Справа № 420/28378/24
17 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю
У проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року у справі № 420/283778/24, згідно ст. 382 КАС України, в якому просить:
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) подати звіт про виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від “30» грудня 2024 року у справі № 420/28378/24 протягом 30 днів з дня отримання ухвали.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) неналежно виконуючи рішення суду, а точніше повністю проігнорувавши його, не зробив жодної дії зазначеної в Рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 по справі №420/28378/24.
Крім того, представником позивача Гончаренко С.Ю. було направлено скаргу на адресу Міністерства оборони України на бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно невиконання рішення суду. У відповідь на скаргу ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк, та після скасування підстав, які слугували зупиненню виконавчого провадження, останнє буде відновлено.
Тобто з даної відповіді вбачається, що будь-яким чином вплинути на підлеглих посадових осіб з приводу невиконання рішення суду, наміру у керівництва, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 не має.
Інших інструментів щодо примусу виконати рішення суду у сторони позивача не існує, окрім як звернення до суду у порядку статті 382 КАС України.
Відтак, відповідач не лише не виконав судове рішення, а й не має наміру його виконувати. Єдиним способом для відновлення порушеного права ОСОБА_1 є встановлення судом судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов'язання Відповідача подати звіт про його виконання.
Заява про встановлення судового контролю та ухвала суду від 04.07.2025 доставлені в електронний кабінет ІНФОРМАЦІЯ_1 04.07.2025, однак заперечення на заяву про встановлення судового контролю до суду не подано.
Відповідно до ч.1 ст.382№ КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву позивача, суд дійшов наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами частин 2, 3 статті 14 КАС України, згідно яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення щодо обов'язковості судових рішень містять норми статті 370 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС cуд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаними положеннями КАС України регламентовано право суду зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови, а саме - невиконання рішення суду.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20липня 2004року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.
Фактичне (не у повному обсязі) не виконання рішення суду, що набрало законної сили, є достатньою правовою обставиною для застосування судом заходів судового контролю.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.08.2024 року щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.08.2024 року щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та надати йому відповідь по суті. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року залишено без змін.
01.04.2025 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/28378/24 щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.08.2024 року щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та надати йому відповідь по суті.
Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою Василем Ігоровичем винесено постанову від 27.05.2025 про зупинення виконавчого провадження № 78051024 на підставі п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень, а саме:
«Згідно із абзацом 22 п. 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542; із змінами, внесеними Законом України від 11 квітня 2023 року № 3048 -IX) зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими с підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.»
Листом від 20.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_8 на скаргу представника позивача повідомлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Порядок виконання судових рішень проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження з виконання виконавчого листа №420/28378/24 зупинено на підставі абз.22 п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження». Зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк, має відповідати принципу верховенства права та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених Законом. Після скасування підстав, які слугували зупиненню виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №420/28378/24, останнє буде відновлено.
Отже, доказів виконання рішення суду станом на день розгляду справи відповідачем до суду не надано.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 382№ за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Частиною 6 ст. 382№ КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне встановити 60-денний строк для суб'єкта владних повноважень на виконання судового рішення та подання відповідного звіту до суду з дати вирішення порушеного процесуального питання.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 Положення №154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно з абз. 5 п. 9 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Разом з тим, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку.
Так, станом на день розгляду заяви про встановлення судового контролю, воєнний стан в Україні не скасовано.
В свою чергу, предметом розгляду у справі №420/28378/24 було саме бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не внесення відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг", тобто виконання обов'язку наділеного Законом суб'єкта владних повноважень.
Невиконання рішення суду стосовно розгляду заяву ОСОБА_1 від 09.08.2024 року щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та надання йому відповідь по суті є нічим інакшим ніж свідоме невиконання завдань і функцій, з метою здійснення яких утворений, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, беручи до уваги суть спірних правовідносин та невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024, суд
Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, 382, 382№ КАС України, суд,
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 р. - задовольнити частково.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) подати звіт про виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від “30» грудня 2024 року у справі № 420/28378/24 протягом 60 днів з дня постановлення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 КАС України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя П.П.Марин