали від його волевиявлення, які б були пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду протягом встановленого законом строку звернення до суду та протягом року після його закінчення, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин.
Наведені позивачем у позові обставини не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду. Тому суд вважає за необхідне визнати неповажними підстави, вказані представником позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України. Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Хмельницького окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин для поновлення строку та наданням доказів на їх підтвердження.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними підстави, вказані ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяВ.К. Блонський