Справа № 420/19050/25
17 липня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить визнати незаконною і скасувати податкову вимогу № Ф - 12148-51 У від 20.09.2024р. про стягнення недоїмки Єдиного соціального внеску на суму 38888 (тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 74 копійки.
Ухвалою суду від 23.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.
30.06.2025 року від позивачки надійшло клопотання з проханням зупинити примусове виконання виконавчого провадження за Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №77944777 від 01.05.2025 p., відкритого головним державним виконавцем Пересипського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Мінюсту України, Кравченко Я.О. на підставі податкової вимоги № Ф-12148-51 У, виданій 20.09.2024 року Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення грошових коштів у розмірі 38888,74 грн., до набрання законної сили рішенням у даній адміністративній справі № 420/19050/25 (провадження № 420/20071/25).
Клопотання мотивоване тим, що державним виконавцем відкрито ВП №77944777 від 01.05.2025р. на підставі письмової заяви Головного управління ДПС в Одеській області від 16.04.2025 року №7521/5/15- 32-13-05-06 за підписом уповноваженої особи Нани Ілурідзе, відповідно до ст. 18, п. 1 ст. 36, п. 1 ст. 68 ЗУ «Про виконавче провадження». Проте до заяви ГУ ДПС в Одеській області від 16.04.2025р. №7521/5/15- 32-13-05-06 за підписом уповноваженої особи Нани Ілурідзе про відкриття виконавчого провадження та стягнення за податковою вимогою № Ф-12148-51 У від 20.09.2024 року грошових коштів у розмірі 38888,74 грн., не додано документ, яким підтверджуються її повноваження (уповноваженої особи Нани Ілурідзе).
Вирішуючи подане клопотання, суд зазначає наступне.
Предметом спору у зазначеній справі є правомірність Вимоги № Ф-12148-51 У від 20.09.2024 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 38888, 74 грн., прийнятої Головним управлінням ДПС в Одеській області.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інформує про це платників єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
За приписами ч. 5 ст. 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця Пересипського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) від 01.05.2025 року відкрито виконавче провадження №77944777 з примусового виконання вимоги № Ф-12148-51 У від 20.09.2024 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 38888, 74 грн., прийнятої Головним управлінням ДПС в Одеській області. Боржник - ОСОБА_1 .
Звернення позивачки з клопотанням, що розглядається, обумовлене проханням зупинити примусове виконання виконавчого документу за постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №77944777 від 01.05.2025 pоку, тобто вимоги № Ф-12148-51 У від 20.09.2024 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 38888, 74 грн., прийнятої Головним управлінням ДПС в Одеській області.
Разом із тим, вирішуючи вказане клопотання суд зазначає, що КАС України не передбачено такого процесуального механізму, як зупинення виконавчого провадження за клопотанням сторони.
Главою 10 КАС України передбачений інститут забезпечення позову.
Відповідно до ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (ч. 1).
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2).
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції (ч. 3).
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Стаття 152 КАС України встановлює вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.
Так, згідно з ч. 1 цієї статті, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 152 КАС України, якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти.
Згідно з ч. 4 ст. 152 КАС України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Стаття 153 КАС України встановлює порядок подання заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 цієї статті, заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Тобто, інститут забезпечення позову передбачає можливість, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 151 КАС України, зупинити дію індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборонити відповідачу вчиняти певні дії; заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинити стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Проте, клопотання позивачки про зупинення виконавчого провадження №77944777 з примусового виконання вимоги № Ф-12148-51 У від 20.09.2024 року про сплату боргу (недоїмки), не відповідає ознакам заяви про забезпечення позову та подане без дотримання приписів ст.ст. 151-153 КАС України.
Таким чином, оскільки клопотання позивачки про зупинення виконавчого провадження не передбачене процесуальним законодавством, суд відмовляє у задоволенні даного клопотання.
Водночас, суд вважає необхідним зазначити, що, відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Керуючись ст.ст. 44, 151-153, 243, 248 КАС України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя А.А. Радчук