Справа № 640/22881/21
17 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ44116011) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) стягнення податкового боргу,-
16.08.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління ДПС у м. Києві (далі ГУ ДПС) до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з платника податків ОСОБА_1 на суму податкового боргу у розмірі 230061,62 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Каракашьян С.К.) від 17.08.2021 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Каракашьян С.К.) від 01.09.2021 року відкрите провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15.12.2022 набрав чинності Закон України № 2825-IX від 13.12.2022 "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX), відповідно до якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Законом України від 16.07.2024 року № 3863-IX «Про внесення зміни до п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2825-IX щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2825-IX викладено у новій редакції , якою визначено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України № 3863-IX "Про внесення зміни до п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2825-IX щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України № 3863-IX "Про внесення зміни до п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2825-IX щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч.1 ст.27, ч.3 ст.276, ст.ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання положень Закону № 2825-IX зі змінами та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, затвердженого наказом ДСА України від 16.09.2024 №399, №640/22881/21 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду 17.04.2025 року та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд головуючому судді Катаєвої Е.В.
Ухвалою суду від 21.04.2025 року прийнято до провадження справу, вирішено здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач у позові зазначив, що позивач має податкову заборгованість, яка виникла на підставі визначених контролюючим органом грошових зобов'язань відповідно до ППР від 25.07.2019 року №0057374202, №0057364202, №0057384202:
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 212403,80грн;
- з військового збору у сумі 17657,82 грн.
Відповідач не сплатив грошові зобов'язання, контролюючим органом направлена на адресу ОСОБА_1 податкову вимогу від 21.12.2019 року №46802-10, проте заборгованість у встановлені строки до бюджету не сплачена, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Позивач повідомив суд, що заборгованість станом на 2025 рік є актуальною, відповідач не сплатив податковий борг, просив стягнути його у судовому порядку.
Ухвала суду від 21.04.2025 року направлена на адресу відповідача. Поштове відправлення повернуто з відміткою «за спливом строку зберігання». Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позов, інших заяв та клопотань від відповідача не надходило (згідно автоматизованої системи діловодства Одеського окружного адміністративного суду вхідної кореспонденції по справі не зареєстровано).
Справа розглянута у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-платником податків.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.15.1 ст.15 ПКУ, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПКУ визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.36.1. ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 36.5 ст. 36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
У п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Податковим органом з 27.05.2019 року по 31.05.2019 року проведена документальна невиїзна позапланова перевірка з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 .
Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 не задекларував дохід у вигляді додаткового блага на загальну суму 792857,99, відповідно занижено та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік в сумі 142714,44грн та занижено і не перераховано до бюджету військовий збір за 2016 рік у сумі 11892,87грн.
На підставі акту перевірки прийняті ППР від 25.07.2019 року №0057374202, №0057364202, №0057384202, якими визначені платнику податків грошові зобов'язання з податку фізичних осіб, військового збору.
ППР направлені на адресу платника податків, проте повернуті за спливом строку зберігання.
Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу форми «Ф» №46802-10 від 21.12.2019, проте заборгованість у встановлені строки до бюджету не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України.
Отже судом встановлено, що відповідач має податковий борг, якій ним не сплачений.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Контролюючим органом дотримано порядок щодо стягнення податкового боргу, направлено відповідачу податкову вимогу, проте податковий борг не сплачений.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 242-246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ44116011) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 на користь держави податковий борг в загальному розмірі 230061,62грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва