Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 липня 2025 р. № 520/12857/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , суму податкового боргу в загальному розмірі 13338,40 гривень.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу відповідач має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 13338,40 грн. У зв'язку з тим, що вказана податкова заборгованість погашена не була, дану суму боргу позивач просить стягнути з розрахункових рахунків.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 замінено в порядку процесуального правонаступництва відповідача по справі - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , як фізичну особу.
Копія ухвали про відкриття провадження була направлена на адресу відповідача, яка була зазначена у позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - АДРЕСА_1 , однак відповідач копію ухвали не отримав та лист повернувся до суду з відміткою - за закінченням терміну зберігання (а.с. 44-46).
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
При цьому, згідно із ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 14.09.2022 перебував на податковому обліку в Чугуїській ДПІ Головного управління ДПС у Харківській області.
Основним видом його економічної діяльності є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (КВЕД 56.10).
Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 з 06.07.2025 знаходиться в статусі - припинено, про що зроблено запис №2010350060002202697.
За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Станом на дату подання позову ФОП ОСОБА_1 має податковий борг в сумі 13338,40 грн, який виник в результаті несплати грошових зобов'язань з єдиного податку, по самостійно поданій заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, а саме згідно:
- заява про застосування спрощеної системи оподаткування №200921080456 вiд 01.04.2021 терм.спл. 20.08.2024, на суму 1420,00 грн, сплачено - 161,60 грн, сума що підлягає стягненню - 1410,00 грн;
- заява про застосування спрощеної системи оподаткування №200921080456 вiд 01.04.2021 терм.спл. 20.09.2024, на суму 1420,00 грн, сума що підлягає стягненню - 1420,00 грн;
- заява про застосування спрощеної системи оподаткування №200921080456 вiд 01.04.2021 терм.спл. 20.10.2024, на суму 1420,00 грн, сума що підлягає стягненню - 1420,00 грн;
- заява про застосування спрощеної системи оподаткування №200921080456 вiд 01.04.2021 терм.спл. 20.11.2024, на суму 1420,00 грн, сума що підлягає стягненню - 1420,00 грн;
- заява про застосування спрощеної системи оподаткування №200921080456 вiд 01.04.2021 терм.спл. 20.12.2024, на суму 1420,00 грн, сума що підлягає стягненню - 1420,00 грн;
- заява про застосування спрощеної системи оподаткування №200921080456 вiд 01.04.2021 терм.спл. 20.01.2025, на суму 1600,00 грн, сума що підлягає стягненню - 1600,00 грн;
- заява про застосування спрощеної системи оподаткування №200921080456 вiд 01.04.2021 терм.спл. 20.02.2025, на суму 1600,00 грн, сума що підлягає стягненню - 1600,00 грн;
- заява про застосування спрощеної системи оподаткування №200921080456 вiд 01.04.2021 терм.спл. 20.03.2025, на суму 1600,00 грн, сума що підлягає стягненню - 1600,00 грн;
- заява про застосування спрощеної системи оподаткування №200921080456 вiд 01.04.2021 терм.спл. 20.04.2025, на суму 1600,00 грн, сума що підлягає стягненню - 1600,00 гривень.
Вказана сума узгодженого грошового зобов'язання заявлена позивачем до стягнення у цій справі як податковий борг.
При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За визначеннями, наданими у статті 14 ПК України:
- податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
- грошове зобов'язанням - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;
- погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПК України.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки). (пункт 293.1 статті 293 ПК України).
Згідно з пунктом 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Відповідно до пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (пункт 295.4 статті 295 ПК України).
Згідно з пунктом 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Як встановлено судом, відповідач у встановлений строк не сплатив до бюджету єдиний податок у сумі 13338,40 грн, самостійно обчислений ним у відповідних податкових деклараціях.
Доказів погашення цього податкового боргу суду не надано.
Після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податковим деклараціям ГУ ДПС у Харківській області винесено податкову вимогу форми "Ф" №0003538-1308-2040 від 19.02.2025 (а.с.28).
Зазначену податкову вимогу було надіслано на адресу відповідача ( АДРЕСА_2 ), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 29).
Відправлення не було вручено відповідачу у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання, яка міститься в матеріалах справи.
В розумінні пунктів 42.2, 42.5 статті 42 ПК України податкове повідомлення-рішення та податкова вимога вважаються врученими відповідачу. Отже, суд дійшов до висновку про дотримання позивачем порядку стягнення податкового боргу.
Отже, на теперішній час відповідач має податковий борг в загальному розмірі 13338,40 грн, що підтверджується наданою контролюючим органом обліковою карткою.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.
Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкової вимоги, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості фізичної особи перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.
Доказів переривання боргу після виставлення податкової вимоги відповідачем до суду не подано та підтверджується обліковою карткою, що міститься в матеріалах справи.
Крім того, доказів скасування вказаної вимоги відповідачем до суду не надано.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки, позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми боргу, тому суд приходить до висновку щодо правомірності вимог Головного управління ДПС у Харківській області, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки, позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу, тому суд приходить до висновку щодо правомірності вимог Головного управління ДПС у Харківській області, у зв'язку із чим, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП: 43983495) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути до бюджету України кошти з розрахункових рахунків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму у розмірі 13338,40 гривень (тринадцять тисяч триста тридцять вісім грн 40 коп.) у рахунок погашення податкового боргу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ольга ГОРШКОВА