17 липня 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/32759/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натімпекс" до Київської митниці про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100000/2020/000357/2 від 18.09.2020.
Позовні вимоги мотивує протиправністю рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000357/2 від 18.09.2020, оскільки позивач для митного оформлення імпортованого товару надав документи, що передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять дані, що піддаються обчисленню, тобто підтверджують митну вартість товару за ціною контракту згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання копії митної декларації № UA100060/2020/391267 від 16.09.2020, розрахунку митних платежів, що були здійсненні первісно декларантом та розрахунку митних платежів розрахованих на підставі оскаржуваного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання документу про сплату судового збору в сумі 8061,23 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021 відкрито провадження справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов, що надійшов до суду 27.07.2021, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити стверджуючи про їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України (далі - Кодекс) у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, відповідно до пункту 3 контракту від 27.07.2020 №27-07/2020 строк оплати визначається у інвойсі. Однак в інвойсі від 03.08.2020 №2008-0344/01-01/399 не визначено термін оплати за оцінюваний товар. Також не забезпечено відповідно до статті 254 Митного кодексу переклад документів, поданих до митного оформлення, зокрема, копії митної декларації країни відправлення №3033 72209950. У зв'язку із зазначеним, відсутня можливість ідентифікації вартісних характеристик оцінюваних товарів. Відповідно до калькуляції від 03.08.2020 б/н оптова вартість товару становить 5,95 дол. США/од. та 6,17 дол. США/од. (в залежності від асортименту). Однак відповідно до інвойсу від 03.08.2020 №2008-0344/01-01/399 вартість становить 2,70 дол. США/од. та 2,80 дол. США/од. відповідно. Таким чином вартісні характеристики наведені в калькуляції та інвойсі мають розбіжності. Прайс-лист б/н б/д має адресний характер та не містить всього асортименту продукції продавця, таким чином не надає інформацію щодо дійсності ціни оцінюваних товарів, що є несумісним з положеннями статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ СОТ 1994). Зазначені обставини не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Декларанта повідомлено, що відповідно до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. За результатом аналізу додаткових документів, та документів поданих до митного оформлення, встановлено, що в якості додаткових документів надано договір на продажу оцінюваного товару №03/01/20 та рахунок на оплату продукції №504, виставлений ТОВ "Натімпекс" підприємству-резиденту України. Разом з тим, не надано копії податкової накладної або виписки даних з електронного реєстру податкових накладних, та можливих первинних бухгалтерських документів щодо надходження коштів за господарською операцією. Для підтвердження вартості транспортних витрат надано довідку від 10.09.2020, однак відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", до документів, які підтверджують вартість транспортування можуть належати: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів: банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг; заявки на перевезення; акт виконаних робіт по наданню послуг з перевезення; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. В копії митної декларації країни відправлення №303372209950 зазначено, що товар транспортується відповідно до коносаменту ТУ і 22000009580264. Разом з тим, до митного оформлення подано коносамент №ZIMUHCM000283833 та №ODS2008185. Разом з тим, коносамент зазначений в митній декларації країни відправлення до митного оформлення не надано. Листом від 18.09.2020 б/н декларант повідомив, що надав всі наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості та інші документи надавати не буде. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість неможливо визнати є: - неподання декларантом всіх запрошених документів; - відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема вартість транспортування.
У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 28.07.2021, позивач наполягав на задоволенні його позовних вимог, посилаючись на безпідставність коригування митним органом митної вартості товару.
19.02.2025 справа №640/32759/20 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду м. Києва для розгляду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями передана до провадження судді Чеснокової А.О.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 позовну заяву прийнято до провадження, а також вирішено розгляд справи розпочати повторно зі стадії підготовчого провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
05.03.2025 до суду надійшло клопотання позивача про заміну неналежного відповідача, а саме: Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) на Київську митницю (код ЄДРПОУ 43997555) у зв'язку з реорганізацією органу державної влади.
Ухвалою суду від 06.03.2025 клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Натімпекс" про заміну відповідача у справі №640/32759/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натімпекс" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії задоволено; допущено заміну відповідача Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) його правонаступником Київською митницею як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ТОВ "Натімпекс" (ідентифікацій код 38241183) у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа.
27.07.2020 між ТОВ "Натімпекс" (Україна) та фірмою HOANG SON I JSC (В'єтнам) укладено контракт №27-07/2020, за умови якого продавець продає, а покупець купує товар на умовах FOB Хошимін, Україна в редакції ІНКОТЕРМС-2010 в кількості та асортименті відповідно до інвойсу. Ціна на поставлений товар включає в себе вартість тари, упаковки, маркування, доставки.
В рамках виконання вказаного контракту згідно зі специфікацією від 03.08.2020 №2008-0344/01-01/399 ТОВ "Натімпекс" придбало у продавця HOANG SON I JSC (В'єтнам) товари - горіхи кеш'ю сушені розміром WW320 - 20412 кг нетто, розміром WW450 - 4536 кг нетто, очищені від скорлупи, без шкірки в упаковці масою нетто більш ніж 10 кг - 1100 коробків; чиста вага нетто - 24948 кг; не містить ГМО; не в первинній упаковці; торговельна марка відсутня; виробник HOANG SON I JSC (В'єтнам); Країна виробництва В'єтнам, VN.
Загальна вартість вказаних товарів склала 153000,00 дол.США.
16.09.2020 з метою митного оформлення імпортованого товару позивачем через митного брокера подано до Київської митниці ІМ40ДЕ №UA100060/2020/391267, в якій задекларовано товар та заявлено митну вартість товару у загальній сумі 153000,00 дол.США, що за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ по відношенню до долару США на дату митного оформлення складало 4 292 506,80 грн.
Учасниками справи не заперечується, що митна вартість товару була заявлена декларантом за основним методом відповідно до частини першої статті 57 МКУ (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та одночасно з митною декларацією подано митному органу документи на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення, а саме:
- контракт №27-07/2020 від 27.07.2020;
- рахунок-фактуру (інвойс) 2008-0344/01-01/399 від 03.08.2020;
- лист б/н від 16.09.2020 про відстрочення платежу в 90 календарних днів та його переклад;
- пакувальний лист №2008-0344/01-01/399 від 03.08.2020;
- коносамент №ZIMUHCM000283833 від 07.08.2020;
- домашній коносамент №ODS2008185 від 07.08.2020;
- автотранспортну накладну №2120 від 10.09.2020;
- сертифікат про походження товару №2010150381 від 12.08.2020;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.04.2020;
- розрахунок ціни (калькуляція) бн від 03.08.2020;
- лист б/н від 16.09.2020 про визначення одиниці виміру в копії розрахунку ціни (калькуляція) та його переклад;
- митну декларацію країни відправлення №303372209950 від 03.08.2020 та переклад на українську мову;
- висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією №111/62 від 11.09.202;
- договір про надання послуг митного брокера №26082020 від 26.08.2020;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 10.08.2020;
- довіреність вих.№07092020 від 07.09.2020;
- сертифікат афлотоксину 20G04GHX15928-04 від 05.08.2020;
- фітосанітарний сертифікат №080494/20/0201 від 05.08.2020;
- сертифікат фумігації №20G04GHX15928-05 від 05.08.2020;
- свідоцтво про аналіз пестицидів №20G04GHX15928-03 від 05.08.2020;
- сертифікат мікробіологічного №20G04GHX15928-02 від 05.08.2020;
- сертифікат якості та ваги №20G04GHX15928-01 від 05.08.2020.
Дослідивши надані декларантом документи митниця дійшла до висновку, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, відповідно до пункту 3 контракту від 27.07.2020 №27-07/2020 строк оплати визначається у інвойсі. Однак в інвойсі від 03.08.2020 №2008-0344/01-01/399 не визначено термін оплати за оцінюваний товар. Також не забезпечено відповідно до статті 254 Митного кодексу переклад документів, поданих до митного оформлення, зокрема, копії митної декларації країни відправлення №3033 72209950. У зв'язку із зазначеним, відсутня можливість ідентифікації вартісних характеристик оцінюваних товарів. Відповідно до калькуляції від 03.08.2020 б/н оптова вартість товару становить 5,95 дол. США/од. та 6,17 дол. США/од. (в залежності від асортименту). Однак відповідно до інвойсу від 03.08.2020 №2008-0344/01-01/399 вартість становить 2,70 дол. США/од. та 2,80 дол. США/од. відповідно. Таким чином, вартісні характеристики наведені в калькуляції та інвойсі мають розбіжності. Прайс-лист б/н б/д має адресний характер та не містить всього асортименту продукції продавця, таким чином не надає інформацію щодо дійсності ціни оцінюваних товарів, що є несумісним з положеннями статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ СОТ 1994). Зазначені обставини не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Митним органом 17.09.2020 декларанта повідомлено, що відповідно до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
18.09.2020 позивачем через свого митного брокера було надано митному органу договір поставки №03/01/20 від 03.01.2020, рахунок на оплату №504 від 18.08.2020 та довідку №б/н від 18.09.2020, а також повідомлено про те, що інші документи подаватися не будуть.
За результатом аналізу наданих додаткових документів, та документів поданих до митного оформлення, митним органом встановлено, що в якості додаткових документів надано договір на продажу оцінюваного товару №03/01/20 та рахунок на оплату продукції №504, виставлений ТОВ "Натімпекс" підприємству-резиденту України. Разом з тим, не надано копії податкової накладної або виписки даних з електронного реєстру податкових накладних, та можливих первинних бухгалтерських документів щодо надходження коштів за господарською операцією. Для підтвердження вартості транспортних витрат надано довідку від 10.09.2020, однак відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", до документів, які підтверджують вартість транспортування можуть належати: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів: банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг; заявки на перевезення; акт виконаних робіт по наданню послуг з перевезення; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. В копії митної декларації країни відправлення №303372209950 зазначено, що товар транспортується відповідно до коносаменту ТУ і 22000009580264. Разом з тим, до митного оформлення подано коносамент №ZIMUHCM000283833 та №ODS2008185. Разом з тим, коносамент зазначений в митній декларації країни відправлення до митного оформлення не надано. Листом від 18.09.2020 б/н декларант повідомив, що надав всі наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості та інші документи надавати не буде. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість неможливо визнати є: - неподання декларантом всіх запрошених документів; - подання декларантом документів, що суперечать зовнішньоекономічному контракту; - відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органі і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях. Джерело інформації для визначення митної вартості митна декларація від 13.08.2020 №UA500050/2020/208562.
Як наслідок, Київською митницею 18.09.2020 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000357/2, в якому зазначені вищевказані обґрунтування підстав коригування митної вартості товарів.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000357/2 від 18.09.2020, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (надалі - МК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 3 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Згідно з частиною першою статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
В силу приписів частини третьої статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
У свою чергу положеннями статті 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною першою статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У відповідності до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідності до приписів частин першої - третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин шостої, сьомої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені статтею 57 МК України.
Згідно вказаної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частин другої, третьої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з частиною десятою статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Аналіз вищевказаних норм законодавства дозволяє суду дійти висновку про те, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною першою статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. При цьому, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Як слідує з матеріалів справи, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Суд зауважує, що в інвойсі, який надавався до митного оформлення, зазначено, що вартість товару на відстроченій основі. Разом з інвойсом до митного оформлення надано лист б/н від 16.09.2020, в якому зазначено про відстрочення платежу за інвойсом №2008-0344/01-01/399 становить 90 календарних днів.
Відтак, твердження митного органу про те, що відповідно до пункту 3 контракту від 27.07.2020 № 27-07/2020 строк оплати визначається у інвойсі, однак в інвойсі від 03.08.2020 №2008-0344/01-01/399 не визначено термін оплати за оцінюваний товар, не відповідають дійсним обставинам справи.
Також разом з копією митної декларації країни відправлення №303372209950 до митного оформлення було надано переклад декларації країни відправлення на українську мову.
В калькуляції від 03.08.2020 б/н кількість товару (одиниця виміру) зазначена в кілограмах, оптова вартість товару зазначена в дол.США/Кг, що підтверджується листом від 03.08.2020 б/н, який наданий фірмою HOANG SON I JSC (Постачальник/Продавець).
В інвойсі кількість товару (одиниця виміру) вказана в фунтах, оптова вартість товару зазначена в дол.США. Один кілограм дорівнює 2,205 фунта (1 кг= 2,205 фунта), тобто 2,80 (дол.США/фунт) х 2,205 (вага фунта в одному кілограмі) = 6,17 дол.США/кг. 2,70 (дол.США/фунт) х 2,205 (вага фунта в одному кілограмі) = 5,95 дол. США/кг.
Разом з калькуляцією від 03.08.2020 б/н до митного оформлення надано лист від 16.09.2020, в якому зазначено, що одиниця виміру даної калькуляції є кілограм.
В прайс-листі б/н зазначено товар, який імпортується, митним органом не надано жодного доказу, що прайс-лист не містить всього асортименту продукції продавця.
Відповідач у відзиві зазначає, що в якості додаткових документів надано договір на продажу оцінюваного товару №03/01/20 та рахунок на оплату продукції №504, виставлений ТОВ "Натімпекс" підприємству-резиденту України. Разом з тим, не надано копії податкової накладної або виписки даних з електронного реєстру податкових накладних, та можливих первинних бухгалтерських документів щодо надходження коштів за господарською операцією.
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що відповідною датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 5.5 договору поставки №03/01/20 від 03.01.2020, укладеного між ТОВ "Натімпекс" (постачальник) та Підприємством "Ніка" товариства інвалідів "Шанс" Жовтневого району м. Харкова (покупець), покупець здійснює розрахунок за поставлений товар в день переходу права власності на товар визначений згідно п. 1.2 Договору. Датою поставки є дата передачі товару постачальником покупцеві на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно пункту 1.2 договору поставки №03/01/20 від 03.01.2020 право власності на товар до покупця переходить з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару.
Отже, відповідно до вищевказаних норм, податкова накладна виписується позивачем за настанням однієї із подій - зарахування грошових коштів на рахунок позивача, або поставка товару позивачем покупцеві, в свою чергу покупець оплачує товар після переходу права власності на даний товар.
На момент митного оформлення товару жодна із подій, які визначені у пункті 187.1 статті 187 ПК України та яка зобов'язує позивача виписати та зареєструвати податкову накладну не настала, а тому податкові накладні до митного оформлення позивачем не могли бути надані.
Окрім цього, відповідач у відзиві зазначає, що для підтвердження вартості транспортних витрат надано довідку від 10.09.2020, однак відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", до документів, які підтверджують вартість транспортування можуть належати: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг; заявка на перевезення; акт виконаних робіт по наданню послуг з перевезення; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут його перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вага) товару за 1 кілометр маршруту.
Стосовно вищевказаного доводу суд зауважує, що позивачем до митного оформлення надано коносамент №№ZIMUHCM000283833 від 07.08.2020, домашній коносамент №ODS2008185 від 07.08.2020, автотранспортну накладну №2120 від 10.09.2020, а також довідку від 10.09.2020, проти чого митний орган не заперечує.
Коносамент виконує три основні функції:
- свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, по якому перевізник зобов'язується доставити вантаж і видати одержувачу;
- свідчить про факт прийняття вантажу для перевезення;
- є товаросупровідним документом, оскільки дає право на отримання вантажу тому, на кого він виписаний.
Тобто, всі документи які підтверджують транспортні витрати, до митного оформлення позивачем надані.
Витрати по транспортуванню до порту та завантаження на борт судна несе відправник вантажу у відповідності до умов FОВ міжнародних правил Інкотермс-2010, про що вказано у пункті 1 контракту від 27.07.2020.
Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" має не вичерпний перелік документів, які підтверджують вартість транспортування, а тому посилання митного органу на те, що до митного оформлення не надано документів, які підтверджують вартість транспортування, суд вважає безпідставними.
Пор з цим, при оформлені морського перевезення вантажу згідно сталої морської практики оформлюється одночасно два типи коносаментів: лінійний коносамент та домашній коносамент. Лінійний коносамент видається морським перевізником і підписується капітаном (або лінійним агентом, представником судноплавної компанії) та передається експедитору/агенту. Лінійний коносамент підтверджує замовлення/бронювання певного вантажомісця на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту.
Коносамент №122000009580264 є лінійним коносаментом щодо перевезення в Одесу вантажу з зазначенням ваги вантажу та номеру контейнеру.
Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором зі вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу. В даному випадку, експедитором Pegasus Logistics Co LTD" (після оформлення лінійного коносаменту) був виданий домашній коносамент за №ODS2008185.
З урахуванням викладеного, відповідачем не враховано специфіки укладення договорів морського перевезення вантажів, коли обидва документи одного й того ж вантажу, оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення.
На час оформлення митної декларації країни відправлення у вантажовідправника були дані лінійного коносаменту №122000009580264, які й були зазначені останнім.
Дані домашнього коносаменту у вантажовідправника бути не могли, оскільки сторонами в даному товарно-супровідному документі зазначались вже експедитор та отримувач вантажу.
Відтак, посилання в митній декларації країни відправлення на номер лінійного коносаменту не свідчить про наявність розбіжностей та про можливе заниження позивачем митної вартості товарів.
Резюмуючи вищенаведене суд вказує, що відповідачем, в порушення частини третьої статті 53 Митного кодексу України не доведено, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Надаючи оцінку правомірності коригування митним органом митної вартості товарів із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, суд враховує, що митним органом до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження того, що імпортовані позивачем товари згідно ІМ40ДЕ №UA100060/2020/391267 від 16.09.2020 є ідентичними за назвою, обсягами партій, технічними характеристиками, виробниками товарам, що імпортувалися згідно МД від 13.08.2020 №UA500050/2020/208562, яка у спірному випадку була використана митницею для коригування митної вартості.
При цьому, спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування.
Верховний Суд у постановах від 09.09.2020 у справі №400/3133/18, від 08.02.2019 у справі №825/648/17 вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Враховуючи вищенаведені обставини суд дійшов висновку про недоведеність митним органом неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з ІМ40ДЕ №UA100060/2020/391267 від 16.09.2020 документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товарів за першим методом, а отже і підстав для використання резервного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.
З огляду на викладене, надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товарів за основним методом, у зв'язку із чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.09.2020 №UA100000/2020/000357/2.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності оскарженого у цій справі рішення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач разом з позовною заявою надав платіжне доручення від 21.12.2020 №1166 щодо сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на ухвалення рішення суду про задоволення позовних вимог ТОВ "Натімпекс" суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача у розмірі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Натімпекс" (вул. Волинська, 48/50, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 38241183) до Київської митниці (вул. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці від 18.09.2020 №UA100000/2020/000357/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Натімпекс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О. Чеснокова