ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у забезпеченні позову
"17" липня 2025 р. Справа № 300/4436/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос Енерджі», в інтересах якого діє представник Жарський Тарас Володимирович, до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Геліос Енерджі» (позивач), в інтересах якого діє представник Жарський Тарас Володимирович (представник позивача), звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області в частині формування витягу №НВ-9946452892025 ВІД 18.02.2025 з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2625884701:01:002:0504;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області видати новий витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2625884701:01:002:0504 на підставі актуальних відомостей.
16.07.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник просить суд заборонити Головному управлінню Держгеокадастру в Івано-Франківській області формувати витяги з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2625884701:01:002:0504 на підставі відомостей технічної документації, затвердженої рішенням Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області №163-43 від 20.06.2024 р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с.Радча» до вирішення адміністративної справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.
Заява обґрунтована тим, що позивач зазнає негативних наслідків використання Витягу з НГО, адже розмір нормативної грошової оцінки у 2025 році зріс майже у 23,5 рази порівняно із попередньою оцінкою у 2012 році, що, у свою чергу, збільшує розмір орендних платежів, а також ускладнює виконання зобов'язань позивача та потенційно ставить під загрозу подальше користування земельною ділянкою за договором оренди, а також саму господарську діяльність позивача. Вказує, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна загроза стягнення з позивача необґрунтованої суми орендної плати в подальшому, що призведе до істотної шкоди. Крім того вказує, що витяг №НВ-9946452892025 був сформований на підставі неправдивих відомостей, що зазнчені в Рішенні, яке не набрало чинності.
Відповідно до приписів частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви ТОВ «Геліос Енерджі» про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Зазначений перелік способів забезпечення позову є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
З аналізу наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
У свою чергу, відповідно до вимог пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Івано-Франківській області формувати витяги з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2625884701:01:002:0504 на підставі відомостей технічної документації, затвердженої рішенням Івано-Франківської міської ради Івано Франківської області №163-43 від 20.06.2024 р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с.Радча» до вирішення адміністративної справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докладання значних зусиль для відновлення прав позивача.
Підсумовуючи викладене, з огляду на відображені підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Посилання заявника на ту обставину, що невжиття судом заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання рішення суду не підтверджені належними доказами. Крім того, доводи позивача щодо зростання розміру нормативної грошової оцінки у 2025 році не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджують в чому полягає існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Також суд враховує, що посилання на можливий негативний вплив не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №640/110/20, від 09.09.2020 у справі №813/944/18 та від 28.09.2020 у справі №620/2206/20.
Водночас суд звертає увагу на те, що, безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте саме по собі посилання на негативний вплив рішень суб'єктів владних повноважень не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №140/10203/20.
З огляду на викладене, заява про забезпечення позову ТОВ «Геліос Енерджі» не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос Енерджі» про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Гомельчук С.В.