Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 липня 2025 р. справа №520/12110/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григорова Д.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН КОРН" (просп. Байрона, буд. 45,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61105, код ЄДРПОУ:44282510) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ:43983495) , Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ:43005393) визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН КОРН" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило :
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.12.2024 р. № 12153086/44282510 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ГРЕЙН КОРН» № 32 від 15.12.2023 р.;
- зобов'язати ГУ ДПС у Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 32 від 15.12.2023 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КОРН» .
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права.
Ухвалою суду від 20.05.2024р. відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач - ГУ ДПС у Харківській області подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що прийняте рішення правомірне, а позовні вимоги позивача є безпідставними. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач - ДПС України не надав до суду відзив на позовну заяву без повідомлення причин.
Суд зазначає, що надання відзиву є правом відповідача. Відповідно до частини 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.
Встановлені судом обставини справи наступні.
Позивачем в межах здійснення власної господарської діяльності було складено в електронній формі податкову накладну № 32 від 15.12.2023 р. за наслідками взаємовідносин з Фермерським господарством Кавецького на загальну суму 157 760,93 грн., ПДВ - 26 293,49 грн., яку було направлено через електронний кабінет платника податків на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції №9362495312 від 05.01.2024р. зазначені податкові накладні прийняті, їх реєстрація зупинена з посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платнику податку. Також запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.
В зв'язку з наведеним позивачем 20.11.2024р. було подано до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено. Так, позивачем надіслано контролюючому органу, зокрема, інформацію та підтверджуючі документи.
Після отримання додаткових пояснень відповідач направив позивачу повідомлення №12110576/44282510 від 27.11.2024р. про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем 28.11.2024р. було направлено додаткові пояснення на повідомлення від 27.11.2024р.
Проте, оскаржуваними рішенням Комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних №12153086/44282510 від 04.12.2024р. було відмовлено у реєстрації поданих податкових накладних. Рішення мотивовані ненаданням/ частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Позивач, не погодившись з наведеним, звернувся за захистом своїх прав до суду.
Розглядаючи спір, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно із пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до п.25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.
При цьому, суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.
Отже рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.
Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
В даній справі реєстрацію поданої позивачем податкової накладної було зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платнику податку. Також запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.
Разом з тим, контролюючим органом не було визначено, які конкретно документи позивачу слід подати та/або пояснення для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих позивачем операцій.
Приймаючи оскаржувані рішення, Комісія ГУ ДПС , як підставу для відмови в реєстрації податкової накладної зазначила , що позивачем по податкових накладних, стосовно яких виникли спірні правовідносини, надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Проте на запит податкового органу позивачем було сформовано та подано відповідний пакет документів, за замістом якого позивач доводив, що податкові накладні складено згідно фактичного виконання господарського договору, обґрунтованих сумнівів щодо реального характеру якого судовим розглядом не встановлено.
Таким чином суд з доводами відповідача не погоджується та зазначає, що контролюючий орган повинен був при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.8 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний ("може включати") перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.1 цього Порядку не може бути застосована.
Попри це, надіслані позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містили вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в поданих податкових накладних без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію конкретної спірної накладної, що в свою чергу є недотриманням принципу правової визначеності.
Відмовляючи у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, Комісія регіонального рівня виходила з того, що з боку позивача надано платником податку копії документів, складених із порушенням законодавства, а саме: невідповідність даних первинних документів (видаткової накладної) даним податкової накладної та доводи контролюючого органу з приводу підстав ризиковості здійснення операцій не спростовано.
Проте з такими доводами погодитися не можна.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії таких письмових доказів: копія витягу з реєстру платників податку; договір оренди нежитлового приміщення № 72/01-10-21 від 01.10.2021р., додаток №1 від 01.10.2021р. до договору оренди нежитлового приміщення № 72/01-10-21 від 01.10.2021р., додаток №2 від 01.10.2021р. до договору оренди нежитлового приміщення № 72/01-10-21 від 01.10.2021р., додаток №3 від 01.10.2021р. до договору оренди нежитлового приміщення № 72/01-10-21 від 01.10.2021р., додаток №4 від 01.10.2021р. до договору оренди нежитлового приміщення № 72/01-10-21 від 01.10.2021р., додаткова угода №11 від 01.03.2022р. до договору оренди нежитлового приміщення № 72/01-10-21 від 01.10.2021р.; договір оренди майна №11/1 від 28.11.2023р., акт прийому-передачі майна від 28.11.2023р.; акт надання послуг №5 від 31.12.2023р.; платіжна інструкція № 2334 від 26.01.2024р.; штатний розпис з 24.01.2023р.; договір про надання транспортних послуг № 0909 від 09.09.2021р.; додаткова угода №30 від 01.12.2023р. до договору про надання транспортних послуг № 0909 від 09.09.2021р.; акт надання послуг №1103 від 31.12.2023р.; платіжна інструкція № 2327 від 24.01.2024р., платіжна інструкція № 2330 від 25.01.2024р., платіжна інструкція №2255 від 08.01.2024р., платіжна інструкція № 2277 від 11.01.2024р., платіжна інструкція № 2284 від 12.01.2024р., платіжна інструкція № 2326 від 23.01.2024р.; договір поставки №29/08/23М від 29.08.23р.; видаткова накладна № 3210 від 14.12.2023р., ТТН №МЕЛ_0000553 від 14.12.2023р., ТТН №МЕЛ_0000554 від 14.12.2023р., ТТН №МЕЛ_0000559 від 14.12.2023р.; платіжна інструкція № 1646 від 30.08.2023р.; платіжна інструкція № 1649 від 30.08.2023р.; договір поставки №07/06-23 від 07.06.2023р., специфікація №6 від 11.12.2023р. до договір поставки №07/06-23 від 07.06.2023р.; платіжна інструкція №53 від 29.12.2023р.; рахунок № 1211 від 31.12.2023р.; видаткова накладна № 579 від 15.12.2023р., ТТН № 579 від 15.12.2023р.; оборотно-сальдова відомість рахунку 361 ФГ КАВЕЦЬКОГО за період грудень 2023р.; рахунок на оплату №308 від 29.08.2023р.; рахунок на оплату №395 від 15.12.2023р.; договір поставки № 07/06-23 від 07.06.2023р., специфікація №6 від 11.12.2023р. до договір поставки № 07/06-23 від 07.06.2023р.; платіжна інструкція № 53 від 29.12.2023р.; видаткова накладна №579 від 15.12.2023р., ТТН №579 від 15.12.2023р.; матеріальний звіт комірника - грудень 2023року; рахунок на оплату № 395 від 15.12.2023р.; штатний розпис від 01.12.2023 року; матеріальний звіт комірника -грудень 2023року.
Підстав для обґрунтованих сумнівів щодо поданих доказів, їх належності та достовірності у суду не виникає.
За відсутності конкретного переліку документів, що мав визначити відповідач, формуючи вимогу про підтвердження обставини, з якими він пов'язував можливість реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, слід погодитися з доводами позовної заяви, що наведені вище докази цілком спростовують висновки відповідача про відмову у реєстрації поданої податкових накладних.
Встановлені обставини дають суду підстави для висновку про формальний підхід при прийнятті Комісією ГУ ДПС у Харківській області спірних рішень.
Відповідачами не підтверджено факт виявлення об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій, дані про які зазначено у спірних податкових накладних, та/або ймовірності уникнення ним виконання свого податкового обов'язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.
Суд наголошує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем контролюючому органу копій усіх необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН та зважаючи на наявність документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та на те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкових накладних, оскаржувані рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що вимоги позивача про скасування оскаржуваних рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання здійснити реєстрацію податкової накладної, суд зазначає, що в цілому вона відповідає меті належного захисту прав позивача, однак заявлена позивачем до неналежного суб'єкта.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246, Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що реєстрація податкових накладних належить до компетенції контролюючого органу - Державної податкової служби України, проте не ГУ ДПС України в Харківській області, як це визначено згідно позовних вимог.
Зазначене спричиняє висновок суду про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог та одночасно вихід за їх межі відповідно до приписів частини 2 ст. 9 КАС України, з метою належного захисту та поновлення прав позивача.
Із урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що в спірних правовідносинах задоволення позовної вимоги про зобов'язання саме Державної податкової служби України зареєструвати подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Наявності дискреційних повноважень з боку ДПС України судом в даному випадку не вбачається та відповідачами не доведено.
Суд вважає, що такі висновки відповідають принципу ефективності судового захисту та ураховує, що питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. Вказані висновки відповідають висновкам Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).
Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково, вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.12.2024 р. № 12153086/44282510 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ГРЕЙН КОРН» № 32 від 15.12.2023 р.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 32 від 15.12.2023 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КОРН» .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ: 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН КОРН" (ЄДРПОУ:44282510) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень) 60 коп. Решту судових витрат залишити за позивачем.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ: 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН КОРН" (ЄДРПОУ:44282510) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.В. Григоров