Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
17 липня 2025 р. справа № 826/12562/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовом Державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України (вул. Михайлівська, буд. 1/3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14303572) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Державне підприємство "Готель "Козацький" Міністерства оборони України звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0175491213 від 20.03.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі Акту №1966/26-15-12- 13-20 від 15.02.2018, згідно якого встановлено порушення вимог п.п. 49.18.1 п. 49.18. та п. 49.2. ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України. На підставі вищезазначеного Акту та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 120.1 ст. 120 ПК України, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0175491213 від 20.03.2018, згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 170,00 гривень. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає, що податкове повідомлення-рішення винесено безпідставно, оскільки податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2017 подано своєчасно до податкового органу у встановлені законом строки. З огляду на викладене, просив скасувати податкове повідомлення-рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2018 по справі №826/12562/18 відкрито провадження.
Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що ГУ ДФС у м. Києві камеральною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства встановлено порушення ДП "Готель "Козацький" вимог п.п. 49.18.1 п. 49.18. та п. 49.2. ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України щодо несвоєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2017 року. Відповідальність платника передбачена п. 120.1 ст. 120 ПК України. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні позову.
На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа №01-19/1430/25 від 31.01.2025 передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема, адміністративну справу №826/12562/18.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025, вказана адміністративна справа надійшла в провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Біленського О.О.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 адміністративну справу №826/12562/18 прийнято до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 замінено відповідача у справі №826/12562/18 з Головного управління ДФС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті на 10.07.2025 о 15:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду.
Сторони в судове засідання, призначене на 10.07.2025 об 15:00 год., не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача. Жодних клопотань від представника відповідача до суду не надходило.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи №826/12562/18 по суті в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за грудень 2017 року ДП "Готель "Козацький" (акт від 15.02.2018 №1966/26-15-12-13-20).
Актом перевірки встановлено, що ДП "Готель "Козацький" несвоєчасно подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2017 року, граничний термін подання 20.01.2018, фактично подано 25.01.2018.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ДП "Готель "Козацький" вимог п.п. 49.18.1 п. 49.18. та п. 49.2. ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України.
На підставі висновків Акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0175491213 від 20.03.2018 про застосування штрафу у розмірі 170,00 грн., відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України.
Відповідно до п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 ПК України ДП "Готель "Козацький" оскаржило в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення №0175491213 від 20.03.2018 до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги ДП "Готель "Козацький" рішенням ДФС України від 30.07.2018 за №24907/6/9999-11-0102-25 податкове повідомлення-рішення №0175491213 від 20.03.2018 залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Позивач, не погоджуючись з вказаними податковим повідомленням-рішенням, звернувся з адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні приписи норм чинного законодавства.
За приписами ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів (п.п.16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 ПК України).
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Згідно з п. 48.1, п.48.3, п.48.4 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п. 49.4 ст. 49 ПК України податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.
Приписами п. 49.9 ст. 49 ПК України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою.
Суд зазначає, що відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання контролюючим органом (п.49.8, п.49.9 ст. 49 ПК України).
Пунктом 49.10 ст. 49 ПК України визначено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Отже, відмова контролюючого органу (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації з підстав, не передбачених приписами Податкового кодексу України, заборонена.
У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (п. 49.11 ст. 49 ПК України).
Підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, зокрема, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
З матеріалів справи встановлено, що ДП "Готель "Козацький" несвоєчасно подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2017 року, граничний термін подання - 20.01.2018, фактично подано - 25.01.2018. Жодних доказів щодо своєчасності подання ДП "Готель "Козацький" податкової декларації з ПДВ за грудень 2017 відповідно п.п. 49.18.1 п. 49.18. та п. 49.2. ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України або відмови у прийнятті контролюючим органом податкової декларації з ПДВ за грудень 2017 року матеріали справи не містять та ДП "Готель "Козацький" під час розгляду справи до суду не надано.
Стосовно посилання позивача щодо правомірності підписання податкової декларації з ПДВ за грудень 2017 т.в.о. директором Каплоновим Б.С., на якого відповідно до наказу Міністра оборони України Міністерства оборони України від "03" березня 2016 року №20-ДП покладено тимчасове виконання обов'язків директора підприємства Міністерства оборони України "Готель "Козацький", суд зазначає наступне.
Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011 (надалі - Інструкція №233), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.
За визначенням п. 1 Інструкції №233 податкова звітність - документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу); податковий документ в електронному вигляді - податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
За приписами п. 5 розділу ІІІ Інструкції №233 платник податків: 5.1 отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; 5.2 отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; 5.3 ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); 5.4 надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; 5.5 після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 затверджено текст Примірного договору про визнання електронних документів.
У відповідності до розділу 6 цього Примірного договору останній набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.
Проте, ДП "Готель "Козацький" не надано до суду та матеріали справи не містять договору про визнання електронних документів щодо права підпису т.в.о. директором Каплоновим Б.С., відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233.
Також, суд відмічає, що відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В силу п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, єдиним доказом зміни про керівника юридичної особи є дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Доказів наявності записів щодо внесення відомості про т.в.о. директором Каплоновим Б.С. керівником ДП "Готель "Козацький" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час виникнення спірних відносин матеріали справи не містять та позивачем не надано.
З огляду на викладене, суд зазначає, що контролюючий орган відмовляє у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України, якщо відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація не підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку, дані якого не внесенні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Пунктом 120.1 ст. 120 ПК України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірним. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.
З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0175491213 від 20.03.2018, яким застосовано штрафні санкції в сумі 170,00 грн., відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України, винесене на підставі акту перевірки, відповідає суті виявлених контролюючим органом порушень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України" (Заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: ) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволені адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені адміністративного позову Державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України (вул. Михайлівська, буд. 1/3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14303572) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.