про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
16 липня 2025 року справа №320/59199/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 28.12.2022 №2241270-2414-1014 про зобов'язання сплатити 9922,59 грн земельного податку з фізичних осіб за 2022 рік.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.12.2022 №2241270-2414-1014.
13.02.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача, подану через підсистему "Електронний суд" 09.02.2025, про поновлення процесуального строку.
Розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
В ухвалі суду від 31.01.2025 судом було, зокрема, зазначено, що останнім строком на оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.12.2022 №2241270-2414-1014 є серпень 2023 року, оскільки про нарахування позивачу зобов'язання сплатити 9922,59 грн земельного податку з фізичних осіб за 2022 рік позивачу стало відомо у лютому 2023 року (шестимісячний строк враховуючи те, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не застосовувалась).
У той же час, до суду позовну заяву подано нарочно представником позивача до відділу канцелярії 09.12.2024, про що свідчить штамп відділу канцелярії суду на позовній заяві, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.
Так, у заяві про усунення недоліків позовної заяви представник позивача зазначає, що станом на лютий 2023 року позивачу було відомо лише з корінця про зобов'язання сплатити 9 922,59 грн земельного податку з фізичних осіб за 2022 рік, який не є тотожним поняттям з податковим повідомленням-рішенням про суму податкового зобов'язання. Оскільки позивач не погоджується із вказаною сумою, 29.03.2023 ОСОБА_1 було подано клопотання (заяву) до Головного управління ДПС у Київській області про перерахунок земельного податку, нарахованого за земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 7,4806 га, яка розташована в межах с. Мостище Лишнянського старостинського округу Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області, що підтверджується відміткою (штампом) ГУ ДПС у Київській області. Враховуючи, що станом на липень 2024 року відповіді відповідачем не надано, позивач через свого представника здійснив адвокатський запит від 17.07.2024 щодо розгляду вказаного клопотання. 22.07.2024 представником позивача було отримано відповідь ГУ ДПС у Київській області на адвокатський запит від 17.07.2024, відповідно до якої стало відомо про результати розгляду вищевказаного клопотання позивача та про відмову відповідача у перерахунку суми податкового зобов'язання, у зв'язку із тим, що наданий позивачем Витяг № НВ-9916477242023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформовано 29.03.2023 та діятиме з 2023 року, а сума земельного податку у оскаржуваному повідомленні-рішенні була розрахована на підставі Рішення Бишівської сільської ради від 14.07.2021 № 157-10-VIII, відповідно до якого ставка податку на 2022 рік за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено для земель з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства становить 5,0 відсотків.
Зважаючи на вищевикладене, з метою вирішення спору з відповідачем у досудовому порядку та посиланням відповідача у своїй відповіді на нормативно-грошову оцінку, 31.07.2024 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області було направлено відповідний адвокатський запит про витребування такого Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідь на який було отримано 07.08.2024, витребуваний документ надано не було.
Після чого представником позивача було направлено адвокатський запит до відповідача про витребування такого Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Однак, у своїй відповіді податковим органом запропоновано звернутися до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Так як між позивачем та відповідачем не було вирішено питання щодо спірної суми податкового зобов'язання у досудовому порядку, позивач задля захисту своїх законних прав вирішив звернутися до суду, у зв'язку з чим 06.11.2024 до Головного управління ДПС у Київській області було направлено адвокатський запит для витребування копії оспорюваного податкового повідомлення-рішення. І лише 13.11.2024 представник позивача отримав відповідь на адвокатський запит від 06.11.2024 №48831/6/10-36-24-03, до якої, зокрема, додано копію оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 28.12.2022 №2241270-2414-1014.
Отже, на думку представника позивача, підстава для оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.12.2022 №2241270-2414-1014 з'явилася у позивача лише у листопаді 2024 року, з моменту отримання копії такого індивідуального акта.
Таким чином, представник позивача вважає, що строк на оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.12.2022 №2241270-2414-1014 має обчислюватися саме з моменту отримання позивачем копії цього рішення, тобто з 13.11.2024. Враховуючи положення статей 121, 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право на поновлення строку звернення до суду для оскарження податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач не мав об'єктивної можливості раніше ознайомитися з оспорюваним актом.
У постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 судова палата акцентує увагу на тому, що при обчисленні шестимісячного строку звернення до суду у подібних до цієї справах, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про наявність/відсутність підстав вважати його пропущеним, а так само наявність/відсутність підстав вважати такий строк пропущеним з поважних причин.
Усталеною є практика Верховного Суду про те, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Суд враховує те, що позивач після отримання корінця про зобов'язання сплатити 9922,59 грн земельного податку з фізичних осіб за 2022 рік вживав дії, спрямовані на з'ясування підстав винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та у стислі розумні строки звернувся до суду.
Отже, суд вважає наведені обставини поважними причинами пропуску строку звернення до суду, а також зважає на те, що пропуск строку є незначним, відтак доходить висновку про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку.
Аналізуючи зміст заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та додані до цієї докази, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає за можливе поновити позивачеві строк звернення до суду з даним позовом.
У той же час, суд звертає увагу на те, що частиною четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, позивачем в установлений судом строк та спосіб усунуто недоліки позовної заяви.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п.12 ч.9 ст.171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень - повідомлення про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
2. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися одноособово суддею Кушновою А.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
3. Витребувати докази від відповідача:
- копію оскаржуваного податкового повідомлення-рішення із доказами направлення та отримання позивачем ППР та розрахунком ш/с, у разі повернення надати докази про причини невручення (довідка оператора поштового зв'язку за формою №20);
- детальний розрахунок податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Київській області від 28.12.2022 №2241270-2414-1014 (навести математичний розрахунок) із посиланням на рішення місцевої ради про ставки земельного податку, надати копію такого рішення про ставки земельного податку на відповідний рік із зазначенням доказів його опублікування (на сайті або ЗМІ);
- всі матеріали, які використані відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у копіях, засвідчених належним чином, в тому числі матеріали Держгеокадастру;
- інтегровану картку платника із земельного податку з фізичних осіб починаючи з 01.01.2022 року з повним описом графи "Опис операції".
Витребувані докази надати суду впродовж 15 днів з дня отримання цієї ухвали із доказами направлення іншим учасникам справи.
4. Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
5. Запропонувати позивачеві протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповіді на відзиви та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
6. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзиви пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповідей на відзиви.
7. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
8. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
9. Повідомити відповідача про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню їм як сторонам, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.