Іменем України
17 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1280/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвоката Котік Олесі Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Котік Олесі Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:
-визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на її заяву від 03.11.2024;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на її заяву від 03.11.2024 на її рахунок у банку у АТ Ощадбанк НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію по втраті годувальника.
Позивач звернулась до відповідача з питання підстав не нарахування пенсії з 01.04.2022, на що повідомили листом, що пенсію зупинено та потрібно пройти відео ідентифікацію через сайт Пенсійного фонду.
Позивач намагалась через сайт, через гарячу лінію пройти ідентифікацію, але як повідомили спеціалісти відповідача по телефону, так як пенсія по втраті годувальника, тому вона не має права пройти ідентифікацію.
Позивач вважає, що відповідач протиправно припинив виплату пенсії з 01.04.2022, чим порушив її конституційне право.
На підставі викладеного, просила задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач через підсистему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне.
В електронній пенсійній справі № 909200119696 наявні відомості щодо виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 147367 від 18.02.2020, якою ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю ІІІ групи по 30.04.2021.
Виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2021 по 31.03.2022 продовжувалася у період дії карантину відповідно до пункту 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058.
Причини припинення виплати пенсії та порядок поновлення виплати було роз'яснено позивачу листом №8900-2723/П-02/8-1200/24 від 03.11.2024 та листом №160-10324/ П-02/8-1200/25 від 07.01.2025.
ОСОБА_1 03.11.2024 через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулася з питанням про поновленням виплати пенсії по інвалідності, так як знаходиться в окупації (так у зверненні).
Звернення ОСОБА_1 від 03.11.2024 розглянуто за нормами Закону України «Про звернення громадян» та надано відповідь листом від 25.11.2024 № 8900-8723/П-02/8-1200/24. До звернення ОСОБА_1 долучила довідку до акту огляду медико - соціальною експертною комісією (видається інваліду) серії 12 ААБ № 891790 від 01.06.2021, видану Спеціалізованою психіатричною МСЕК Луганського комунального закладу «Обласний центр медико - соціальної експертизи», відповідно до якої заявницю визнано особою з інвалідністю з 01.06.2021 до 01.06.2023.
Виписка з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 891790 від 01.06.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області не надходила.
Проводити виплату пенсії ОСОБА_1 за довідкою до акту огляду медико - соціальною експертною комісією (видається інваліду) серії 12 ААБ № 891790 від 01.06.2021, виданою заявниці комісією медико - соціальної експертизи підстав немає.
Відповідно до відомостей, наданих листом від 07.11.2024 № 4/4544-31 Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації відомості щодо реєстрації ОСОБА_1 в Центральному банку осіб з інвалідністю відсутні.
Разом з цим, згідно бази даних програмного комплексу «Автоматизована система обробки документації отримувачів пенсій та допомог АСОПД - SOC» у Луганській області ОСОБА_2 , перебуває на обліку як отримувач державної допомоги особам з інвалідністю в управлінні соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації.
Допомога нараховується централізовано Мінсоцполітики України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану».
Станом на 01.11.2024 останнє нарахування 02.10.2024.
За даними електронної справи та підсистеми ІКІС ПФУ «Звернення» ОСОБА_1 із заявою про поновлення виплати пенсії за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» («Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або за допомогою відеоконференцзв'язку не зверталася.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 15 квітня 2025 року №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації зазначеної у довідці МСЕК серії 12 ААБ №891790 з 01 червня 2021 року по 01 червня 2023 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок встановлення інвалідності з дитинства.
Відповідно до інформації зазначеної у листі Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної Державної адміністрації від 07.11.2024 №4/4544-31 згідно баз даних програмного комплексу «Автоматизована система обробки документації отримувачів пенсій та допомог АСОПД-ЅОС» у Луганській області станом на 01.11.2024 ОСОБА_2 перебуває на обліку як отримувач державної допомоги особам з інвалідністю в управлінні соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації. Допомога нараховується централізовано Мінсоцполітики України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану», дата останнього нарахування 02.10.2024.
Позивач є пенсіонером по втраті годувальника ( ОСОБА_3 ).
Позивач звернувся до відповідача через ВЕБ-12001-Ф-С-24-206870 від 25.12.2024 з заявою, в якій зазначено, що ОСОБА_1 телефонувала на гарячу лінію та спеціаліст вказав про необхідність проведення відео ідентифікації, однак виплати пенсії немає.
На звернення позивача на веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України ВЕБ-12001-Ф-С-24-176815 стосовно поновлення виплати пенсії, яке зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області за № 8723/П-1200-24, розглянуто відповідно до Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР та надано відповідь від 25.11.2024 №8900-8723/П-02/8-1200/24, в якій зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії у зв'язку з втратою годувальника (особа з інвалідністю з дитинства), виплату якої з 01.04.2022 припинено у зв'язку із закінченням терміну встановлення інвалідності. Відповідно до Порядку встановлення територіальним органом Пенсійного фонду України особи одержувача пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, інших соціальних виплат шляхом відеоконференцзв'язку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 № 49-2 (далі - Порядок 49-2), визначено механізм встановлення територіальним органом Пенсійного фонду України, зокрема, особи одержувача пенсії шляхом відеоконференцзв'язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг. Головне управління відповідно до рішення Пенсійного фонду України не залучено до проведення відеоідентифікації для реалізації норм Порядку 49-2. Надано покроковий алгоритм дій для реєстрації заяви на ідентифікацію в режимі відеоконференцзв'язку. Враховуючи викладене, питання поновлення виплати пенсії може бути вирішено за результатом проходження відеоідентифікації відповідно до Порядку 49-2.
Позивач звернувся до відповідача через веб-портал ВЕБ-12001-Ф-С-24-176815 від 03.11.2024 з заявою, в якій просив поновити пенсію по інвалідності, так як знаходиться в окупації.
На звернення позивача на веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України ВЕБ-12001-Ф-С-24-206870 стосовно поновлення виплати пенсії, яке зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області за № 10324/1-1200-24 відповідачем надано відповідь від 07.01.2025 №160-10324/П-02/8-1200/25, в якій вказано, що роз'яснення причин припинення виплати пенсії та порядку її поновлення надано листом Головного управління від 25.11.2024 за № 8900-8723/П-02/8-1200/24, який завантажено до її особистого кабінету на веб порталі.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі-Закон № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Враховуючи те, що відповідно до вказаної норми Закону умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Статтею 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Статтею 46 Закону № 1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання виплати пенсій врегульовані нормами статті 47 зазначеного Закону, згідно з якою пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Припинення та поновлення виплати пенсії передбачене статтею 49 Закону № 1058-IV.
Так, (в редакції Закону станом на дату припинення виплати пенсії позивача, а саме 01.04.2022) виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною другою статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Щодо правомірності припинення позивачу пенсійних виплат суд зазначає таке.
Так, в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 25.11.2024 №8900-8723/П-02/8-1200/24 зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії у зв'язку з втратою годувальника (особа з інвалідністю з дитинства), виплату якої з 01.04.2022 припинено у зв'язку із закінченням терміну встановлення інвалідності.
При цьому, відповідно до інформації зазначеної у довідці МСЕК серії 12 ААБ №891790 позивачу з 01 червня 2021 року по 01 червня 2023 року позивачу призначено ІІІ групу інвалідності внаслідок встановлення інвалідності з дитинства. Дата чергового переогляду 14 травня 2023 року.
Суд враховує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався низкою Указів Президента України і триває дотепер.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", із змінами та доповненнями, з 12 березня 2020 року на території України було запроваджено карантин, який тривав до 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).
Також відповідно до Розділу XV прикінцевих положень Закону № 1058-IV (станом на дату припинення виплати пенсії позивачу) пункт 14-6 розділу доповнено підпунктом 14-6.1 такого змісту: у разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю.
Враховуючи, що дата чергового переогляду позивача в довідці МСЕК серії 12 ААБ №891790 становить 14 травня 2023 року, а пенсію позивачу припинено з 01.04.2022 у зв'язку із закінченням терміну встановлення інвалідності, суд доходить висновку про неправомірне припинення пенсійної виплати позивача з 01 квітня 2022 року.
Рішення відповідача про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 суду не надано.
Перевіривши дії відповідача, які полягали в припиненні нарахування та виплати пенсії позивачу з 01 квітня 2022 року, на відповідність критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання їх протиправними, оскільки відповідач діяв не у спосіб, визначений частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV.
Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3 Конституції України).
У рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (пункт 25 цього рішення).
Тому, припиняючи нарахування та виплату позивачу пенсію за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Щокін проти України", питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (п. 33 рішення).
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
З огляду на викладене суд вважає, що припинення виплати та нарахування пенсії позивачу було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
При цьому, відповідач рекомендував позивачу подати заявку на ідентифікацію в режимі відеоконференцзв'язку.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1).
Відповідно до абз. 1 п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про […], поновлення пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію).
Згідно з абз. 1 п. 1.2 розділу І Порядку № 22-1 заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596.
Відповідно до абз. 7 п. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за […], поновленням виплати пенсії, […] вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Згідно з абз. 1 п. 2.8 розділу ІІ Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, […] здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
20 листопада 2023 року відповідно до пункту 17 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662), пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану», абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» правління Пенсійного фонду України прийняло постанову № 49-2 «Про затвердження Порядку встановлення територіальним органом Пенсійного фонду України одержувача пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, інших соціальних виплат шляхом відеоконференцзв'язку», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05 грудня 2023 року за № 2111/41167, (далі Постанова правління ПФУ № 49-2).
Постанова правління ПФУ № 49-2 набрала чинності 08 грудня 2023 року.
Постановою правління ПФУ № 49-2 затверджений Порядок встановлення територіальним органом Пенсійного фонду України одержувача пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, інших соціальних виплат шляхом відеоконференцзв'язку (далі Порядок № 49-2).
Відповідно до п. 1 Порядку № 49-2 цей Порядок визначає механізм встановлення територіальним органом Пенсійного фонду України (далі - орган Пенсійного фонду) особи одержувача пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, інших соціальних виплат шляхом відеоконференцзв'язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг.
За визначенням, наведеним в пп. пп. 1, 2, 5 п. 2 Порядку № 49-2, верифікація - встановлення (підтвердження) органом Пенсійного фонду правильності наданих одержувачем даних на підставі поданих ним офіційних документів та/або повідомлених ним відомостей під час ідентифікації особи; відеоідентифікація - процес встановлення особи одержувача шляхом відеоконференцзв'язку; ідентифікація - процедура встановлення органом Пенсійного фонду особи одержувача.
Таким чином, метою ідентифікації (відеоідентифікації) є встановлення особи одержувача пенсійної виплати.
Суд зауважує, що з заявою про поновлення виплати пенсії позивач звернулася через ВЕБ-12001-Ф-С-24-176815 від 03.11.2024 та через ВЕБ-12001-Ф-С-24-206870 від 25.12.2024.
При цьому відповідно до п. 17 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596, встановлено, що авторизація в електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» («Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, прирівнюється до фізичної ідентифікації.
Незважаючи на вжиті позивачем заходи, відповідачем заяви позивача через ВЕБ-12001-Ф-С-24-176815 від 03.11.2024 та через ВЕБ-12001-Ф-С-24-206870 від 25.12.2024 про виплату пенсії не розглянуто, виплату пенсії не поновило.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність -це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:
-визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати позивачу пенсії з 01 квітня 2022 року;
- зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії позивачу з дати її припинення - 01.04.2022 з виплатою усієї заборгованості, що виникла за період її несплати.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню зі словесним корегуванням способу захисту порушених прав.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно частин першої та другої статі 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій, а позов необхідно задовольнити зі словесним корегуванням способу захисту порушеного права.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина перша статті 133 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Ухвалою суду від 24.06.2025 з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, відстрочено у сплату судового збору з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у розмірі 968,96 грн на підставі пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» до ухвалення судового рішення.
Зважаючи на те, що спір виник внаслідок протиправних дій відповідача, тому судовий збір у розмірі 968,96 грн належить стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який з 15 грудня 2017 року позбавлений пільг щодо сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов адвоката Котік Олесі Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сіверськодонецьк (Сєвєродонецьк), вул. Шевченка, будинок 9) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 квітня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії з виплатою усієї заборгованості, що виникла за період її несплати, починаючи з 01 квітня 2022 року.
Стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова