Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань забезпечення адміністративного позову
"17" липня 2025 р. справа №520/18013/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Ольги Горшкової розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати протокол №11 від 10 червня 2025 року Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов?язаним згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині відмови у наданні відстрочки ОСОБА_1 , на підставі п. 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов?язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
16.07.2025 позивач надав до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, шляхом заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дії пов?язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням у справі за поданою позовною заявою про визнання протиправним та скасування протоколу №11 від 10 червня 2025 року Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов?язаним згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині відмови у наданні відстрочки ОСОБА_1 , на підставі п. З частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зобов?язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду.
Заява мотивована тим, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон України №3543-XII), позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та має право на отримання відстрочки як особа, на утриманні якої перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тієї, яка має заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Окрім іншого зазначив, що згідно із заявою позивача, поданої відповідно до порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, заявник має на утриманні троє неповнолітніх дітей. Повідомленням №979 від 10.06.2025 РТЦК відмовив у наданні відстрочки; причиною відмови вказано «наданий судовий наказ у справі 638/11892/23 не містить відмітки про набрання чинності, не надано належного документа, що посвідчує встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов?язаного, рішення суду про розірвання шлюбу та визнання місця проживання дітей або письмовий договір». Також зазначає, що позивачу вручено повістку на відправку на 21.07.2025. З огляду на таке, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Види забезпечення позову визначені статтею 151 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відтак, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Отже, аргументи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову слід оцінювати з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження в межах цього адміністративного позову є зокрема, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В свою чергу, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, позивач зазначає, що якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, адже мобілізаційна повістка надається в день, коли особа повинна з'явитися в ТЦК, це унеможливить в подальшому реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Відтак, на думку позивача, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Надаючи оцінку вказаним аргументам позивача, суд вказує наступне.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 ( далі - Порядок №560 ).
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:
- взяття на військовий облік;
- проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
- уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
- призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
В свою чергу, згідно з приписами пунктів 28, 29 вказаного Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1). У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; підпис (кваліфікований електронний підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, дата підпису; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Згідно з приписами Порядку №560 призов на військову службу під час мобілізації здійснюється за певною процедурою, яка складається не лише з оформлення повістки, а передбачає, зокрема, проходження медичного огляду та оформлення відповідно.
Щодо існування підстав для забезпечення позову згідно п. 1 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що відповідні доводи позивача зводяться до того, що завершення відповідачем заходів з призову позивача незворотньо змінить його правовий статус, після чого не можливо буде реалізувати право на відстрочку.
З цього приводу суд зазначає, що існування заходів з призову позивачем обґрунтовано посиланнями на те, що позивачу направлено повістку на 21.07.2025.
На момент виникнення спірних правовідносин відповідне питання було врегульовано, зокрема, Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі Порядок №1487), згідно п. 79 якого районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення, зокрема, військовозобов'язаних про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для, зокрема, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Додатком №11 до Порядку №1487 затверджено форму повістки.
Наразі додатково спірні правовідносини врегульовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі Порядок №560).
Згідно п. 28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Додатком №1 до Порядку №560 затверджено форму повістки.
Таким чином, заходи з призову позивача можуть бути здійснені шляхом вручення йому повістки. Наявні обставини справи підтверджують невизнання позивачем, зокрема, підстав виписаної повістки, однак це свідчить про існування спору, щодо чого подано та буде розглянуто відповідний позов. Однак дані обставини не дають підстави для висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки ризик настання для позивача негативних наслідків при невжитті заходів забезпечення позову не підтверджено (наприклад, не надано непростроченого мобілізаційного розпорядження).
Згідно з пунктом 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування). Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, Про військовий обов'язок і військову службу та цим Порядком.
Відповідно до п. 6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема, перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.
Враховуючи викладене, повістка, якою заявнику наказано з'явитись 21.07.2025 о 11:00 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , не створює для нього негативних наслідків, оскільки не є наказом на відправку до військової частини або іншого військового формування для проходження військової служби за мобілізацією, а обов'язок військовозобов'язаного з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначене у повістці місце та строк прямо передбачено ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
До того ж, відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 08.09.2022 у справі №300/1263/22 саме по собі оповіщення громадян про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформлюється у вигляді повісток та по суті не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України.
Також суд звертає увагу, що за приписами пунктів 94-95 Порядку №560 до складу військових команд включаються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я, не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами професійно-психологічного відбору відповідають вимогам проходження військової служби у визначеному виді, окремому роді військ (сил). Військовозобов'язані, призванні на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу, направляються до навчальних частин (центрів) для проходження базової загальновійськової підготовки.
Тобто, відправлення військовозобов'язаних у складі військових команд або індивідуально до військової частини (установи) здійснюється виключно на підставі наказу, який видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. При цьому, до складу військових команд включаються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я, не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами професійно-психологічного відбору відповідають вимогам проходження військової служби у визначеному виді, окремому роді військ (сил).
Водночас, доказів видання наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації, який є підставою для відправлення його у складі військових команд або індивідуально до військової частини (установи), до позовної заяви та заяви про забезпечення позову не надано.
Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, відсутні станом на день постановлення цієї ухвали підстави для висновку, що існуватиме неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття заходів забезпечення позову, а також що існуватиме необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, оскільки позивачем не обґрунтовано невідворотність настання стверджуваних наслідків без застосування заходів забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.09.2019 у справі №826/13306/18.
Суд зазначає, що встановлення судом обставин правомірності розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підлягають доказуванню під час розгляду адміністративної справи по суті з дотриманням вимог процесуального закону стосовно оцінки доказів, з наданням можливості реалізації прав та виконання обов'язків усіх його учасників й не свідчать про очевидність ознак протиправності дій суб'єкта владних повноважень, охопленого предметом спору, та про порушення такими діями прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Наявність протиправності спірної бездіяльності відповідача чи навпаки дій відповідача, щодо відмови у наданні відстрочки ОСОБА_1 , на підставі п. 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в даному випадку може бути виявлена судом при розгляді справи по суті, на підставі з'ясування фактичних її обставин, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їхній сукупності.
Аналогічні правові висновки міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 13.07.2023 року у справі №640/16003/22, від 24.05.2023 року у справі №640/10883/22.
За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що у даному випадку підстави, передбачені ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України для забезпечення даного позову станом на час вирішення питання про забезпечення даного адміністративного позову - відсутні, тому відмовляє у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Ольга ГОРШКОВА