Справа № 420/5788/23
17 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому з урахування заяви про зміну предмету позову від 21.04.2023р., просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області №3853/15-32-07-07-23 від 14.03.2023 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним.
Направленням від 04.11.2022 № 9229/15-32-07-07-16, наказу від 03.11.2022 № 4541-п, ГУ ДПС в Одеській області в період з 09.11.2022 по 15.11.2022 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операції за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2020 № 3-12/20 (дата здійснення операції - 05.08.2021), за період 05.08.2021 по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки, за наслідками якої було складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 22.11.2022 № 13065/15-32-07-07-18 .
В Акті перевірки податковий орган дійшов висновку про вчинення порушення ТОВ «ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» пунктів 1, 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» зі змінами і доповненнями, з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення про заходу захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, зі змінами і доповненнями, в частині несвоєчасного надходження коштів в національній валюті на поточний рахунок ТОВ «ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» по експортній операції, за контрактом від 03.12.2020 № 3-12/20, укладеному з SOLO TRADING INTERNATIONAL LIMITED» (Гонконг) в сумі 1372991,40 грн. Не погоджуючись з висновками Акту, позивач скористався своїм правом, визначеним у п. 86.7 ст. 86 ПК України, та подав заперечення до Акту (від 07.12.2022р. вих № 07/12). Однак, листом «Про розгляд заперечення» № 11093/КПР/15-32-07-07-06 від 19.12.2022 року Головним управлінням ДПС в Одеській області за результатами розгляду заперечень висновок Акту перевірки залишено без змін. На підставі вказаного Акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) від 20.12.2022 року № 11762/15-32-07-07-23, яке ТОВ «ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» засобами поштового зв'язку отримало 03.01.2023 року. Зазначеним ППР до підприємства застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (пені) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 205212, 81 гривень.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС оскаржило його в адміністративному порядку до ДПС України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 09.03.2023 року № 5937/6/99-00-06-01-02-06 скарга була задоволена частково. ДПС України скасувала ППР від 20.12.2022 року № 11762/15-32-07-07-23 у частині суми 19202,05 грн застосованої штрафної санкції у вигляді пені за порушення строків розрахунку у сфері ЗЕД, а в іншій частині ППР залишено змін.
23.03.2023 року ТОВ "Тіварі Трейд Сервіс" отримало нове податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 14.03.2023 року №3853/15-32-07-07-23, яким з урахуванням рішення ДПС України, Товариству нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД у розмірі 186010,76 грн.
Водночас, на переконання позивача, ТОВ «ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» не повинно нести юридичну відповідальність та сплачувати пеню за несвоєчасне надходження коштів.
За контрактом від 03.12.2020 № 3-12/20, укладеним з SOLO TRADING INTERNATIONAL LIMITED (Гонконг) Позивач 05.08.2021 року експортував горох жовтий, колотий, Pisum Satinum, сушений, лущений, продовольчий, не для сівби розфасований в п/п мішки по 50 кг, країна виробництва Україна, код товару 0713109000, що підтверджується митною декларацією. Граничний термін надходження валютної виручки 04.08.2022 року.
Дійсно, виручка від нерезидента за експортований товар надійшла у вересні жовтні 2022 року, тобто з порушенням встановлених Законом термінів розрахунків.
Однак, у діях ТОВ «ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» відсутня вина в затримці термінів надходження коштів, оскільки така затримка мала місце внаслідок наявних військових дій що розгорнулися на території України 24.02.2022 року у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації.
Указом Президента України №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 160 Конституції України, Закону України «Про на правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Зокрема, 14 лютого 2023 року набув чинності Закон № 2915-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 5:30 19 лютого 2023 року на 90 діб.
Оскільки затримка у розрахунках не залежала від волевиявлення ТОВ «ТЙВБСЙ ТРЕЙД СЕРВІС», а була викликана військовою агресією та військовими діями, зазначені обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини) звільнюють наше підприємство від відповідальності.
Відповідно до статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належать, зокрема: військові дії, оголошена та неоголошена війна, загальна військова мобілізація тощо.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Водночас, 28.02.2022 року Торгово-промисловою палатою України на своєму сайті було опубліковано загальний офіційний лист за вих. № 2024/02.0-7.1, адресованого всім кого це стосується, відповідно до якого: «Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14' Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».
Враховуючи ту обставину, що станом на момент надходження валютної виручки на рахунок підприємства (у вересні та жовтні 2022 року), на території України все ще існував воєнний стан, який до того ж зберігається і дотепер, позивач вважає, що до нього не може бути застосована пеня за порушення встановлених Законом термінів розрахунків.
Ухвалою від 27.03.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 08.05.2024 року прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» про зміну предмету позову від 21.04.2023р.
Від Головного управління ДПС в Одеській області відзив на позов не надходив.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що на підставі направлення від 04.11.2022 № 9229/15-32-07-07-16, наказу від 03.11.2022 № 4541-п, ГУ ДПС в Одеській області в період з 09.11.2022 по 15.11.2022 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операції за зовнішньоекономічним контрактом від 03.12.2020 № 3-12/20 (дата здійснення операції - 05.08.2021), за період 05.08.2021 по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 22.11.2022 року № 13065/15-32-01-07 -07-18 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 42542183)» (а.с. 5-9).
Відповідно до висновку Акту, зазначені наступні порушення з боку позивача:
-пунктів 1, 2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, з урахуванням п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями, в частині несвоєчасного надходження коштів в національній валюті на поточний рахунок ТОВ «ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» по експортній операції, за контрактом від 03.12.2020 № 3-12/20, укладеному з «SOLO TRADING INTERNATIONAL LIMITED» (Гонконг) в сумі 1 372 991,40 грн.
Не погоджуючись з висновками Акту перевірки від 22.11.2022 року № 13065/15-32-01-07 -07-18, позивач звернувся до ГУ ДПС в Одеській області з запереченнями вих.№07/12 від 07.12.2022 року на вказаний Акт перевірки. (а.с. 12-13)
Листом № 11039/КПР/15-32-07-07-06 від 19.12.2022 року «Про розгляд заперечення» ГУ ДПС в Одеській області зазначило позивачу, що висновки Акту перевірки 22.11.2022 року № 13065/15-32-01-07 -07-18 залишаються без змін (а.с. 14-19).
На підставі висновків акту перевірки від 22.11.2022 року № 13065/15-32-01-07 -07-18, з урахуванням розгляду заперечень на підставі висновку від 19.12.2022 №190/15-32-07-07 та відповіді підприємству на заперечення від 19.12.2022 №11093/КПР/15-32-07-07-06, Головним управлінням ДПС в Одеській області 20.12.2022 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 11762/15-32-07-07-23, яким позивачу нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 250212 грн. 81 коп. (а.с. 20-21).
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до ДПС України.
За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 09.03.2023 року № 5937/6/99/00/06/01/02/06, яким скасувала ППР ГУ ДПС в Одеській області від 20.12.2022 №11762/15-32-07-07-23 у частині 19202,05 грн. застосованої штрафної санкції у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, а в іншій частині зазначеного ППР залишило без змін, а скаргу - частково задовольнила. (а.с. 22-24).
Згідно даного рішення ДПС України обчислила пеню за прострочку на 39 днів платежу 1372991,40 грн (сума пені 160639,99 грн), за прострочку на 7 днів платежу 1072991,40 грн (сума пені 22532,82 грн), за прострочку на 2 дні платежу 472991,40 грн (сума пені 2837,95 грн). Усього пеня складає 186010,76 грн.
14.03.2023 року прийнято нове податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від №3853/15-32-07-07-23 , яким з урахуванням висновку Акту перевірки від 22.11.2022 № 13065/15-32-07-07-18, відповіді підприємству на заперечення від 19.12.2022 №11093/КПР/15-32-07-07-06 та рішення ДПС України від 09.03.2023 № 5937/6/99-22-06-01-02-06 позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 180010,76 грн. (а.с. 62-64).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VII (далі - Закон № 2473-VII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Зокрема, частиною першою статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Частиною п'ятою статті 13 Закону України “Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме: порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України, встановлено відповідальність у вигляді пені.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України “Про валюту і валютні операції»).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.
При цьому положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон № 2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.
Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.
Частинами першою - третьою статті 3 Закону України “Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Отже, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України “Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема, і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Проте ця норма застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.
Крім того, зміни до положень Закону України “Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).
При цьому суд зауважує, що маючи на меті звільнити суб'єктів господарювання, які вчинили правопорушення у вигляді порушення строків розрахунків в іноземній валюті від відповідальності у вигляді пені, законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України “Про валюту і валютні операції».
Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України “Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: "13. Відповідальність, передбачена частиною п'ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб'єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України “Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426".
Тобто, на переконання суду, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб'єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України “Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.
Отже, суд дійшов висновку, що пеня, передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону України “Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку (пеню) не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №240/25642/22.
Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Як вбачається з акту перевірки та підтверджується наданими позивачем документами, між ТОВ «ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» (Продавець) укладений контракт № 3-12/20 від 03.12.2020 3 «SOLO TRADING INTERNATIONAL LIMITED» (Гонконг), в особі директора Айзиковича Михайла (Покупець).
Предмет контракту: Продавець продає, а Покупець придбає на умовах цього контракту товар (жовтий колотий горох), в кількості та асортименті, вказаних у Інвойсах до цього контракту. Походження товару Україна. Товар поставляється на умовах FAS Odessa/Pivdenniy/Chornomorsk, Ukraine. Поставка товару транспортом у контейнерах. Валюта контракту -долари США. Вартість контракту дорівнює сумі інвойсів, виставлених по даному контракту та є невід'ємною частиною. Умови оплати 100% від суми інвойсів по надання документів. Контракт діє з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2022.
Додаткова угода №3 від 14.01.2022: валютою платежу за поставлений товара згідно Інвойсу №02-08-1 від 02.08.2021 на суму 49 500,00 дол.США є UAН( гривні). Відповідно, з урахуванням крос-курсу UAH/USD станом на 14.01.2022 - 27,7372, платіжні зобов'язання Покупця за вищевказаним інвойсом становлять 1 372 991,40 грн.
На виконання умов контракту від 03.12.2020 № 3-12/20, ТОВ «ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» відвантажено товар нерезиденту на загальну суму 49 500,00 дол. США (1 328 797,80 грн.) згідно МД (ЕК 10) № UA500040/2021/201308 від 05.08.2021 (товар горох жовтий, колотий, (Pisum satinum), сушений, лущений, продовольчий, не для сівби, розфасований в п/п мішки по 50 кг (4500 мішків), врожаю 2021 року. Країна виробництва Україна, код товару 0713109000), граничний термін надходження валютної виручки 04.08.2022 року.
Згідно додаткової угоди № 3 від 14.01.2022: валютою платежу за поставлений товар згідно Інвойсу № 02-08-1 від 02.08.2021 на суму 49 500,00 дол. США є UAH (гривня). Відповідно, з урахуванням крос-курсу UAH/USD станом на 14.01.2022 27,7372, платіжні зобов'язання Покупця за вищевказаним інвойсом становлять 1 372 991,40 грн.
Виручка від нерезидента за експортований товар по контракту від 03.12.2020 № 3-12/20 надійшла на поточний гривневий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «УКРСИББАНК», МФО 351005, в загальній сумі 1372991,40 грн., в т.ч:
12.09.2022-300 000,00 грн.;
19.09.2022-600 000,00 грн.;
21.09.2022-300 000,00 грн.;
28.10.2022-172 991,40 грн.,
з порушенням термінів розрахунків.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на відсутність його вини у порушенні термінів надходження валютної виручки від контрагента та на введення в Україні воєнного стану, що є форс-мажорною обставиною
Суд зазначає, що положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.
З огляду на те, що пеня, як міра відповідальності, яка нараховується за порушення граничних строків розрахунків, врегульована спеціальним Законом, відповідно на таку пеню не розповсюджуються і положення підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України, за аналогією з положеннями абз. 11 пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Відповідно до положень частини шостої статті 13 Закон України “Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не перерахування контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.04.2025 року у справі № 400/15321/23.
Суд зазначає, що доказів наявності висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, про продовження строків розрахунку в іноземній валюті за контрактом від 03.12.2020 №3-12/20, укладеному з «SOLO TRADING INTERNATIONAL LIMITED» (Гонконг), ані до перевірки, ані до суду надано не було, не було надано і сертифікату про форс-мажорні обставини.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").
У постанові від 25.01.2022 року по справі № 904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що: ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності; форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом; наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.
24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.
Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
У постанові від 15.06.2023 року по справі № 910/8580/22 Верховний Суд виклав наступні висновки: лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин; форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання; наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 року по справі № 912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Відсутність у позивача відповідного сертифікату ТПП України станом як на час виникнення спірних правовідносин так і на час вирішення їх судом, ним не заперечується.
Доказів звернення представників Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» до органів торгово-промислові палати з питань оформлення такого сертифікату матеріали справи не містять.
При цьому, суд повторно наголошує на тому, що введення воєнного стажу в Україні жодним чином не вплинуло на виконання зобов'язань за контрактом № 3-12/20 від 03.12.2020 контрагентом позивача - «SOLO TRADING INTERNATIONAL LIMITED» (Гонконг), який є нерезидентом України, щодо перерахування коштів на рахунок позивача.
Одночасно суд зазначає, що сам факт порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД (несвоєчасного надходження коштів на поточний рахунок позивача по експортній операції за вказаним контрактом), період прострочки за кожним з прострочених платежів та розрахунок суми пені у розмірі 186010,76 грн не є спірним у даній справі.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №3853/15-32-07-07-23 від 14.03.2023 року, суд дійшов висновку, що відповідач законно та обґрунтовано нарахував позивачу пеню зазначеним рішенням, яке відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а тому це рішення не підлягає скасуванню.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІВАРІ ТРЕЙД СЕРВІС» (адреса: вул. Чорноморського козацтва, 115, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 42542183) до Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області №3853/15-32-07-07-23 від 14.03.2023 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів
.