08 липня 2025 року м. Рівне №460/27247/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Вознюк В.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
прокурор: Кректун О.А.,
позивача: представник не прибув,
третя особа на стороні позивача представник не прибув,
відповідача: представник Андрєєв Р.В.,
третя особа на стороні відповідача представники Кучер В.М., Ванджурак Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації
доУправління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2
припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлень про початок виконання таких робіт, -
Керівник Рівненської окружної прокуратури (далі по тексту - прокурор) звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі по тексту - ДІАМ України, позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради (далі по тексту - відповідач, Управління ДАБК Рівненської міської ради), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт.
Зі змісту заявленого позову вбачається, що Рівненською окружною прокуратурою за результатом опрацювання рішень Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру у зв'язку із допущеними порушеннями вимог законодавства у сфері містобудування при виданні містобудівної документації.
Зокрема, прокуратурою встановлено, що 12.02.2021 Управління ДАБК Рівненської міської ради видано наказ №21/м «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкту будівництва», яким затверджено містобудівні умови та обмеження для реконструкції житлового будинку, що по АДРЕСА_1 . Реконструкція планувалась на земельних ділянках, що належали на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак в подальшому за заявою замовників дані містобудівні умови та обмеження були скасовані. Водночас, 26.02.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було подано дві заяви, а саме: заява на видачу будівельного паспорту для будівництва блокованого житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 5610100000:01:015:0205 та заяву на видачу будівельного паспорту для реконструкції житлового будинку під блокований будинок по АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 5610100000:01:015:0206.
На підставі поданих заяв, Управління ДАБК Рівненської міської ради видано відповідні паспорти для будівництва блокованого житлового будинку та для реконструкції житлового будинку під блокований житловий будинок.
24.06.2021 Управління ДАБК Рівненської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № РВ 051210624351 щодо об'єкта будівництва «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок» та № РВ 051210624704 щодо об'єкта будівництва «Будівництво блокованого житлового будинку» по АДРЕСА_1 .
Будучи переконаним в тому, що будівельні роботи проводяться з відхиленням від затверджених містобудівних розрахунків та документації, а також з грубим порушенням норм містобудівного законодавства та законодавства з охорони культурної спадщини, керуючись положеннями ст.ст. 23, 53 Закону України «Про прокуратуру» прокурор звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд:
- припинити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання таких робіт №РВ 051210624704 від 24.06.2021 щодо об'єкту «Будівництво блокованого житлового будинку»
- припинити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт №РВ 051210624351 від 24.06.2021 щодо об'єкту «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок».
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор вказує на те, що спірна містобудівна та дозвільна документація, на переконання прокурора, фактично змінює генеральний план та план зонування території міста, а також може призвести до руйнування та знищення пам'ятки культури національного значення, та фактично дає можливість замовникам будівництва здійснювати містобудівну діяльність з порушенням вимог державних норм та стандартів, грубо порушуючи при цьому основні принципи містобудівної діяльності, а також інтереси територіальної громади міста Рівне.
Такі дії з боку замовників будівництва, на переконання прокурора, призведуть до порушення балансу загальнодержавних та регіональних інтересів, так як спрямовані на забудову території міста без врахування містобудівної документації.
Прокурор наголошує на тому, що земельні ділянки, щодо яких видано будівельні паспорти на об'єкт «Будівництво блокованого житлового будинку» та «Реконструкція блокованого житлового будинку» розташовані на території існуючої садибної забудови в зоні мішаної багатоквартирної забудови(Ж-5). Разом з тим, відповідно до «Схеми зон охорони об'єктів культурної спадщини центральної частини міста Рівного» пояснювальної записки генерального плану міста Рівне, об'єкти будівництва знаходяться в історичній частині міста та відносяться до зони регулювання забудови І-ї категорії пам'ятки національного значення «Свято Успенська церква». За таких умов, відповідна проектна та дозвільна документація мала б бути розглянута та затверджена містобудівною радою та бути погодженою з органами охорони культурної спадщини обласної та міської державної адміністрації. Крім того роботи на об'єкті «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок» проводяться в зоні охорони(охоронній зоні) пам'ятки архітектури місцевого значення з порушенням режиму використання охоронної зони встановленого Законом України «Про охорону культурної спадщини». Також, забудовниками не забезпечено збереження санітарно захисної відстані об'єкту будівництва розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 5610100000:01:015:0206 до громадської вбиральні, розташованої на суміжній земельній ділянці, чим порушено вимоги ДБН Б2.2.-12:2019.
Прокурор вказує у позовній заяві на те, що згідно Порядку здійснення державного архітектурно будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №698 від 19.08.2015 визначено, що право на початок виконання будівельних робіт може бути скасовано в порядку державного архітектурно будівельного контролю та нагляду, у разі невідповідності містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам, виявленої за результатом перевірки або в судовому порядку. Водночас, суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого законом віднесені відповідні повноваження по скасуванню містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є Державна інспекція архітектури та містобудування.
Однак ДІАМ України, як компетентним органом у спірних правовідносинах, не дивлячись на наявні порушення, заходи державного архітектурно-будівельного нагляду не здійснювались.
Враховуючи вказані обставини, на переконання прокурора, наявні всі правові підстави для захисту органом прокуратури інтересів держави у спірних правовідносинах.
Ухвалою суду від 01.12.2023 відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 15.01.2024 розгляд справи відкладено на 31.01.2024.
31.01.24 розгляд справи відкладено до 14.02.2024 у зв'язку із неявкою представників сторін.
14.02.2024 розгляд справи відкладено до 05.03.2024.
05.03.2024 розгляд справи відкладено до 20.03.2024. Справа відкладалась у зв'язку із неявкою учасників.
20.03.2024 розгляд справи відкладено до 11.04.2024 за клопотанням представника третьої особи.
На підставі ухвали суду від 11.04.2024, розглянувши клопотання представника позивача, суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
23.04.2024 оголошено перерву для забезпечення явки представника Державної інспекції архітектури та містобудування України.
15.05.2024 через відділ документального забезпечення суду надійшли пояснення у справі від позивача (заявника) Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі по тексту - ДІАМ України). З змісту вказаних пояснень вбачається, що ДІАМ України підтримує позовну заяву керівника Рівненської окружної прокуратури та просить позов задовольнити в повному обсязі.
12.06.2024 розгляд справи відкладено на 26.06.2024 у зв'язку з неявкою представника позивача.
26.06.2024 розгляд справи відкладено на 24.07.2024. Явку представника Державної інспекції архітектури та містобудування України та Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради визнано обов'язковою.
Ухвалою суду від 24.07.2024 залишено без задоволення заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду. В судовому засіданні оголошено перерву до 03.09.2024.
Ухвалою суду від 03.09.2024 залишено без задоволення заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду. Водночас, ухвалою суду проголошеною без виходу судді до нарадчої кімнати, підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 02.10.2024.
02.10.2024 судовий розгляд справи відкладено на 29.10.2024.
29.10.2024 розгляд справи відкладено на 08.11.2024.
Ухвалою суду від 08.11.2024 розгляд справи відкладено на 19.11.2024.
Ухвалою суду від 19.11.2024 розгляд справи відкладено на 27.11.2024.
27.11.2024 на адресу суду надійшли заперечення третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору. З змісту вказаних заперечень вбачається, що треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проти позову заперечують. Вказують на те, що позовна заява не містить правових підстав, на які посилається прокурор при обґрунтуванні позовних вимог, у зв'язку із чим просять у задоволенні позову відмовити.
Зокрема представник третіх осіб вказує на те, що в будівельних паспортах Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради не було вказано обмеження щодо погодження проектів будівництва центральним органом охорони державної культурної спадщини. Проектна документація на об'єкти будівництва була розроблена на підставі завдання на проектування від 04.06.2021 на підставі відповідного договору з ФОП ОСОБА_5 , кваліфікаційний сертифікат АР№018779. Крім того, представник третіх осіб вказує на те, що під час оформлення дозвільної та проектної документації, його клієнти вже плідно співпрацювали з Рівненським обласним управлінням культури. Зокрема в процесі проведення підготовчих робіт по реконструкції житлового будинку під блокований житловий будинок, існуюча дерев'яна будівля була демонтована та переміщена на територію етно-парку «Ладомирія» в м.Радивилів. Вказана будівля відреставрована за кошти замовників та виставлена як експозиція на території вказаного парку.
Представник третіх також додатково зазначив у своїх поясненнях про те, що з 21.04.2023 після телефонної розмови з представником Міністерства культури та інформаційної політики, яка повідомила його довірителям, а зокрема ОСОБА_6 про попереднє звернення прокурора Рівненської міської прокуратури щодо порушення кримінального провадження за фактом будівництва по вул. Шевченка 115 в м.Рівному, його довірителями були зупинені всі будівельні роботи до розроблення науково-проектної документації по визначенню охоронних зон та режимів їх використання, щодо прилеглої до земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , пам'ятки архітектури.
27.11.2024 розгляд справи відкладено на 03.12.2024.
Ухвалою суду від 03.12.2024 розгляд справи відкладено на 10.12.2024.
Ухвалою суду від 10.12.2024 розгляд справи відкладено на 17.12.2024.
Ухвалою суду від 17.12.2024 судом відмовлено у прийнятті заяви представника відповідача - Управління ДАБК Рівненської міської ради про визнання позову. Водночас, правом визначеним ст.175 КАС України на подання відзиву - відповідач не скористався.
17.12.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.01.2025.
15.01.2025 розгляд справи відкладено до 20.01.2025 у зв'язку із перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою суду від 20.01.2025 розгляд справи відкладено до 29.01.2025.
29.01.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.02.2025.
18.02.2024 розгляд справи відкладено на 12.03.2025, а з 12.03.2025 розгляд справи відкладено на 17.03.2025 за клопотанням представників третіх осіб.
17.03.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 20.03.2025.
20.03.2025 розгляд справи відкладено на 22.04.2025.
22.04.2025 розгляд справи відкладено до 21.05.2025, разом з тим ухвалою суду від 02.06.2025 розгляд справи відкладено на 08.07.2025 у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
01.03.2021 Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради видано будівельний паспорт №01-П/15 «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок» та №01-П/16 «Нове будівництво блокованого житлового будинку».
З дослідженої в судовому засіданні копії будівельного паспорту реєстраційний номер 01-П/57 від 02.06.2021 «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок» (зі змінами) встановлено, що замовниками будівництва зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Місцезнаходження земельної ділянки - АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:015:0206. Планувальні обмеження - відсутні. Охоронні зони - відсутні. (Т -1 а.с. 35)
З дослідженої в судовому засіданні копії будівельного паспорту реєстраційний номер 01-П/58 від 02.06.2021 «Будівництво блокованого житлового будинку» (зі змінами) встановлено, що замовниками будівництва зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Місцезнаходження земельної ділянки - АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:015:0205. Планувальні обмеження - відсутні. Охоронні зони - відсутні. (Т -1 а.с. 41)
24.06.2021 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради зареєстровані відповідні повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Зокрема:
- повідомлення про початок виконання будівельних робіт №РВ051210624351 «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок». Місце розташування об'єкта будівництва - АДРЕСА_1 кадастровий номер 5610100000:01:015:0206. Вид будівництва - реконструкція. Код об'єкта 1110.3. Будівельний паспорт 01-П/57 виданий Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 02.06.2021. (Т. - 1, а.с. 47-48);
- повідомлення про початок виконання будівельних робіт №РВ051210624704 «Будівництво блокованого житлового будинку». Місце розташування об'єкта будівництва - АДРЕСА_1 кадастровий номер 5610100000:01:015:0205. Вид будівництва - нове будівництво. Код об'єкта 1110.3. Будівельний паспорт 01-П/58 виданий Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 02.06.2021. (Т. - 1, а.с. 49-50).
В подальшому, отримавши від Управління культури і туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради та Управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації інформацію, щодо розташування на суміжній земельній ділянці пам'ятки архітектури національного значення, а саме Успенської церкви та дзвіниці 1756 року, виконавчий комітет Рівненської міської ради звернувся з листом до Міністерства культури та інформаційної політики України про вжиття заходів спрямованих на усунення порушень положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» в частині отримання замовниками будівництва дозволу на проведення будівельних робіт в зоні охорони пам'ятки національного значення. Лист від 18.04.2023 №08-915. (Т-1 а.с. 109)
На виконання листа Міністерства культури та інформаційної політики України від 26.04.2023 №1125/9355/06-23 Управлінням культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м.Рівне вул.. Шевченка 115, що знаходиться в зоні регулювання забудови І-ї категорії пам'ятки архітектури національного значення «Успенська церква та дзвіниця 1756 року», про що складено відповідний акт від 28.04.2023. (Т-1 а.с. 110-111)
За результатом обстеження, комісією встановлено, що будівельні роботи проводяться в зоні регульованої забудови І-ї категорії пам'ятки архітектури національного значення - Церква та дзвіниця Успіня Пресвятої Богородиці. Зокрема від безпосереднього приміщення пам'ятки до фундаменту сусіднього будівництва відстань становить 23 м., а від межі земельної ділянки - 6 м.
У зв'язку із чим, на виконання вимог ч.1 ст.30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Міністерством культури та інформаційної політики України, за результатом опрацювання матеріалів надісланих Управлінням культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, винесено припис №3/56/23 від 12.05.2023 щодо негайного припинення проведення робіт на об'єкті будівництва по вул.. Шевченка 115 у м.Рівному за відсутності погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. (Т-1 а.с. 112)
За таких умов, як встановлено судом з пояснень представників третіх осіб наданих ними в судовому засіданні, з 21.04.2023 підготовчі чи будівельні роботи на об'єктах «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок», «Будівництво блокованого житлового будинку» по вул.. Шевченка 115 в м.Рівному - не проводяться.
Водночас, 24.04.2023 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір №2/04 з ТОВ «Міжнародний центр культурної спадщини та культурних цінностей» з метою розроблення науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання пам'ятки архітектури національного значення «Успенська церква та дзвіниця», що на вул.. Шевченка 113 в м.Рівному.(Т.4 а.с.-121)
Науково проектна документація з визначення меж і режимів використання зон охорони пам'ятки архітектури національного значення «Успенська церква та дзвіниця» на вул. Шевченка 113 в м.Рівному розроблена і знаходиться на розгляді в Міністерстві культури та інформаційної політики України, що підтверджується листами від 03.01.2024 (Т.4 а.с. - 125-126) та від 21.01.2025 (Т.4 а.с.- 134)
Разом з тим, з відповіді Державної інспекції архітектури та містобудування України №947/04/18-25 від 25.02.2025, наданої на адвокатський запит адвокату Кучеру В., встановлено, що за період з 16.09.2021 по дату надання інформації, посадовими особами ДІАМ не здійснювались заходи контролю з перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єктах «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок», «Будівництво блокованого житлового будинку» кадастрові номери земельних ділянок: 5610100000:01:015:0205, 5610100000:01:015:0206 по вул.. Шевченка 115 в м.Рівному. (Т.4 а.с.- 157-158)
Більше того з копій документів, наданих до вказаної відповіді, а саме з листа-відповіді ДІАМ №706603/13-23 від 21.07.2023 на лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №5067/30/14-23 від 09.06.2023 встановлено, що лист Управління ДАБК виконавчого комітету Рівненської міської ради №01-17/177 від 01.06.2023 щодо здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах будівництва: «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок», «Будівництво блокованого житлового будинку» кадастрові номери земельних ділянок: 5610100000:01:015:0205, 5610100000:01:015:0206 по вул.. Шевченка 115 в м.Рівному - не містять матеріалів, що свідчать про наявність загрози, що має негативний влив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави, та необхідність проведення відповідного позапланового заходу. (Т.4 а.с. - 161-162)
Листом ДІАМ №1241/05/13-22 від 25.01.2022 повідомлено Рівненську окружну прокуратуру про відсутність підстав для участі ДІАМ в якості позивача у справі №460/5909/21. Зокрема у вказаному листі зазначено, що лише після проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного нагляду можливо встановити наявність або відсутність порушень містобудівного законодавства з боку Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради під час підписання та реєстрації будівельних паспортів №01-П/15 та №01-/16 від 01.03.2021 забудови земельних ділянок по вул..Шевченка,115 у м.Рівному.(Т.4 а.с.163-165)
Водночас, 25.04.2023 під час проведення огляду місця проведення будівельних робіт (на підставі ухвали слідчого судді в межах кримінального провадження від 19.04.2023 за №42023181110000052) виявлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:015:0206 виконуються будівельні роботи з нового будівництва, а саме влаштовано новий фундамент, при цьому відсутні збережені несучі чи огороджувальні конструкції житлового будинку, який підлягав реконструкції. Спеціалістами констатовано влаштування одного фундаменту для розміщення обох об'єктів, що свідчить про відхилення від містобудівних та архітектурних вимог визначених виданими будівельними паспортами. Крім того, виявлено факт незабезпечення санітарно-захисної відстані між об'єктом, що будується та громадською вбиральнею, яка розміщена на сусідній земельній ділянці. Також при проведенні огляду та здійсненні обмірів встановлено невідповідність об'єктів схемі забудови земельних ділянок, а саме збільшення габаритних розмірів, зокрема по осі А та Е ширина об'єкта збільшена з 11,10 м до 12,20 м. і як наслідок зі сторони вул. Шевченка відстань від межі земельної ділянки зменшилась з 3 м до 2,8 м., що зменшило лінію забудови згідно схеми забудови земельної ділянки.
За таких умов, враховуючи обставини виявлені під час проведення огляду місця проведення будівельних робіт, 24.05.2023 Управління культури і туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулось листом (вих№330) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради з проханням провести позапланову перевірку об'єктів будівництва, що по вул. Шевченка, 115 в м.Рівному (кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:015:0205 та 5610100000:01:015:0206) так як зазначені земельні ділянки розташовані в зоні регулювання забудови І-ї категорії пам'ятки архітектури національного значення «Успенська церква та дзвіниця 1756 року» (Т.1 а.с. 190-191)
Враховуючи Висновок №1/1 комісії щодо розгляду звернень містобудівної діяльності 01.06.2023 Управління ДАБК виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулось листом (вих. №01-17/177) до Міністерства розвитку громад, території і інфраструктури України про проведення ДАБК позапланових перевірок на об'єкті будівництва «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок» за адресою: м.Рівне вул..Шевченка, 115 та на об'єкт будівництва «Нове будівництво блокованого житлового будинку» » за адресою: м.Рівне вул..Шевченка, 115. (Т.4 а.с. 194-195)
Листом №9443/30/10-23 від 23.06.2023 Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, вказаний вище лист перенаправлено Державній інспекції архітектури та містобудування України, для надання письмових обґрунтувань щодо наявності загрози, що має негативний вплив на права та законні інтереси, життя та здоров'я людини, захисту навколишнього природнього середовища, забезпечення безпеки держави та необхідності проведення відповідних позапланових заходів. (Т.4 а.с.196)
За таких умов, листом від 20.09.2023 №50-56-7746вих-23 Рівненська окружна прокуратура повторно звернулась до ДІАМ України з вимогою про необхідність проведення(ініціювання проведення) державного архітектурно-будівельного контролю (зокрема шляхом проведення позапланової перевірки), а також вжиття заходів спрямованих на скасування дозвільної документації на виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок» (будівельний паспорт №01-П/15(зі змінами) від 02.06.2021 та на об'єкт будівництва «Нове будівництво блокованого житлового будинку» (будівельний паспорт №01-П/16(зі змінами) від 02.06.2021.(Т-1 а.с.114-115)
Листом Державної інспекції архітектури та містобудування України №1824/05/18-23 від 26.09.2023 повідомлено Рівненську окружну прокуратуру про те, що відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підстави для проведення перевірок передбачені Порядком здійснення Державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №553.
Відповідно до Порядку №553, підставою проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів. Разом з тим, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду(контролю) державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових, позапланових заходів державного нагляду(контролю) державного ринкового нагляду в період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64.
При цьому, ДІАМ звернуло увагу на те, що відповідно до п.2 Постанови №303, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природнього середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. (Т-1 а.с. 116-117)
Таким чином, судом встановлено, що Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, рішення щодо проведення позапланових заходів на об'єкті будівництва «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок» (будівельний паспорт №01-П/15(зі змінами) від 02.06.2021 та на об'єкт будівництва «Нове будівництво блокованого житлового будинку» (будівельний паспорт №01-П/16(зі змінами) від 02.06.2021 - не приймалось.
Заходи державного архітектурно-будівельного контролю з перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на вказаних вище об'єктах Державною інспекцією архітектури та містобудування - не здійснювались.
Підстави для проведення таких заходів, визначені п.2 Постанови №303, в порядку визначеному законом, ДІАМ України - не встановлені.
Водночас, відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або не належним чином здійснює уповноважений орган.
За таких умов, враховуючи той факт, що Повідомлення про початок виконання будівельних від 24.06.2021 №РВ051210624351 «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок» та №РВ051210624704 «Будівництво блокованого житлового будинку» не вичерпали свою дію, а будівництво об'єктів триває - керівник Рівненської окружної прокуратури звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі вказаних вище повідомлень.
Позов пред'явлено в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (далі Закон №687-XIV у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Статтею 10 Закону №687-XIV передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі Закон №3038-VI у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №3038-VI передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Згідно з абзацом п'ятим частини першої статті 4 Закону №3038-VI об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. А частиною другою цієї статті передбачено, що суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Статтею 6 Закону №3038-VI визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».
До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Таким чином Управління ДАБК виконавчого комітету Рівненської міської ради є органом державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів будівництва, які знаходяться на території Рівненської міської ради.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду також є Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ), як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Виходячи із системного аналізу положень Закону №3038-VI, суд доходить висновків про те, що Управління ДАБК виконавчого комітету Рівненської міської ради вправі здійснювати контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт щодо об'єктів будівництва: «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок», «Будівництво блокованого житлового будинку» кадастрові номери земельних ділянок: 5610100000:01:015:0205, 5610100000:01:015:0206 по вул.. Шевченка 115 в м.Рівному.
У відповідності з пунктом 1 частини першої статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частинами п'ятою, сьомою цієї ж статті визначено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті (частина перша, десята статті 35 Закону №3038-VI).
За правилами частини першої, абзацу першого частини другої та частини восьмої статті 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Відповідно до частини сьомої цієї статті, право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Водночас, згідно з частиною першою статті 39-1 Закону №3038-VI у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Вказані положення Закону №3038-VI в повній мірі кореспондуються з пунктом 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466) відповідно до якого у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, право на виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасоване у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ньому недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.
Виходячи з аналізу наведених вище законодавчих норм, орган державного архітектурно-будівельного контролю є спеціально-уповноваженим органом, до виключної компетенції якого належить визначення наявності підстав для скасування права на початок виконання будівельних робіт, отриманих замовником в порядку визначеному Законом №3038-VI.
Як слідує з вищенаведених норм права виключною підставою для скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо:
1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети;
2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи;
3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту;
4) скасовано містобудівні умови та обмеження.
Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
- подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт особисто або рекомендованим листом з повідомленням чи через електронний кабінет;
- отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва;
- встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт повинні відповідати одній із зазначених умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом.
Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування права на будівельні роботи, однак може бути підставою для притягнення винних осіб до відповідальності іншого характеру.
Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 у справі №814/1914/16, 26.06.2018 у справі №826/20445/16, від 18.10.2018 у справі №695/3442/17, від 23.10.2018 у справі №826/9275/17, від 13.12.2018 у справі №522/6212/17, від 22.01.2019 у справі №826/17907/17, від 07.10.2021 у справі №640/11869/20.
Суд звертає увагу на те, що недостовірні дані, зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт можливо встановити виключно за результатом проведення відповідних заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Водночас, відповідно до ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №420/1674/19 міститься правовий висновок, згідно із яким зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553) слідує, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть проводитися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Суд звертає увагу на те, що Міністерством культури та інформаційної політики України, винесено припис №3/56/23 від 12.05.2023 щодо негайного припинення проведення робіт на об'єкті будівництва по вул. Шевченка 115 у м.Рівному за відсутності погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
З досліджених у справі доказів встановлено, що з 21.04.2023 будівельні роботи по вул. Шевченка 115 в м.Рівному - не проводяться.
Вказані обставини, в розумінні Порядку №553 унеможливлюють проведення будь-яких заходів, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Більше того, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду(контролю) державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових, позапланових заходів державного нагляду(контролю) державного ринкового нагляду в період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64.
Відповідно до п.2 Постанови №303, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природнього середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Водночас, доказів наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природнього середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану на об'єктах будівництва за адресою Шевченка, 115 в м.Рівне, ДІАМ - не встановлено.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України рішення про здійснення позапланових заходів державного нагляду(контролю) щодо об'єктів будівництва «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок» за адресою: м.Рівне вул..Шевченка, 115 та на об'єкт будівництва «Нове будівництво блокованого житлового будинку» » за адресою: м.Рівне вул..Шевченка, 115 - не приймало.
Таким чином, виходячи з аналізу наведених законодавчих норм, суд приходить до висновку, що обставини визначені прокурором як підстава позову можуть бути встановлені виключно в межах заходів державного архітектурно-будівельного контролю проведених уповноваженим на те органом.
Висновок експерта від 30.04.2025 №СЕ-19/118-25/1137-БТ Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, наданий прокурором, судом оцінюється критично, так як відповіді на поставлені експерту питання були надані ним виключно в світлі матеріалів кримінального провадження та не є релевантними до завдань адміністративного судочинства.
Суд не відхиляє докази подані учасниками справи. Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Водночас суд наголошує на тому, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.74 КАС України)
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку встановленого законом.
Суд звертає увагу на те, що згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ст. 4 КАС України: 8) позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; 9) відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно із ст. 9 КАС України:
1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
2. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
3. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Водночас, як прокурор так і позивач жодними належними та допустимими доказами не обґрунтував порушення своїх прав (інтересів Держави) саме - Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради.
Ні прокурор, ні позивач не вказали, які саме рішення, дії чи бездіяльність відповідача порушують права їхні права та інтереси ( інтереси держави).
Виходячи з місту заявлених позовних вимог по даній справі, Прокурор по суті подав позов в інтересах відповідача, оскільки останній не вправі на даний час здійснювати належні йому контрольні заходи.
Вказане свідчить про нереальність (або надуманість) предмету спору.
Більше того, судом не встановлено відповідність повноважень (позивача та відповідача) згідно вимог законодавства щодо таких позовних вимог.
Відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав. Сам лише формальний розгляд справи і ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, яке завідомо не може захистити особу, не узгоджується з метою правосуддя.
Суд наголошує на тому, що обраний прокурором спосіб захисту порушеного права позивача в інтересах якого заявлений позов ( інтересів Держави) має бути спрямований на відновлення порушених відповідачем прав, і у випадку задоволення судом позовних вимог, прийняте рішення не повинно порушувати права та інтереси третіх осіб.
Водночас, спосіб захисту інтересів держави, який обрав прокурор в межах вказаного позову, можна використати для захисту інших прав або інтересів в межах відповідного кримінального провадження, а не тих, за захистом яких він звернувся до суду, в межах вказаного позову.
Суд звертає увагу на те, що право на виконання будівельних робіт, що є предметом спору в межах вказаного позову, набуте третіми особами на основі повідомлення про початок виконання будівельних робіт № РВ 051210624351 (щодо об'єкта будівництва «Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок») та № РВ 051210624704 (щодо об'єкта будівництва «Будівництво блокованого житлового будинку») - на підставі відповідних будівельних паспортів, виданих Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради.
Вказані будівельні паспорти є чинними, і прокурором чи позивачем - не оскаржені. В встановленому законом порядку - не скасовані.
Наявність чинного будівельного паспорта, в розумінні статті 36 Закону №3038-VI є достатньою необхідною умовою для повторної реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно суд визнає обраний прокурором спосіб захисту неналежним, зокрема неефективним, що по суті і є підставою для відмови у задоволені позову в цій частині.
Вказана по суті позиція узгоджується із позицією викладеною у Постанові ВП ВС від 12.07.2023, у справі №757/31372/18-ц (№ у ЄДРСР 112516535), згідно якої задоволення судом позовної вимоги має відбуватись з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права) дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб'єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, і той, який обрав позивач, можна використати для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких він звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним, зокрема неефективним, і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлену позовну вимогу взагалі не можна використати для захисту права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, таку вимогу не можна розглядати як спосіб захисту (пункт 60).
Також відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року №160/6762/21, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених саме відповідачем прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
До того ж, у пункті 80 рішення у справі «Perez v. France» (заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (рішення у справі «Artico v. Italy», заява № 6694/74, пункт 33).
Таким чином, предмет позову по даній справі не відповідає критеріям ефективності, оскільки по суті відповідач не вчинив жодної протиправної поведінки щодо позивача таке судове рішення не захистить/не відновить порушене/оспорюване право/інтерес позивача, оскільки відповідачем таке не порушено, в наслідок помилки в обраному способі захисту, позов задоволенню не підлягає з підстав зазначених судом.
Інші доводи та аргументи сторін висновків суду не спростовують.
Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, а тому задоволенню не підлягають.
Суд також окремо звертає увагу на те, що наслідком розгляду цього спору може бути втручання в право третьої особи на мирне володіння своїм майном та враховує судову практику Європейського Суду з прав людини.
Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення ЄСПЛ в справі «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» ПРОТИ УКРАЇНИ» (Заява № 19336/04) згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» [ВП], заява N 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Перепьолкінс проти Латвії» [ВП], заява N 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
В п. 167 вказаного рішення зазначено, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Відповідно до п. 168 зазначеного рішення ЄСПЛ, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Як вказано у п. 60 рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» «…заборони на будівництво, безперечно, обмежували право заявників на користування своїм майном».
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлень про початок виконання таких робіт - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави (вул. Гарна, буд. 29,м. Рівне,Рівненська обл.,33001, ЄДРПОУ/РНОКПП 02910077)
Відповідач - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради (вул. Казимира Любомирського, буд. 6,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 41330278)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2
Повний текст рішення складений 17 липня 2025 року
Суддя У.М. Нор