10 липня 2025 року м. Рівне №460/674/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Вознюк В.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Троянчук Д.М.,
відповідача: представник Панчук І.В., третьої особи на стороні відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Обарівінвест"
доГородоцької сільської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" Рівненська регіональна філія
визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Обарівінвест" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Городоцької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" Рівненська регіональна філія, у якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Городоцької сільської ради №588 від 14.07.2021 "Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів на території Городоської сільської ради" в частині затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 12,5332га. (кадастровий номер 5624687400:03:012:0034), цільове призначення 03.17 для будівництва та експлуатації закладів обслуговування відвідувачів об'єктів рекреаційного призначення.
На обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення Городоцької сільської ради від 14.07.2021 №588, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідних нормативно-правових актів, оскільки визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі) у технічній документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 12,5332 га (кадастровий номер 5624687400:03:012:0034) 03.17 для будівництва та експлуатації закладів обслуговування відвідувачів об'єктів рекреаційного призначення на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5624687400:03:012:0034, яка була затверджена цим рішенням відповідача, не відповідає вимогам нормативно-правових актів станом на 08.07.2021. Зокрема, при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5624687400:03:012:0034 площею12,5332 га, що розташована на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, мав бути застосований показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі) за 2020 рік 1,0, водночас для визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки (Кі) брались до уваги показники, починаючи з 2013 року і до 2020 року, а в технічній документації з нормативної грошової оцінки, яка затверджена відповідачем, при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки в формулі застосовано коефіцієнт індексації - 1,8972. З огляду на викладене позивач вважає, що оскаржуване рішення Городоцької сільської ради від 14 липня 2021 року №588 в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5624687400:03:012:0034 є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 21.01.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати одноособово суддею за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 18.02.2025, встановив відповідачу строк подання відзиву на позовну заяву та зобов'язав не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання у цій справі опублікувати оголошення про відкриття судом провадження в цій адміністративній справі №460/674/25 щодо оскарження нормативно-правового акта - рішення Городоцької сільської ради від 14.07.2021 №588, у виданні, в якому це рішення було або мало бути офіційно оприлюднене.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що заперечуює проти задоволення позовних вимог а також зазначає, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) станом на 07.07.2021 (дата оцінки земельної ділянки, зазначена в технічній документації, затвердженій оспорюванним рішенням) за складом та змістом відповідає вимогам Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1278 та Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім населених пунктів), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2013 №508. Відповідач зазначає, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. Відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 12,5332 га кадастровий номер 5624687400:03:012:0034 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки (Кі) визначений згідно із статтею 289 розділу XIII Податкового кодексу України. Оскільки Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення ( крім земель населених пунктів) затверджений 22.08.2013 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2013 рік становить 1,0000, за 2014 рік - 1,2490, за 2015 рік - 1,4330, за 2016 рік - 1,0600, 2017 рік -1,0, за 2018 рік - 1,0, за 2019 рік - 1,0, за 2020 рік - 1,0 на підставі Листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №22-28-0.222-171/2-21 від 01.01.2021 року. Відтак, у відповідача були відсутні підстави для відмови у затвердженні технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. З огляду на вказане відповідач вважає, що посилання позивача на неправомірне застосування коефіцієнтів індексації не підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а відтак позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Відповідач на виконання вимог ухвали суду від 21.01.2025 розмістив на офіційному інтернет-сайті сільської ради відповідне оголошення, яке відповідає вимогами частин 5 - 7 статті 264 КАС України.
Ухвалою суду від 26.02.2025 розгляд справи було відкладено до 04.03.2024.
Протокольною ухвалою суду від 04.03.2025 в судовому засіданні залучено 3-тю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» Рівненська регіональна філія та відкладено підготовче засідання до 18.03.2025.
Третя особа не скористалася своїм правом та не подала до суду письмових пояснень щодо предмету спору.
Протокольною ухвалою суду від 18.03.2025 відкладено підготовче судове засідання до 16.04.2025.
Ухвалою суду від 16.04.2025 закрито підготовче провадженні та вирішено перейти до розгляду справи по суті на 14.05.2025.
Протокольною ухвалою суду від 14.05.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 04.06.2025.
Протокольною ухвалою суду від 04.06.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 02.07.2025.
Ухвалою суду від 02.07.2025 відкладено розгляд справи на 10.07.2025.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 19.08.2008 №3479, Рівненська районна державна адміністрація (як орендодавець) передала Товариству з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест» (як орендарю) в строкове платне користування земельну ділянку для створення та обслуговування комплексу відпочинку за рахунок земель запасу на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Відповідно до пункту 2 даного договору в оренду передається: земельна ділянка загальної площею 12,5333 га, кадастровий номер 5624687400:03:012:0034 з них: землі сільськогосподарського призначення - 3,3267 га, в тому числі: сіножаті - 1,4012 га, пасовища - 1,9255 га; землі лісогосподарського призначенні, ліси І груп - 0,6432 га, в тому числі: лісові. вкриті лісом - 0,6432 га; землі водного фонду - 8,3151 га, в тому числі : ставки - 6,7700 га, під каналами 0,5043 га, під греблями і дамбами - 1,0408 га; відкриті землі без рослинного покрову або з незначними рослинним покровом - 02483 га.
Згідно п. 5 вказаного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 12,5333 га, згідно з розрахунком, проведеним підприємцем ОСОБА_1 (ліцензія на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт серії АБ №293137, видана Державним комітетом України по земельним ресурсах 15.11.2005), станом на 18.09.2008 становить 854114,00 грн.
Земельна ділянка за кадастровим номером 5624687400:03:012:0034 згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відноситься до категорії земель рекреаційного призначення, за видом цільового призначення: 03.17 Для розміщення та експлуатації закладів обслуговування відвідувачів об'єктів рекреаційного призначення.
07.07.2021 року №157 Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» Рівненської регіональної філії розроблено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 12,5332 га Для розміщення та експлуатації закладів обслуговування відвідувачів об'єктів рекреаційного призначення на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області за кадастровим номером 5624687400:03:012:0034.
Вказана технічна документація розроблена на підставі договору між Городоцькою сільською радою та Рівненською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» від 02.07.2021 №235/2118990100195.
Відповідно до пункту 6 технічної документації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 12,5332 га для розміщення та експлуатації закладів обслуговування відвідувачів об'єктів рекреаційного призначення на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області становить 30077806,00 грн.
Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області 14.07.2021 року прийнято рішення №588 "Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів на території Городоцької сільської ради", згідно з пунктом 1 якого вирішено затвердити технічні документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області згідно з додатком.
09.05.2023 року між Городоцькою сільською радою (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест» (як орендарем) укладено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 19.08.2008, згідно з якою Рівненську районну державну адміністрацію як орендодавця замінено на Городоцьку сільську раду, а пункт 5 договору викладено в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 12,5333 га, на підставі рішення сесії Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 14 липня 2021 року №588 «Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів на території Городоцької сільської ради» становить 30077806,00 гривень».
Листом Городоцька сільська рада повідомила позивача про те, що відповідно до акту ревізії від 06.09.2024 №13-17-20-06/11, складеного працівниками Управління Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області встановлено, що ТОВ «Обарівінвест» в порушення пункту 271.1 статті 271, пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, статті 25 Закону України «Про оренду землі», та умов укладеного договору оренди землі, внаслідок неврахування у податковій декларації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка вступила в дію з 01.01.2023 та про яку завчасно повідомлено сільською радою, недоотримано бюджетом громади орендної плати за договором оренди землі від 19.08.2008, із змінами з 01.01.2023 по 08.05.2023 (до дати укладання додаткової угоди 09.05.2023) 582815,48 гривні.
Позивач не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням від 14.07.2021 №588 в частині затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 12,5332га. (кадастровий номер 5624687400:03:012:0034), цільове призначення 03.17 для будівництва та експлуатації закладів обслуговування відвідувачів об'єктів рекреаційного призначення, з огляду на що позивач звернувся до суду з цим позовом з наведеними вище позовними вимогами.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до пункту «в» частини 1 статті 96 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Статтею 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон №161-XIV) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).
Згідно з положеннями частини 5 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» №1378-IV від 11 грудня 2003 року (далі - Закон №1378-IV) передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до статті 1 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно із нормами статті 3 Закону №1378-IV об'єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
Статтею 18 Закону №1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Відповідно до статті 15 цього ж Закону підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Згідно з положеннями статті 23 Закону №1378-IV виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов'язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі №3-476гс15, постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №804/7823/14, від 30.10.2018 у справі №804/2111/14, від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 20.12.2018 у справі №826/11716/17, від 28.09.2020 у справі №808/995/18, від 09.02.2022 у справі №808/1284/16 та від 01.06.2022 у справі №640/13150/19.
Закон України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року №858-ІV (далі - Закон №858-ІV) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
Відповідно до статті 26 Закону №858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Розробниками документації із землеустрою є: 1) юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; 2)фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.
Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.
Приписами статті 28 Закону №858-IV передбачено, що розробники документації із землеустрою мають право: а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою; б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати; в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; г) авторства на створену ними документацію із землеустрою; ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування; е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.
Розробники документації із землеустрою зобов'язані, зокрема, а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором.
Приписами статті 23 Закону №1378-ІV визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Приписами пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України обумовлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Матеріалами справи підтверджується, що Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області на виконання зазначених вище положень законодавства було прийнято рішення від 14 липня 2021 року №588 "Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів на території Городоцької сільської ради».
Позивач в позовній заяві зазначає, що оскаржуване рішення відповідача не є регуляторним актом, водночас таке рішення Городоцької сільської ради від 14.07.2021 №588 відповідно до приписів ст. 4 КАС України має ознаки акта індивідуальної дії, а відтак суд повинен перевірити оспорюванне рішення на відповідність критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України.
Щодо вказаних доводів позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Пунктами 34-35 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) визначено перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, серед іншого, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Частинами першою, другою та десятою статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до частини 12 цієї ж статті визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це:
прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;
регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;
регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Правові висновки щодо застосування статті 4 КАС України та статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в аспекті визначення ознак нормативно-правового регуляторного акта викладені у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі №826/14366/15, від 9 квітня 2020 року у справі №807/150/16, від 9 грудня 2020 року у справі №813/746/18, від 24 червня 2021 року у справі №560/3160/20, від 1 лютого 2022 року у справі №160/1936/21, від 20 травня 2022 року у справі №160/9717/21 та від 11 вересня 2023 року у справі №320/258/19.
Пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
Таким чином, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб'єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв'язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі №522/22780/16-а, від 26 листопада 2019 року у справах №826/4630/18 та №183/6195/17, від 11 грудня 2019 року у справі №369/7296/16-а та від 21 грудня 2019 року у справі №826/14366/15.
Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року №2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини) та від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).
Регулюючий вплив держави на діяльність суб'єктів господарювання поширюється на всі правовідносини між суб'єктами господарювання, які мають місце в законодавчо регульованій сфері, а також охоплює собою адміністративні відносини між ними та органами влади під час реалізації прав та обов'язків, передбачених актами законодавства, нормативними та нормативно-правовими актами.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №826/15456/17, від 13 грудня 2019 року у справі №461/1824/15-а, від 31 травня 2021 року у справі №826/16053/16 та від 5 липня 2023 року у справі №160/3064/22.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 5 липня 2023 року у справі №160/3064/22 дійшов висновку, що лише за умови відповідності акта відповідного регуляторного органу системі визначених вимог, він вважається регуляторним та до нього мають бути застосовані положення наведеного Закону. 3окрема, регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ суб'єкта владних повноважень, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права (застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб). Особливу увагу при визначенні акта регуляторним слід звертати на відносини, що є предметом регулювання цього акта, та його вплив на ці відносини.
У постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №522/7868/13 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акта, оскільки прийняті уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
Аналогічні висновки неодноразово були наведені у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі №826/8114/17, від 1 лютого 2022 року у справі №160/1936/21, від 1 червня 2022 року у справі №280/5928/19, від 2 лютого 2023 року у справі №807/125/18, від 10 листопада 2023 року у справі №140/304/23, від 04 липня 2024 року у справі №520/16250/23, від 14 листопада 2024 року у справі №420/11571/21 та від 10.03.2025 року у справі №320/10183/22.
Враховуючи вищевикладене суд відхиляє доводи позивача про наявність в оскаржуваному рішенні ознак акта індивідуальної дії, оскільки судом встановлено, що рішення Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 14 липня 2021 року №588 "Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів на території Городоцької сільської ради» має ознаки нормативно-правового регуляторного акта, оскільки прийняте уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, поширюється на невизначене коло осіб, з урахуванням тієї обставини, що земельна ділянка, стосовно якої визначена нормативна грошова оцінка наразі перебуває в оренді позивача, однак у подальшому може перебувати у власності чи користуванні інших суб'єктів, та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
Суд звертає увагу на те, що в цій справі спірним є застосування величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель саме при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та її подальшої індексації, при якій цей коефіцієнт застосовується кумулятивно для визначення податкових зобов'язань із земельного податку та орендної плати.
Позивач вважає неправильним те, що для визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки (Кі) взято до уваги показники, починаючи з 2013 року і до 2020 року. Зокрема, позивач вказує, що можливість кумулятивного (тобто накопичувального) застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель пов'язана із датою проведення нормативної грошової оцінки земель та стосується вже проведеної нормативної грошової оцінки земель, для обрахунку конкретного розміру земельного податку чи орендної плати з метою врахування показників інфляції, які мали місце після проведення нормативної грошової оцінки земель, а не для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно порядку, встановленого пунктами 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, пункту 2.1 Порядку №508.
Щодо доводів позивача про протиправність застосування при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017,2018, 2019, 2020 років, суд виходить із наступного.
З наявних в матеріалах справи доказів суд встановив, що технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 5624687400:03:012:0034 розроблено Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» Рівненської регіональної філії на виконання договору №235/2118990100195 від 02.07.2021 укладеного із Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області.
Відповідно до пункту 6 технічної документації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 12,5332 га для розміщення та експлуатації закладів обслуговування відвідувачів об'єктів рекреаційного призначення на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області становить 30077806,00 грн.
Згідно пункту 2 технічної документації вбачається, що Виконавець (Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» Рівненської регіональної філії) при проведенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки керувався наступними законодавчими актами та нормативними документами: ЗК України; «Методика нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)» затверджена постановою КМУ від 23.11.2011 №1278; Наказ Мінагрополітики «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім населених пунктів)» від 22.08.2013 №508; Закон України «Про оренду землі»; Закон України «Про оцінку земель».
Суд зазначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону №858-IV.
Згідно зі статтею 20 Закону №1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.
Відповідно до статті 26 Закону №858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.
Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.
Суд звертає увагу, що грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 201 ЗК України).
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) станом на 07.07.2021 (дата оцінки земельної ділянки, зазначена в технічній документації, затвердженій оспорюванним рішенням) за складом та змістом повинна відповідати вимогам Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1278 (далі - Методика №1278) та Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім населених пунктів), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2013 №508 (далі - Порядок №508).
Пунктами 1-3 Методики №1278 передбачено, що нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) (далі - нормативна грошова оцінка земель) проводиться з метою означення розміру земельного податку, державного мита в разі міни, успадкування та дарування земельних ділянок згідно із законом, орендної слати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізму економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Об'єктом нормативної грошової оцінки земель є земельна ділянка, що використовується за функціональним призначенням незалежно від того, до якої категорії вона віднесена (крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення).
Нормативна грошова оцінка земель проводиться з урахуванням відомостей державних кадастрів (земельного, лісового, водного), документації із землеустрою, містобудівної документації на регіональному рівні (схеми шанування території областей та районів).
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.06.2021 №НВ-0007062952021 земельна ділянка з кадастровим номером 5624687400:03:012:0034, площею 12,5332 га, розташована на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, належить до категорії земель рекреаційного призначення: 03.17 Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об'єктів рекреаційного призначення.
Методикою №1278 та Порядком №508 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі, де:
Пд - площа земельної ділянки, що приймається за даними Державного земельного кадастру або документації із землеустрою, кв. м;
Рд - рентний дохід на один кв. м площі для відповідної категорії земель, що визначається за нормативами рентного доходу для відповідної категорії земель, гривень на рік;
Ск - строк капіталізації (у роках);
Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земель;
Кв - коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки і встановлюється залежно від складу угідь земельної ділянки відповідно до даних Державного земельного кадастру;
Кмц - коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення;
Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, що визначається згідно із ст. 289 ПК України.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі №300/1114/19 зроблено такі висновки: "формули, за якими визначається нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначені в Методиці нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) та Порядку №508, є ідентичними. При цьому, ані Методика, ані Порядок №508 не передбачають порядку визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно з пунктом 289.2 статті 289 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Враховуючи вимоги ст. 18 Закону №1378-ІV кожного року, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, незалежно від їх цільового призначення, нормативна грошова оцінка індексується на величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, який розраховується Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік станом на 1 січня поточного року.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах датою проведення нормативної грошової оцінки є 2021 рік, а її затвердження відбулось 14 липня 2021 року.
Як вбачається з пункту 7 технічної документації від 07.07.2021 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі) визначається згідно із статтею 289 розділу XIII Податкового кодексу України. Оскільки Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) затверджений 22.08.2013 року - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2013 рік становить 1,0000, за 2014 рік - 1,2490, за 2015 рік -1,4330, за 2016 рік - 1,0600, 2017 рік - 1,0, за 2018 рік - 1,0, за 2019 рік - 1,0 та за 2020 рік - 1,0 на підставі листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №22-28-0.222-171/2-21 від 06.01.2021.
Отже, при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки в формулі застосовано коефіцієнт індексації - 1,8972.
Відповідно абзацу 3 пункту 289.2 статті 289 ПК України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначаються щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки.
Тобто, можливість кумулятивного (тобто накопичувального) застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель пов'язана із датою проведення нормативної грошової оцінки земель та стосується вже проведеної нормативної грошової оцінки земель, для обрахунку конкретного розміру земельного податку чи орендної плати з метою врахування показників інфляції, які мали місце після проведення нормативної грошової оцінки земель, а не для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно порядку, встановленого пунктами 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, пунктом 2.1 Порядку №508.
Пунктом 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), однак ані вказаний наказ, ані сам Порядок №508 не містять положень, які б передбачали, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається, починаючи з дати набрання чинності вказаним Порядком і що даний термін - дата набрання чинності Порядку №508 є складовою розрахунку нормативної грошової оцінки земель.
Суд приходить до висновку про те, що з дати набрання чинності вказаного наказу можливе лише застосування формули розрахунку нормативної грошової оцінки земель: Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі.
При цьому, суд звертає увагу на те, що пунктом 2.1 Порядку №508 передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), як складовий елемент формули розрахунку нормативної грошової оцінки земель, визначається згідно зі статтею 289 ПК України, а саме за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
Судом враховано висновки Верховного Суду у постановах від 31.08.2021 року у справі №300/1114/19 та у справі №300/1017/19 від 29.09.2021 року.
Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, суд погоджується із доводами позивача про те, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель згідно оскаржуваного рішення відповідача (Кі у розмірі 1,8972) свідчить про повторну (подвійну) індексацію за один і той самий період з 2013 року по 2017 рік показника Цнм, який бере участь у обрахунку нормативної грошової оцінки та відображає середню вартість одного квадратного метра земель населеного пункту залежно від регіональних факторів місця розташування.
Суд зауважує, що визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель кумулятивним методом за роки з дати затвердження Порядку №508 до дати проведення нормативної грошової оцінки не відповідає чинному законодавству, оскільки відповідно до пункту 289.2 статті 289 ПК України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Водночас, для розрахунку нормативної грошової оцінки земель за встановленою формулою має значення лише показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), який, в свою чергу, визначається за формулою передбаченою в абзаці 1 пункту 289.2 статті 289 ПК України, з врахуванням особливостей визначення такого показника за наявності підстав, передбачених абзацом 2 пункту 289.2 статті 289 ПК України (тобто перевищення індексу споживчих цін за попередній рік показника 115).
Враховуючи наведе, суд дійшов до висновку про те, що рішенням Городоцької сільської ради від 14 липня 2021 року №588 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 12,5332 га (кадастровий номер 5624687400:03:012:0034), яка не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідних нормативно-правових актів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 3 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Отже для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування КАС України передбачена спеціальна процедура, відмінна від тієї, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії. Відмінність у правових наслідках при визнанні нечинним нормативно-правового акта та визнанні протиправним акта індивідуальної дії зумовлюють різні юридичні наслідки.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
У пункті 1 частини другої статті 245 КАС зазначено, що, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною 9 статті 264 КАС суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
За положеннями статті 265 КАС резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та нечинним рішення Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 14.07.2021 №588 "Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів на території Городоцької сільської ради» в частині затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 12,5332 га. (кадастровий номер 5624687400:03:012:0034), цільове призначення 03.17. Для будівництва та експлуатації закладів обслуговування відвідувачів об'єктів рекреаційного призначення.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оспорюванного рішення відповідача, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованою позовну вимогу позивача щодо визнання протиправною відмови відповідача та зобов'язання його до вчинення певних дій, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Обарівінвест" до Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" Рівненська регіональна філія про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та нечинним пункт 1 рішення Городоцької сільської ради №588 від 14.07.2021 "Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів на території Городоської сільської ради" в частині затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 12,5332 га. (кадастровий номер 5624687400:03:012:0034), цільове призначення 03.17. Для будівництва та експлуатації закладів обслуговування відвідувачів об'єктів рекреаційного призначення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Обарівінвест"за рахунок бюджетних асигнувань Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Обарівінвест" (вул. Соборна, буд.51,с. Обарів,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35307, ЄДРПОУ/РНОКПП 34949972)
Відповідач - Городоцька сільська рада (вул. Шевченка, 4,с. Городок,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35331, ЄДРПОУ/РНОКПП 04387183)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" Рівненська регіональна філія
Повний текст рішення складений 17 липня 2025 року
Суддя У.М. Нор