Справа № 420/20707/25
17 липня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови їй - ОСОБА_1 , у нарахуванні та виплаті з 01.09.2023 року доплати до пенсії згідно постанови КМУ від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; - зобов'язати ГУ ПФУ перерахувати та виплатити пенсію з 01.09.2023 року їй - ОСОБА_1 , з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 31.05.2023 по справі №420/7892/23, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 02.07.2025 позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Залишаючи позов без руху, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивачка, вважаючи порушеними свої права щодо невиплати в належному розмірі пенсії з 01.09.2023 року із врахуванням доплати 2000 грн, 27.06.2025 року звернулася до суду з цим позовом.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Верховний Суд у справі у справі №300/5476/22 досліджував питання правомірності застосування шестимісячного строку звернення до суду з позовом про припинення виплати доплати 2000 грн до пенсії.
Так у п.44-45 постанови від 05.03.2024 по справі №300/5476/22 ВС зазначив, що про факт відсутності доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень відповідно до Постанови №713 позивачу стало відомо з моменту отримання пенсії за грудень 2021 року. За таких обставин подання у грудні 2022 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності ГУ ПФУ щодо безпідставного, на думку позивача, ненарахування та невиплати, починаючи з 06.01.2022, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію ЄСПЛ у цьому питанні.
Також ВС зазначив, що отримання позивачем листа відповідача від 08.02.2023 №4207-780/Я-02/8-1700/23 на її звернення не змінює момент, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
У справі №300/5476/22 з огляду на те, що позивач просив відновити виплату доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн, проте не зазначив з якої саме дати, а з цим позовом звернувся 27.12.2022 та беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об'єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії на 2 000 грн менше, та правові висновки ВС, колегія суддів дійшла висновку, що відмова ГУ ПФУ у виплаті позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000 грн є протиправною. Відтак позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню, шляхом відновлення щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 гривень відповідно до Постанови №713 з 27.06.2022.
На підстав ч.5 ст.242 КАС України, суд врахував правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права та оскільки спірні правовідносини стосуються періоду з 01.09.2023 року, до спірних правовідносин підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення.
В такому разі, звертаючись до суду з цим позовом 27.06.2025 року, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно було подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням причин поважності його пропуску, а саме об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважав необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз'яснив, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням причин поважності його пропуску.
На виконання ухвали суду позивачка подала до суду заяву про поновлення процесуального строку, в обґрунтування якої зазначила, що лише після звернення із заявою та отримання відповіді від відповідача вона достовірно дізналася про припинення їй виплати /не нарахування спірної доплати до пенсії. Також позивачка вказала, що після отримання вказаної відповіді вона без зайвих зволікань звернулася до суду із розглядуваним позовом. Вважає, що перекладання на неї наслідків пропуску строку звернення до суду через бездіяльність відповідача, незабезпечення належного інформування особи про зміни складових пенсійної виплати є недопустимим.
Також позивачка зазначила, що відповідно до ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (дія якого поширюється на неї як отримувача пенсії за вислугу років) перерахунок пенсії не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Крім того позивачка посилалась на постанову Верховного Суду по справі від 20.07.2023 №420/8355/22, згідно з якою аналіз положень статті 46 Закону №1058-IV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством та безспірному розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку, суд дійшов висновку про неповажність причин його пропуску, оскільки копія листа відповідача від 16.04.2025, яким надана відповідь на звернення позивачки від 21.03.2025, свідчить про те, що позивачка почала вчиняти активні дії, спрямовані на з'ясування обставин нарахування і виплати їй спірної доплати, лише у березні 2025 року. Лист відповідача не змінює момент, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Суд вважає, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у постанові від 10.03.2025 у справі №520/28829/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області, яка полягає у не призначенні, не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн дійшов висновку, що згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.
Верховний Суд дійшов висновку, що подання позивачем у жовтні 2024 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, ненарахування та невиплати, починаючи з липня 2021 року, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
На підстав ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права та оскільки спірні правовідносини стосуються періоду з 01.09.2023 року, до спірних правовідносин підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення.
Водночас суд не приймає посилання позивачки на постанову Верховного Суду від 20.07.2023 у справі №420/8355/22, оскільки предмет розгляду у зазначеній справі не є тотожним із предметом цього спору та стосувався припинення виплати пенсії за минулий період.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших причин поважності його пропуску.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У разі неотримання судом матеріалів на виконання ухвали суду та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху, продовживши строк на усунення недоліків позову.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва