17 липня 2025 року Справа № 280/5431/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали адміністративного позову
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправними та скасування наказів у частині, зобов'язання вчинити певні дії,
25.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати пункт 41 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 335 від 30.11.2024 про зняття зі всіх видів забезпечення, з грошового забезпечення стосовно солдата ОСОБА_1 ;
2) визнати протиправним та скасувати запис 962 додатку 3 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (адміністративно-господарської діяльності) № 2848 від 05.12.2024 про позбавлення виплати премії за листопад 2024 солдата ОСОБА_1 ;
3) визнати протиправним та скасувати підпункт 18.1 пункту 18 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 341 від 06.12.2024 стосовно солдата ОСОБА_1 ;
4) визнати протиправним та скасувати запис 863 додатку 3 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (адміністративно-господарської діяльності) № 25 від 05.01.2025 про позбавлення виплати премії за грудень 2024 солдата ОСОБА_1 ;
5) визнати протиправним та скасувати пункт 50 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 25 від 25.01.2025 про зняття зі всіх видів забезпечення, з грошового забезпечення, що стосується солдата ОСОБА_1 ;
6) визнати протиправним та скасувати запис 991 додатку 3 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (адміністративно-господарської діяльності) № 205 від 05.02.2025 про позбавлення виплати премії за січень 20245 солдата ОСОБА_1 ;
7) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати грошового забезпечення в повному розмірі ОСОБА_1 за період з листопада 2024 року і по березень 2025 року включно;
8) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення в повному обсязі (з урахуванням раніше виплачених сум) за період з листопада 2024 року і по червень 2025 року включно.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Лісовою Н.В, яка діє на підставі ордеру серії АІ №1932231 від 25.06.2025.
Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у спосіб подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду (в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з листопада 2024 року по березень 2025 року) з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
07.07.2025 представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що перебуваючи на лікуванні з 13.11.2024 по кінець березня 2025 року мав підстави вважати, що був виведений у розпорядження, у зв'язку з чим і було зменшене грошове забезпечення. Позаяк військова частина не повідомляла йому причину зменшення нарахування, то він не розумів чи порушено його право чи військова частина вірно нараховувала у зв'язку з виведенням в розпорядження командира. Позивач звертався до представників військової частини за допомогою телефонного зв'язку, проте підтвердження цього відсутні. Лише з відповіді на адвокатський запит позивач дізнався про причини зменшення грошового забезпечення.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що заявлений позивачем спір стосується, по-перше, правомірності наказів командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 335 від 30.11.2024, № 2848 від 05.12.2024, № 341 від 06.12.2024, № 25 від 25.01.2025, № 25 від 25.01.2025, № 205 від 05.02.2025 у відповідних частинах; по-друге виплати грошового забезпечення за період з листопада 2024 року. Грошове забезпечення є щомісячним платежем, про виплату грошового забезпечення у неналежному розмірі з листопада 2024 року позивачу було відомо на початку кожного наступного місяця під час отримання грошового забезпечення. Судом враховано наявність медичних документів, долучених до позовної заяви, а також факт проходження на момент подання позовної заяви військової служби у військовій частині НОМЕР_4 . При цьому зауважено, що відсутність заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску унеможливлює прийняття позову до розгляду та вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такі висновки щодо застосування положень статей 122, 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний з призовом до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;
2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду;
4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Суд враховує, що весь час з моменту порушення прав, позивач перебував на військовій службі, яка за своїм характером позбавляє позивача можливості вільно розпоряджатися своїм часом, та можливості звернення за правовою допомогою для захисту порушених прав, що свідчить про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Крім того, суд бере до уваги, що позивач після виявлення невиплати йому грошового забезпечення у належному розмірі за час довготривалого лікування намагався врегулювати спір у досудовому порядку, що стало підставою для звернення за професійною правничою допомогою. З огляду на викладене, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
В іншій частині позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Підстави, визначені статтями 169, 170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви та відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Частинами першою, другою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту, суддя дійшов висновку про незначну складність даної справи. Окрім того, на переконання суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, з урахуванням положень статей 12, 257 КАС України, суддя вважає за доцільне розглянути вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Враховуючи те, що за змістом довідки Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/25/56 від 15.07.2025 суддя Мінаєва К.В. у період з 14.07.2025 по 16.07.2025 перебувала у відпустці, питання щодо відкриття провадження у справі вирішується у перший робочий день після виходу судді з відпустки.
Керуючись статтями 12, 171, 243, 248, 257-262 КАС України, суддя
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом та поновити пропуску ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів у частині, зобов'язання вчинити певні дії.
Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Мінаєвою Катериною Володимирівною.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 у строк для подання відзиву на позовну заяву надати всі документи та матеріали, на підставі яких були прийняті оскаржувані накази в частині; довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (із зазначенням всіх основних та додаткових видів грошового забезпечення) за період з листопада 2024 року по червень 2025 року.
Запропонувати:
відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву та документи на його обґрунтування протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами;
позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив;
відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів у строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити учасникам справи, що до заяв по суті справи мають бути додані документи, що підтверджують надіслання таких заяв та доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Повідомити учасників справи, що відповідно до частини першої статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію: http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва