16 липня 2025 року Київ справа № 320/15495/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження ОСОБА_1 збільшення перерахованої індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" сумою 1 500,00 гривень;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" у розмірі 1,197 від розміру пенсії із урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій і заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", починаючи з 01.03.2023, без обмеження максимального розміру;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження ОСОБА_1 збільшення перерахованої індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" сумою 1 500,00 гривень;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" у розмірі 1,0796 від розміру пенсії із урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій і заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без обмеження максимального розміру, починаючи з 01.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Під час перерахунку його пенсії з 01 березня 2023 року не було враховано індексацію, встановлену постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24 лютого 2023 року № 163, та з 01 березня 2024 року не було враховано індексацію, встановлену постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 23 лютого 2024 року № 185, при цьому, індексація пенсії виплачується з обмеженням у розмірі 1 500 грн.
Відповідно до ухвали від 22 квітня 2024 року судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року закрито провадження в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", із урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій і заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" починаючи з 01.03.2023, без обмеження максимального розміру.
Відповідач подав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на відсутність правових підстав для перерахунку і виплати пенсії позивачу. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.
З 01 березня 2023 року позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24 лютого 2023 року № 168, у розмірі 1 500 грн та виплату пенсії здійснено з обмеженням максимального розміру.
З 01 березня 2024 року позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 23 лютого 2024 року № 185, у розмірі 1 500,00 грн та виплату пенсії здійснено з обмеженням максимального розміру.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.03.2024 № 2600-0202-8/54145 за результатом розгляду заяви представника позивача повідомлено, що виплата позивачу індексації за 2023 рік та за 2024 рік з обмеженням розміром 1 500 грн та обмеженням її максимальним розміром здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 320/32117/23 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження з 02.10.2019 максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, та невиплати йому пенсії у повному розмірі, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ - 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ) здійснити з 02.10.2019 перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії без обмежень десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених раніше виплат, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягає у не проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" без обмеження максимального розміру його пенсії 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.03.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ - 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" без обмеження максимального розміру його пенсії 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.03.2022, Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягає у непроведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без обмеження максимального розміру його пенсії 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.03.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ - 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення: у 2023 році" без обмеження максимального розміру його пенсії 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.03.2023.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
За змістом преамбули Закону № 2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
На виконання вимог статті 64 Закону № 2262-ХІІ та положень пункту 8 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державний бюджет на 2023 рік" № 2710-IX (далі Закон № 2710) від 03 листопада 2022 року, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту населення найбільш вразливих верств населення у 2023 році" № 168 від 24 лютого 2023 року (далі Постанова 168).
Приписами Постанови № 168 встановлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 2 Постанови № 168 визначено, що 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 10 Постанови № 168 встановлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
23 лютого 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі - постанова № 185), пунктом першої якої встановлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
В пункті 3 Постанови № 185 зазначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
За приписами частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для забезпечення індексації пенсії щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2040-IX від 15 лютого 2022 року - застосовується з 01 березня 2022 року).
З огляду на зазначене нормативне регулювання спірних відносин, суд звертає увагу на те, що Постанова № 168 та Постанова № 185 прийняті Кабінетом Міністрів України згідно із частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV та на виконання вимог статті 64 Закону № 2262-ХІІ.
Отже, в частині прийняття Постанови № 168 та Постанови № 185 Кабінет Міністрів України діяв відповідно до наданої йому і прямо передбаченої законом компетенції.
Суд зазначає, що встановлюючи обмеження розміру індексації сумою 1 500 грн, Кабінет Міністрів України не порушив, ані приписи статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV про те, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України, ані норми статті 64 Закону № 2262-ХІІ, якими передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Словосполучення "на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України" прямо вказує на наявність повноважень уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації.
Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.
У цьому випадку зміст пункту 10 Постанови № 168 та зміст пункту 3 Постанови № 185 спрямовані саме на досягнення такого балансу. Вказаний висновок не суперечить висновку щодо неприпустимості обмеження загального розміру пенсії, оскільки стосується лише суми підвищення, що проводиться на підставі спеціальної постанови Кабінету Міністрів України.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2024 у справі № 420/25804/23 зроблений висновок, що системний аналіз законодавчих приписів свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану. При цьому, як положеннями статті 42 Закону № 1058-IV, так і положеннями статті 64 Закону № 2262-ХІІ Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.
Індексація базового ОСНП за 2023 рік та за 2024 рік перевищувала 1 500 грн, а тому відповідачем правомірно було застосоване обмеження індексації пенсії позивача розміром 1 500 грн, а отже, суд не вбачає в діях відповідача в частині нарахування та виплати індексації пенсії будь-яких порушень прав позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 червня 2024 року у справі 420/25804/23, яка в силу приписів статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування під час розгляду даної справи.
З наведених підстав, позовні вимоги про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 з 01 березня 2023 року з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,197, не застосовуючи граничний розмір збільшення 1 500 грн та здійснення перерахунку пенсії з 01 березня 2024 року з урахуванням індексації пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,0796, не застосовуючи граничний розмір збільшення 1 500 грн, не підлягають задоволенню.
Щодо викладених у позовній заяві тверджень про відсутність підстав для обмеження пенсії максимальним розміром з 01.03.2024, суд зазначає таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року, з урахуванням положень рішення КСУ № 7-рп/2016, у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17 та від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262 та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону № 2262.
Тобто на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом № 2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI- у частині обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону № 2262.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначена пенсія відповідно до Закону № 2262, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Саме такий висновок щодо застосування норм права у подібних спірних правовідносинах викладено Верховним Судом у численних постановах, зокрема:
- від 25 липня 2022 року у справі № 580/3451/21;
- від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21;
- від 11 липня 2022 року у справі № 620/613/21;
- від 29 червня 2022 року у справі № 640/19118/18;
- від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20.
З огляду на вищевказане, суд погоджується з твердженням позивача про те, що оскільки його пенсія призначена за Законом № 2262, вона не підлягає обмеженню максимальним розміром.
Отже, щодо обмеження позивачу проіндексованої пенсії максимальним розміром з 01.03.2024, суд зазначає, що у спірних правовідносинах наведене положення пункту 2 Постанови № 185 щодо підвищення пенсій з 01.03.2024 "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом" суперечить приписам Закону № 2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, які є спеціальними (пріоритетними), а тому підлягають застосуванню відповідачем.
Тобто незважаючи на наявність у Постанові № 185 вимоги про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням її індексації (01.03.2024), чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України.
Таким чином, обмеження позивачу максимального розміру пенсії, призначеної згідно з Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України.
Отже, аналізуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача з 01.03.2024, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, максимальним розміром.
Ураховуючи протиправність дій відповідача щодо застосування з 01.03.2024 при виплаті пенсії позивача обмеження її максимальним розміром, суд вважає, що є достатні правові підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.03.2024 та зобов'язання відповідача здійснити з 01.03.2024 виплату пенсії позивача з урахуванням індексації, встановленої відповідно до Постанови № 185, без обмеженням її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, код ЄДРПОУ: 42098368) щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) максимальним розміром під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, код ЄДРПОУ: 42098368) з 01.03.2024 здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) без обмеження пенсії максимальним розміром, з врахуванням індексації, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 "Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.