17 липня 2025 року Справа № 280/4491/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
30 травня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.02.2025 №084050014730 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, передбаченими Списком №1;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 , починаючи з 09.08.2024 року, пенсію за віком на пільгових умовах, передбаченими Списком №1, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі зменшенням пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення») та зарахувавши до пільгового страхового стажу періоди з 21.09.1992 по 07.09.1993, з 06.12.1993 по 31.07.1994 з урахуванням рішення суду від 25.10.2024 по справі №280/9227/24.
Ухвалою суду від 02.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд адміністративної справи призначено без виклику/повідомлення сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1. Позивач зазначає, що відповідач безпідставно відмовляє позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періодів з 21.09.1992 по 07.09.1993, з 06.12.1993 по 31.07.1994. Вказує, що згідно трудової книжки в спірний період роботи позивач працював з 21.09.92 по 07.09.93 підземним гірником з повним робочим днем у шахті, з 06.12.1993 по 31.07.1994 машиністом електровоза 4 р. з повним робочим днем у під землею. Позивач вважає, що має достатньо загального страхового та пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому відмова позивача є протиправною. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечили. В обґрунтування заперечень зазначено, що після перегляду пенсійної справи з урахуванням рішення суду страховий стаж позивача складає 38 років місяців 16 днів, в тому числі за Списком №1 - 5 років 11 місяців 25 днів. Відповідач зазначає, що у зв'язку з недостатністю пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку, відповідно до п.2 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Також, представник відповідача вказував на те, що загальний розмір спірного стажу складає 1 рік 7 місяців та 13 днів, а тому у разі зарахування спірного стажу до пільгового, пільговий стаж позивача за Списком №1 складатиме 7 років 7 місяців 18 днів, що є меншим, ніж необхідний стаж, передбачений законодавством для призначення пенсії на пільгових умовах. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 по справі №280/9227/24 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме вирішено:
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.08.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням висновків суду.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1986 по 10.01.1990 та період роботи з 16.01.1990 по 29.08.1992.
За результатами повторного розгляду заяви позивача, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 по справі №280/9227/24, ГУ ПФУ в Запорізькій області прийнято 26.02.2025 прийнято рішення №084050014730, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у призначенні пенсії, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Так, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії відповідач вказав на те, що після перегляду пенсійної справи з урахуванням рішення суду страховий стаж особи складає 38 років 5 місяців 16 днів, в тому числі за Списком №1 - 5 років 11 місяців 25 днів.
При цьому, позивачу не було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 21.09.1992 по 07.09.1993 та з 06.12.1993 по 31.07.1994.
Згідно трудової книжки в спірний період роботи позивач працював з 21.09.1992 по 07.09.1993 підземним гірником з повним робочим днем у шахті, з 06.12.1993 по 31.07.1994 машиністом електровоза 4 р. з повним робочим днем у під землею.
В свою чергу, робота під землею в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, у геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників і копалень належить до робіт із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Саме така робота передбачена у Списку №1, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 26.02.2025 №084050014730 не містить жодних посилань на те, чому позивачу не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 21.09.1992 по 07.09.1993 та з 06.12.1993 по 31.07.1994.
Більш того, у зазначеному рішенні вказано про те, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу та пільгового стажу зараховано всі періоди, що фактично не відповідає дійсності.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 21.09.1992 по 07.09.1993 та з 06.12.1993 по 31.07.1994.
При цьому, у відзиві на позовну заяву, представник відповідача самостійно вказує на те, що у разі зарахування спірного стажу до пільгового, пільговий стаж позивача за Списком №1 складатиме 7 років 7 місяців 18 днів.
Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Судом встановлено, що на дату звернення до органів ПФУ позивач досяг віку у повних 53 роки, а з урахуванням наявності повних 7 років пільгового стажу за Списком №1, має право, в силу приписів абзацу 3 п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058, на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку.
Щодо посилань у прохальній частині позовної заяви на рішення суду від 25.10.2024 по справі №280/9227/24, то такі є безпідставними, оскільки зазначене рішення суду було виконано, а спірний стаж зазначеним рішенням було зараховано до пільгового стажу позивача.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.02.2025 №084050014730 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, передбаченими Списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити з 09.08.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі зменшенням пенсійного віку), із зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 21.09.1992 по 07.09.1993, з 06.12.1993 по 31.07.1994.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова