Справа № 640/22885/21
16 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути кошти платника податків ОСОБА_1 з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 138813,17 грн.
Підставою позову контролюючий орган зазначив те, що за відповідачкою обліковується податковий борг перед бюджетом з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який добровільно не сплачений, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-ІХ, визначено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
На підставі Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, акту приймання-передачі від 29.01.2025, розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №1 від 03.02.2025 «Про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» та протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 11.03.2025 головуючим суддею у справі № 640/22885/21 визначено суддю Пекного А.С.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 цю справу прийнято до провадження Одеського окружного адміністративного суду, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач відзиву не подав.
Як Окружним адміністративним судом міста Києва, так і Одеським окружним адміністративним судом судові рішення та інші процесуальні документи надсилались на адресу відповідача з рекомендованими повідомленнями про вручення, однак поштові відправлення повернулись із відмітками відділення поштового зв'язку про причини невручення - «за закінченням терміну зберігання».
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в органах ДПС.
Податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 03.05.2018 №0068266-1310-2658 ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 39157,60 грн за 2017 рік.
Це податкове повідомлення-рішення надіслано відповідачу листом з рекомендованим повідомленням, однак конверт повернувся адресату у зв'язку з закінченням строку зберігання, про що працівником відділення поштового зв'язку 15.05.2018 зроблено відмітку.
Податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 26.04.2019 №0154464-1310-2658 ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 46961,98 грн за 2018 рік.
Це податкове повідомлення-рішення надіслано відповідачу листом з рекомендованим повідомленням, однак конверт повернувся адресату у зв'язку з закінченням строку зберігання, про що працівником відділення поштового зв'язку 22.06.2019 зроблено відмітку.
Податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 30.06.2020 №0242348-1310-2658 ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 52693,59 грн за 2019 рік.
Це податкове повідомлення-рішення надіслано відповідачу листом з рекомендованим повідомленням, однак конверт повернувся адресату у зв'язку з закінченням строку зберігання, про що працівником відділення поштового зв'язку 08.08.2020 зроблено відмітку.
Крім того, Головним управлінням ДФС у м.Києві прийнято податкову вимогу форми «Ф» від 20.03.2018 №551113-17, якою визначено станом на 19.03.2018 податковий борг ОСОБА_1 в розмірі 33134,34 грн.
Податкова вимога надіслана відповідачу 23.03.2018 листом з рекомендованим повідомленням, однак конверт повернувся адресату у зв'язку з закінченням строку зберігання, про що працівником відділення поштового зв'язку 24.04.2018 зроблено відмітку.
Згідно з інформацією, що міститься в обліковій картці платника податків ОСОБА_1 , після надсилання відповідачу податкової вимоги сума податкового боргу збільшувалась на суми податкових зобов'язань, визначених указаними вище податковими повідомленнями-рішеннями.
Станом на час звернення контролюючого органу із цим позовом до суду відповідачем в добровільному порядку податковий борг сплачений не був.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податкового кодексу України.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України);
податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 ПК України).
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до абзацу 2 пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Порядок надсилання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків регулюється Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610.
Пунктом 7 розділу IV зазначеного Порядку встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
За правилами пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З аналізу наведених норм слідує, що під податковим боргом слід розуміти узгоджені грошові зобов'язання, не сплачені у встановлений строк. Наявність податкового боргу є підставою для складення та надіслання на адресу платника податкової вимоги, зі спливом 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) якої законодавець надає право контролюючому органу розпочинати вчиняти передбачені законом примусові заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок належного йому майна. В межах таких заходів в першу чергу вживаються заходи задля стягнення коштів, зокрема на підставі рішення суду про стягнення коштів з рахунках у банках, що обслуговують такого платника податків.
Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Проте у разі зміни суми податкового боргу, зокрема його збільшення, нормами Податкового кодексу України не передбачено обов'язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу. Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема в постановах від 12 червня 2018 року (справа № 810/2533/16), від 19 лютого 2019 року (справа № 818/1117/16), від 04 березня 2019 року (справа №2а-6053/11/1070), від 25 лютого 2020 року (справа №1340/5767/18).
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Положеннями абзацу 1 пункту 87.1, пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Отже, законодавством встановлено обов'язок контролюючого органу вчиняти дії щодо забезпечення стягнення з платника податків податкового боргу, в тому числі, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.
Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 вказаного Кодексу визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
Отже нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.
Суд зауважує, що у справах про стягнення боргу предметом доказування підлягають обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, зокрема, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, факту сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання в добровільному порядку, факту направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Як видно із матеріалів справи, податкову вимогу форми «Ф» від 20.03.2018 №551113-17 про сплату податкового боргу в сумі 33134,34 грн надіслано відповідачу 23.03.2018 листом з рекомендованим повідомленням, однак конверт повернувся адресату у зв'язку з закінченням строку зберігання, про що працівником відділення поштового зв'язку 24.04.2018 зроблено відмітку.
Отже, податкова вимога вважається врученою відповідачу 24.04.2018.
Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 03.05.2018 №0068266-1310-2658, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 39157,60 грн за 2017 рік, надіслано відповідачу листом з рекомендованим повідомленням, однак конверт повернувся адресату у зв'язку з закінченням строку зберігання, про що працівником відділення поштового зв'язку 15.05.2018 зроблено відмітку.
Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 26.04.2019 №0154464-1310-2658, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 46961,98 грн за 2018 рік, надіслано відповідачу листом з рекомендованим повідомленням, однак конверт повернувся адресату у зв'язку з закінченням строку зберігання, про що працівником відділення поштового зв'язку 22.06.2019 зроблено відмітку.
Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 30.06.2020 №0242348-1310-2658, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 52693,59 грн за 2019 рік, надіслано відповідачу листом з рекомендованим повідомленням, однак конверт повернувся адресату у зв'язку з закінченням строку зберігання, про що працівником відділення поштового зв'язку 08.08.2020 зроблено відмітку.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 03.05.2018 №0068266-1310-2658 вважається врученим відповідачу 15.05.2018, податкове повідомлення-рішення від 26.04.2019 №0154464-1310-2658 вважається врученим відповідачу 22.06.2019, а податкове повідомлення-рішення від 30.06.2020 №0242348-1310-2658 вважається врученим відповідачу 08.08.2020.
При цьому зворотнім боком облікової картки платника податків ОСОБА_1 підтверджується неперервне існування та зростання податкового боргу з 2017 року.
Доказів сплати, погашення податкового боргу до суду не надано, як не надано і доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку вищевказаних податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень і, відповідно, їх скасування.
Отже, податковий борг є узгодженим.
Водночас суд враховує, що за приписом пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом саме про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи, а не з позовом про стягнення коштів платника податків з рахунків, відкритих у банках. Стягнення податкового боргу за рішенням суду з платника податку - фізичної особи здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження, у той час як відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання самим контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Отже порядок стягнення податкового боргу з фізичної особи за рішенням суду встановлюється Законом України «Про виконавче провадження». Відтак заявлений позивачем спосіб стягнення податкового боргу за рахунок коштів фізичної особи з усіх рахунків відкритих у банках, суперечить вимогам законодавства. Вказане, однак, не означає, що контролюючий орган не наділений правом звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу з фізичних осіб, однак порядок такого стягнення визначається державною виконавчою службою.
Згідно із статтею 5 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Приписами частин першої, другої та третьої статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З цього суд висновує, що він не наділений повноваженням замість позивача - суб'єкта владних повноважень розпорядитись позовними вимогами та обрати правильний спосіб стягнення податкового боргу, задовольнивши позов у іншій спосіб, аніж той, який визначений позивачем.
Наведене означає, що позов ГУ ДПС у м. Києві про стягнення коштів платника податків - відповідача з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу не може бути задоволений.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
.