Справа № 640/6665/21
17 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві(вул. Шолуденка,33/19, м. Київ,04116) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
11.03.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (а.с.1-5), якій 18.03.2021 року до відкриття провадження у справі подав позов у новій редакції (а.с.46-54) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі ГУ ДПС), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.10.2020 року №1182758-3312-2655, №1182759-3312-2655, №1182760-3312-2655, №1182761-3312-2655.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Шулежко В.П.) від 23.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувані у відповідача належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, що були або мали бути взяті до уваги при прийняті рішень, з приводу яких подано позов.
В матеріалах справи наявний відзив на позов, витребувані документи не надані.
15.12.2022 набрав чинності Закон України № 2825-IX від 13.12.2022 "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX), відповідно до якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання вимог Закону України №3863-IX «Про внесення зміни до п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825-IX щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями, та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом ДСА України від 16.09.2024 №399, дану справу №640/7846/21 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року, прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 17.07.2025 року допущено процесуальне правонаступництво Головного управління ДПС у м. Києві код ЄДРПОУ 43005393 на Головне управління ДПС у м. Києві код ЄДРПОУ 44116011.
Позивач зазначив у позові (а.с.46-50), що 24.07.2020 року отримав чотири податкові повідомлення рішення (далі ППР), та до них розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік, які належать йому на праві власності, які оскаржив до ДПСУ. Скарга була задоволена.
11.11.2020 року він отримав нові ППР з податку на нерухоме майно та розрахунок до них. Позивач вважає, що при їх прийнятті контролюючий орган не в повному обсязі врахував рішення ДПСУ.
23.11.2020 року він знов оскаржив їх до ДПСУ, проте скарга залишена без задоволення.
Позивач вважає оскаржувані ППР неправомірними та такими що підлягають скасуванню, а з розрахунку має бути виключеним об'єкт АДРЕСА_2 , загальною площею 113 кв м (площа до оподаткування 57,63кв.м).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у грудні 2012 року ним за договором купівлі продажу придбано частину будинку 51/100 від загальної площі 113 кв м будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Адреса земельної ділянки: АДРЕСА_4 . Будинок знаходився в спільній власності. Це будинок вказано ГУ ДПС у м. Києві у п. 3 розрахунку податку. Але у 2013 році, за нотаріальним погодженням зі співвласником було знесено частину 51/100 в цьому будинку, та в тому ж 2013 році на місці його частки в старому будинку було побудовано новий будинок загальною площею 276,1 м2, який був зареєстрований у 2014 році за адресою: АДРЕСА_4 . Адреса земельної ділянки: АДРЕСА_4 . Це будинок, який вказано ГУ ДПС у п.1 розрахунку.
Позивач вказує, що частки 51/100 в старому будинку присутня в реєстрі нерухомого майна, тобто вона не погашена, оскільки у старому будинку є 2 співвласника, а частина 49/100 співвласника не внесена в реєстр. З цих причин він не може виключити з реєстру частку 51/100 старого будинку, якої фактично не існує. Новий будинок зареєстрований за адресою земельної ділянки №47/2.
Позивач зазначає у позові, що оскільки наданий розрахунок земельного податку містить помилкову інформацію, а кожне ППР пов'язане з іншим ППР розрахунком він не має можливості правильно сплатити ППР за тими об'єктами, стосовно яких у не виникає заперечень без виправлення помилкової інформації, а саме, виключення з розрахунку податку на нерухоме майно об'єкта №3, АДРЕСА_3 загальною площею 113 кв м.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов та просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що сам позивач вказує, що частка у розмірі 51/100 житлового будинку загальною площею 113 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_3 наявна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та не скасовано право власності на власну частку (51/100) у спільному майні.
Відповідно ж до пп. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Отже повноваження контролюючого органу полягають виключно у розрахунку, формуванні та надсиланні податкових повідомлень-рішень платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на підставі інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Представник відповідача звертає увагу на те, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (додається), на сторінці 13, зазначено що за позивачем числиться нерухоме майно (частка 51/100), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 19823880000. Житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості, загальна площа 113 кв.м., житлова площа 59,5 кв.м. АДРЕСА_3 . Тобто інформація з реєстру підтверджує, що навіть на дату формування 27.02.2025 року, наявність нерухомого майна у позивача до сьогодення, не скасовано право власності на частку (51/100) у спільному майні.
Саме державний реєстратор вносить зміни до записів Державного реєстру прав у разі допущення технічної помилки; зміни відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права, інші речові права та суб'єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав.
Отже контролюючий орган діяв у відповідності до вимог законодавства, а сплачувати податки є конституційним обов'язком платників податків.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, станом на час спірних правовідносин згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчудження - власник нерухомого майна: - квартира за адресою: АДРЕСА_5 (загальною площею 53,5 кв.м.); - квартира за адресою: АДРЕСА_6 (загальною площею 91,7 кв.м.); - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 (загальною площею 113,0 кв.м.); - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 (загальною площею 276,1 кв.м).
07.12.2020 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від № 1192810-3312-2658, яким позивачу визначено грошове зобов'язання на суму 79743,03 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Контролюючим органом на підставі даних з Державного реєстру речових прав було сформовано податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
- №1182760-3312-2655 на суму 1688,68 грн (житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 113 кв.м. (спільна часткова 51/100);
- №1182761-3312-2655 на суму 8090,30 грн (житловий будинок за адресою АДРЕСА_4 загальною площею 276,1 кв.м;
- №1182758-3312-2655 на суму 1567,66 грн. за квартиру за адресою АДРЕСА_5 , загальною площею 53,5 кв.м.;
- №1182759-3312-2655 на суму 2687,00 грн. за квартиру за адресою АДРЕСА_6 загальною площею 91,7 кв.м.
Податкові повідомлення-рішення надіслано ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем реєстрації та вручено особисто 11.11.2020 року.
Позивач ОСОБА_1 не погодився з ППР та оскаржив їх до суду, просить визнати їх протиправними та скасувати.
Дослідивши матеріали справи, заяви по суті та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України передбачено, що податок на майно складається з, зокрема, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п.266.1.1 п. 266.1 ст.266 ПК України).
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.1 ст.266 ПКУ).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПКУ).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності часток (пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ).
Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов'язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пп.266.7.4 п.266.7 ст.266 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПКУ).
Згідно з пп.266.7.1, пп.266.7.2 п.266.6 ст.266 ПКУ обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Підпунктом 266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ встановлено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачу ГУ ДПС визначені грошові зобов'язання відповідно до прийнятих ППР у відповідності до пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що не заперечується позивачем.
Суд не приймає до уваги доводи позивача, що неправомірність ППР полягає у тому, що зазначений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відповідно в розрахунку податку об'єкт нерухомості - житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 113 кв.м. (спільна часткова 51/100) не існує, оскільки був ним знесений та побудований новий житловий будинок за адресою АДРЕСА_4 загальною площею 276,1 кв.м), враховуючи те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно значаться обидва об'єкта нерухомості.
ПКУ чітко визначає повноваження контролюючого органу щодо нарахування грошових зобов'язань на нерухоме майно, а також алгоритм дій контролюючого органу - отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нарахування грошових зобов'язань шляхом прийняття ППР та направлення його власнику майна.
ПКУ передбачає лише один випадок нарахування грошових зобов'язань на майно, яке не зазначено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об'єкт оподаткування.
До повноважень ПКУ не відноситься вирішення питання про відповідність даних Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно фактичним обставинам.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначає Закон України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952- IV).
Закон №1952-IV регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (- офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст.2 Закону №1952-IV).
Отже вирішення питання наявності права власності на нерухоме майно, його перехід або припинення є іншими правовідносинами, які повинен урегулювати сам позивач у встановленому законодавством порядку. Таки питання не відносяться до повноважень контролюючого органу у відповідності до ПКУ.
Також неспроможним є посилання позивача на те, що він подавав до контролюючого органу заяву про проведення звірки даних щодо об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, оскільки розгляд такої заяви не змінює суті спірних правовідносин. Відповідно до пп.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ така звірка здійснюється на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 14, 73-78, 90, 143, 241-246 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка,33/19, м. Київ,04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2020 року №1182758-3312-2655, №1182759-3312-2655, №1182760-3312-2655, №1182761-3312-2655.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.