про повернення позовної заяви
16 липня 2025 року Справа № 480/5096/25
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Соп'яненко О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулась Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України з адміністративним позовом і просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 суму заборгованості у розмірі 60 606,00 грн.
Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з необхідність надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду.
11.07.2025 представником позивача подано відповідну заяву, яку мотивує тим, що факт повторної сплати компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій відповідачу - ОСОБА_1 встановлено в ході проведення аудиту позивача від 20.05.2025 № 11-25. Відповідачу направлявся лист, однак він відповіді не надав, кошти не відшкодував.
Вивчивши подані матеріали, суд вважає, що позовну заяву належить повернути позивачу, виходячи з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб.
Зокрема, абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Згідно зі статтею 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Згідно матеріалів позовної заяви, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості у розмірі 60 606,00 грн.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 №9 від 07.01.2025 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу. 15.01.2025 позивачем здійснена виплата грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій (за 2020-2024 роки) у кількості 168 днів (замість 84 днів), що підтверджується довідкою про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів.
Позивач повідомляв відповідача про помилкове задвоєння кількоість днів при проведенні розрахунку компенсаціх за невикористану додаткову відпустку. Відповідач повертати помилково виплачені кошти відмовився, що підтверджується рапортом від 20.05.2025 офіцера розрахункової групи старшого лейтенанта ОСОБА_2 .
Однак, всупереч вимогам ч. 2 ст. 122 КАС України позивач звернувся до суду 26.06.2025, тобто після спливу встановленого строку звернення до суду.
ВЧ НОМЕР_1 НГУ зі свого боку переконує, що в цьому випадку суди мали застосувати передбачений абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду, оскільки позов подано суб'єктом владних повноважень.
Вирішуючи означене питання, суд вважає за потрібне спершу нагадати, що розгляд адміністративним судом спорів у сфері публічно-правових відносин першочергово має слугувати меті ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Суб'єкти ж владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 цього ж Кодексу).
За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, військова служба охоплюється поняттям публічної служби у вжитому в КАС України значенні.
За обставин цієї справи з позовом до суду звернувся суб'єкт владних повноважень, водночас спірні правовідносини охоплюються поняттям проходження публічної служби, позаяк стверджувана надмірна виплата компенсації за невикористану відпустку як учснику бойових дій, за стягненням якої звернувся позивач, виникла у зв'язку зі збоєм програмного забезпечення "Міа".
Важливим у цьому контексті є те, що спір у правовідносинах щодо прийняття особи на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, може стати предметом судового розгляду як з ініціативи особи (зазвичай, працівника, кандидата на посаду тощо), так і за позовом суб'єкта владних повноважень (який, як правило, виступає в цих правовідносинах роботодавцем). У такому разі встановлення для учасників одних і тих самих правовідносин різних строків звернення до суду, де суб'єкт владних повноважень матиме для цього тримісячний строк, а особа - строк в один місяць, вочевидь, ставить суб'єкта владних повноважень у переважаюче становище, що не переслідує жодної легітимної мети, порушує принципи рівності, верховенства права та суперечить завданнями адміністративного судочинства.
Беручи до уваги викладене, суд дійшла висновку, що у справі, яка переглядається, попри те що позивач є суб'єктом владних повноважень, він, як учасник правовідносин, спір у яких виник у зв'язку з проходженням відповідачем публічної служби, мав звернутися до суду у місячний строк, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
У справі встановлено, що про факт повторної сплати спірної компенсаціїї встановлено в ході проведення аудиту від 20.05.2025 №11-25.
Позовну заяву у цій справі подано 26.06.2025, тобто поза межами передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України місячного строку звернення.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Дана позиція узгоджується з постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі №480/11300/23.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, встановлення законом процесуальних строків має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.
Таким чином, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі процесуальних строків її подачі.
Водночас, матеріали справи не містять доказів наявності непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Наведені позивачем обставини пропуску строку звернення до суду ґрунтуються на помилковому застосуванні до спірних правовідносин приписів частини 2 статті 122 КАС України, мають суб'єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлений КАС України строк для цієї категорії справ.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а підстави, наведені його представником у заяві про поновлення цього строку, не є поважними, тому позовну заяву слід повернути.
Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів і додані до неї документи повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя О.В. Соп'яненко