Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 липня 2025 року Справа№640/5603/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б.., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» (02097, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 11, оф. 1205, код ЄДРПОУ 37203896) до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києві звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 25.11.2021 року за № 00854280702 про визначення сум грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 571 034 грн. 00 коп. (основного боргу), 156 071 грн. 00коп. (штрафу) та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 25.11.2021 року за № 00854310702 про визначення сум грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 1 346 373 грн. 00 коп. (основного боргу) та 336593 грн. 00 коп. (штрафні санкції).
В обґрунтування позовних вимог представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» зазначає, що контролюючим органом було проведено документальну перевірку позивача, за наслідками якого і було прийнято спірні податкові повідомлення- рішення. Так щодо висновку податкового органу в частині заниження податку на прибуток за період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року на загальну суму 1 571 034 грн., в тому числі за 2019 рік в сумі 624 285 грн., за 2020 рік в сумі 946 749 грн. позивач зазначає, що ТОВ “СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» не списав кредиторську заборгованість оскільки борг кредитором не був прощений, про що свідчать претензії кредитора, а тому немає підстав для висновку про заниження фінансового результату до оподаткування у період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року через несписання.
Щодо заниження фінансового результату до оподаткування за період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року за результатами співпраці з окремими контрагентами позивач зазначає, що ним дійсно було отримано товари та послуги та передані їх замовникам, доказом чого слугують первинні документи та відсутність претензій з боку кінцевих одержувачів товару. Крім того, позивач зазначає, що податковим органом не вказано, які саме операції він, вважає не підтвердженими первинними документами; не досліджено, а тому безпідставно зроблено висновок про відсутність у позивача економічної мети для надання та отримання послуг; не досліджено факту надання послуг та постачання товарів. Висновок акту базується на припущеннях, які зроблені відповідачем. Крім того, посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження не може свідчить про фіктивність господарської операції. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, а том у просить їх скасувати.
Відповідач позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що перевіркою виявлено, що фінансово-господарські операції позивача з контрагентами (ТОВ «МАРПОСТ», ТОВ «Гідрофонд», ТОВ «АЛАЙНА», ТОВ «ОДЕСА УКРБУД», ТОВ «Контрал-Цест», ТОВ «ЕНТЕРБУД-ЮГ») мали нереальний характер, а первинні документи містили ознаки дефектності. Серед виявлених недоліків - віддаленість контрагентів, відсутність у них достатньої кількості працівників та основних засобів, неподання звітності, а також наявність кримінальних проваджень за ознаками підроблення документів або фіктивності. Відповідач посилається на норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України, згідно з якими первинні документи мають силу лише за умови фактичного здійснення господарської операції, а податкова звітність не може формуватися на непідтверджених даних. Поряд з цим, представник контролюючого органу зазначає, що у ході проведення перевірки під час аналізу регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що на балансі ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» станом на 01.01.2019 року обліковується кредиторська заборгованість на загальну суму 2 023 191 грн., яка залишилась непогашеною станом на 31.12.2020 по розрахунках з контрагентами по договорам та рахункам фактура укладених та виписаних протягом 2013-2017 років. На запит перевіряючих щодо надання пояснення та документального підтвердження щодо виникнення дебіторської/кредиторської заборгованості станом на 01.01.2019 року відповіді не отримано. На переконання відповідача, оскільки договори та рахунки - фактур складені або виписані за період 2013 - 2017 роки, строк позовної давності використаний, Товариством не проведено її подальше списання. Враховуючи вищевикладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/5603/22 за правилами загального позовного провадження. Справу було призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 10 серпня 2022 року о 10:30 год. за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-А, зал судового засідання № 133.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2022 року вирішено закінчити підготовче провадження та призначити справу № 640/5603/22 до судового розгляду у судовому засіданні на 13 вересня 2022 року о 10:00 год. за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1, каб. № 133.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/5603/22.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2024 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Христофорову А.Б.
Ухвалою суду від 03 квітня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №640/5603/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» (02097, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 11, оф. 1205, код ЄДРПОУ 37203896) до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження суддею одноособово. Повідомлено учасників справи, що проведення підготовчого засідання у справі відбудеться 01.05.2025 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Незалежності, 1.
??В підготовчому судовому засіданні 01 травня 2025 року була оголошена перерва до 13 год. 30 хв. 21 травня 2025 року.
21.05.2025 року підготовче засідання у справі №640/5603/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.11.2021 відкладено на 18 червня 2025 р. у зв'язку із неявкою учасника справи або його представника.
Ухвалою суду від 18 червня 2021 року закрито підготовче провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 09 липня 2025 року на 11 год. 30 хв. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Незалежності, 1.
Ухвалою суду від 09 липня 2025 року витребувано у позивача: договір від 10.11.2017 між ТОВ “Смарт-Буд» та ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП», докази отримання фінансової допомоги та докази повернення такої допомоги; договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 11.01.1019 № 1 позивачем та ТОВ “Оквін-5», а також докази отримання фінансової допомоги. Зобов'язати позивача надати витребувані докази до 16.07.2025.
Відкладено судове засідання до 10 год 00 хв 17.07.2025.
На судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі сторін.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП" зареєстровано в якості юридичної особи за адресою: 02002, Україна, місто Київ, вулиця Сверстюка Євгена, будинок, 11, офіс 1205 (код ЄДРПОУ 37203896). Основним видом діяльності позивача є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
Уповноваженими особами Головного управління ДПС у місті Києві здійснено контрольно-перевірочний захід по проведенню документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, валютного - за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки. У подальшому результати вищезазначеної перевірки викладено відповідачем у акті документальної планової перевірки від 21.10.2021 № 78396/26-15-07-02-03-17/37203896.
Суд зазначає, відповідно до акту перевірки між позивачем (позичальник) та ТОВ “Смарт-Буд» (позикодавець) було укладено договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 10.11.2017, відповідно до якого позикодавець надає позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 2 100 000 грн. Закінчення строку дії договору 10.11.2027. При цьому, на виконання вимог договору позичальник отримав у 2017-2018 роках фінансову допомогу у розмірі 2 044 375 грн., та частково повернуло допомогу грошові кошти в сумі 1 301 110,63 грн. Станом на початку перевіряємого періоду заборгованість складає 743 264, 37 грн.
В свою чергу, 15.11.2021 муж позивачем та ТОВ “Смарт-Буд» було укладено додаткову угоду про припинення зобов'язань.
Податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем не включено до складу доходу в момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту суму грошових зобов'язань у розмірі 426 116, 78 грн (743 264, 37 (сума кредиторської заборгованості) -120 861, 35 (теперішня вартість) - 196 286, 27 (нарахована амортизація).
Поряд з цим, між позивачем та ТОВ “Оквін-5» укладено договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 11.01.1019 № 1 у розмірі 500 000 грн. На виконання вимог вказаного договору позичальник отримав грошові кошти 15.01.2019.
Разом з тим, відповідно до листа ТОВ “Оквін-5» віцд 20.12.2021 позивальник звільнив позивача від покладених на нього зобов'язань.
Податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем не включено до складу доходу в момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту суму грошових зобов'язань у розмірі 173 165, 07 грн (500 000, 00 (сума кредиторської заборгованості) - 179 349, 13 (теперішня вартість) - 103 543, 69 (нарахована амортизація).
За вказаними договорами про надання позики податковим органом визначено фінансовий дохід від дисконтування у розмірі 643 223 грн (а саме 426 116, 78 + 217 107, 18).
Так в акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку, про порушення позивачем п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП" занижено показники рядку 01 Декларації “Дохід від будь якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків, визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 643223, 00 грн., в т.ч. за 2019 на суму 793 880, 00 грн та завищено дохід за 2020 на суму 150 657, 00 грн.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Марпост», укладено Договір поставки № 67 від 15.04.2020 згідно якого постачальник поставляє товар згідно Специфікації, а покупець зобов?язується прийняти та оплатити поставлений товар, в порядку та на умовах, передбачених договором. Постачання товару здійснювалось на підставі видаткових накладних № 93, № 94 та № 95 від 30 квітня 2020 року на загальну суму 1 357 740, 00 грн.
В ході перевірки встановлено факт наявності фінансово - господарських відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП" з контрагентом в особі ТОВ «МАРПОСТ». Сума поставки за договором складає 1357740 грн. Відповідно до акту перевірки станом на 31.12.2020 кредиторська заборгованість становить 1205510, 17 грн. Висновки акту ґрунтуються на тому, що контрагент позивача перебуває на обліку на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області. Крім того, згідно з податковою інформацією, яка міститься в базах даних контролюючого органу, чисельність працюючих осіб станом на 31.12.2019 - складає 1 особа, у подальшому з 2020 року звіт не подавався. Вартість основних засобів станом на 31.12.2019 - становить 3,0 тис. грн, так з 2020 року звіт не подавався. Контрагент Позивача не звітує, варто відмітити, що остання звітність з податку на додану вартість подано Позивачем за травень місяць 2020 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано ще 30.09.2021. Крім того, контролюючим органом у ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Марпост» протягом проаналізованого періоду здійснювали закупівлю товарів (друга ланка) автомобільного транспорту (автобуси, легкові та вантажні автомобілі, сідельні тягачі та напівпричепи), які не пов'язані із виконанням замовлення здійснених для ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» та має ознаки підміни товарних позицій. Таким чином податковий орган дійшов висновку, що позивачем неправомірно віднесено до складу витрат з огляду на те, що господарські операції мають нереальний характер, а первинні документи ознаки дефектності.
Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України, п.5 та п.7 П(С)БО 15, а саме Товариством занижено дохід на загальну суму 1357740, 00 грн, а тому числі за 2020 рік 1 357 740, 00 грн.
Поряд з цим, перевіркою встановлено, що на балансі ТОВ "СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП" обліковується кредиторська заборгованість на загальну суму 2 023 131 грн, яка залишилась непогашеною станом на 31.12.2020 по розрахунках з контрагентами по договорам та рахункам фактура укладених та виписаних протягом 2013-2017 роках Податковим органом зроблено висновок, що строк позовної давності по вказаним зобов'язанням використан, проте Товариством не проведено її подальше списання. Отже, в акті відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 , п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України занижено фінансовий результат по оподаткуванню за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 на загальну суму 2 023 131 грн.
В свою чергу, позивачем надано до суду листування претензії від кредиторів: ТОВ “Аніан», ТОВ “Гатіора», ТОВ “Інтер-концепт», ТОВ “БК “Перспектива Моноліт», ТОВ “Маєстро торг», ПП “Інтера Актив», ТОВ “Байсервіс Компані», ТОВ “Кігенс», ТОВ “ Грант тайм».
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідрофонд" укладено договір підряду № 06/01-Сп на виконання робіт з електромонтажу від 06 січня 2020 року. Відповідно до вказаного договору підрядник зобов?язується на свій ризик виконати за дорученням замовника та у відповідності з умовами Договору роботи, а Замовник зобов?язується прийняти ці роботи та оплатити їх. Вартість робіт, передбачених договором становить 929 000,00 грн. (Дев?ятсот двадцять дев?ять тисяч гривень 00 копійок) , у т.ч. ПДВ 20% - 154 833,33 грн.
Крім того, в матеріалах справи міститься акти здачі- прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000013, № ОУ-0000016, № ОУ-0000005, № ОУ-0000006, № ОУ-0000007, № ОУ-0000008.
В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «Смарт Солюшнз Груп» отримані електромонтажні роботи неправомірно віднесені до складу витрат з огляду на те, що господарські операції мають нереальний характер, а первинні документи ознаки дефектності. Вказані висновки ґрунтуються на даних податкової звітності контрагента позивача, відповідно до яких основні засоби станом на 31.12.2019 - відсутні, крім того, дане підприємство не звітує, остання звітність з ПДВ за березень 2020. Крім того, відповідачем направлено запит до Головного управління ДПС у Луганській області № 13268/7/26-15-07-02-03-20 від 05.10.2021 щодо надання інформації по ТОВ «Гідрофонд» (код 42955080) на, що у подальшому отримано відповідь Nє949/7/12-32-07-02-10 від 11.10.2021, згідно якої встановлено відсутність за місцезнаходженням за податковою адресою ТОВ «Гідрофонд» (код 42955080). Поряд з цим, слідчим управлінням Головного управління ДФС у Луганській області 20.08.2020 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020130000000128 кримінальне провадження. В ході досудового розслідування встановлено, що в діях невстановлених осіб було виявлено ознаки підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, в тому числі ТОВ «Гідрофонд» (код 42955080). Враховуючи викладене, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.44.1. с. 44, пп. 134.1.1 п.134.1. ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України № 996-XIV. п. 6,7 П(С)БО 16 “Витрати», а саме ТОВ «Смарт Солюшнз Груп» безпідставно віднесено до складу інших операційних витрат послуг з демонтажу об'єктів, внаслідок того, що господарські операції мають нереальний характер, а первинні документи ознаки дефектності, а результаті того позивачем занижено фінансовий результат на загальну суму 929 000, 00 грн. Крім того, зазначене порушення вплинуло на нарахування податку на додану вартість на суму 154 833 грн.
Поряд з цим, між позивачем та ТОВ “Алайна» укладено договір № 118/35 -Cп від 01.02.2019 за яким підрядник - ТОВ “Алайна» зобов'язується власними або залученими силами, на власний ризик виконати електромонтажні роботи на об'єкті “5 Етап будівництва:2 стадія -11-та черга, 2-й пусковий комплекс 2-і черги та 2-й пусковий комплекс 13-і черги будівництва житлового комплексу з вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом за адресою: просп. 40-річчя Жовтня 60, м. Києва. Вартість робіт 393 777, 38 грн (в т.ч. ПДВ 65 629, 56 грн.) Додатком до вказаного договору є локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, договірна ціна. Розрахунок вартості будівельних робіт відображений у довідці про вартість будівельних робіт та витрат за березень 2019 року. На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року на суму 393 777, 38 грн.
Між позивачем та ТОВ “Алайна» укладено договір № 118/36 -Cп від 01.02.2019 за яким підрядник - ТОВ “Алайна» зобов'язується власними або залученими силами, на власний ризик виконати електромонтажні роботи на об'єкті “Нежитлові приміщення в складі 5 Етапу 2 стадії 13 -і черги будівництва за адресою: просп. 40-річчя Жовтня 60, м. Києва. Вартість робіт 282 002, 52 грн (в т.ч. ПДВ 47 169, 09 грн.) Додатком до вказаного договору є локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 та договірна ціна. Розрахунок вартості будівельних робіт відображений у довідці про вартість будівельних робіт та витрат за березень 2019 року. На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року на суму 282 002, 52 грн.
Між позивачем та ТОВ “Алайна» укладено договір № 118/34 -Cп від 01.02.2019 за яким підрядник - ТОВ “Алайна» зобов'язується власними або залученими силами, на власний ризик виконати електромонтажні роботи на об'єкті “5 Етап будівництва:2 стадія -11-та черга, 2-й пусковий комплекс 12-і черги та 2-й пусковий комплекс 13-і черги будівництва житлового комплексу з вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом за адресою: просп. 40-річчя Жовтня 60, м. Києва. Вартість робіт 25 870, 00 грн (в т.ч. ПДВ 4 311, 67 грн.) Додатком до вказаного договору є локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 та договірна ціна. Розрахунок вартості будівельних робіт відображений у довідці про вартість будівельних робіт та витрат за березень 2019 року. На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року на суму 25 870, 00 грн.
В свою чергу, в акті перевірки зазначено, що господарські операції з ТОВ “Алайна» за договорами № 118/35 -Cп від 01.02.2019, № 118/36 -Cп від 01.02.2019, № 118/34 -Cп від 01.02.2019 є нереальними, адже контролюючим органом проаналізовано складені акти виконання будівельних робіт, та встановлено, що для виконання електромонтажних робіт встановлених договором потрібні більша кількість працівників, аніж перебувала у трудових правовідносинах з ТОВ “Алайна». У подальшому контролюючим органом встановлено, що виконанні роботи частково придбані контрагентом позивача по ланцюгу постачання контрагентів, у яких відсутні виробничі можливості виконати зазначений договір.
Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем Податкового кодексу України, а саме позивачем занижено фінансовий результат на загальну суму 585 542, 00 грн. Крім того, зазначене порушення вплинуло на нарахування податку на додану вартість на суму 137 109 грн.
Щодо взаємовідносин з ТОВ “Одеса Укрбуд» судом встановлено, що між позивачем та його контрагентом укладено договір субпідряду № 27/16-Сп від 01 лютого 2019 року щодо виконання монтажу системи пожежної сигналізації на обєкті “будівництво храмового комплексу ікони Богородиці “Печерської». Вартість робіт за вказаним договором складає 64 582, 28 грн ( в т.ч. ПДВ 10 763, 71 грн), про що свідчить довідка про вартість виконаних робіт на витрат, а також акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року.
Крім того, між позивачем та ТОВ “Одеса Укрбуд» укладено договір субпідряду № 1509/17-Сп від 01 лютого 2019 року щодо виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції території виробничо-складської бази під будівництво житлових будинків та складських будівель на об'єкті “ Житловий будинок № 1 по вул. Качалова, 40, м. Київ». Вартість робіт за вказаним договором складає 1900000, 00 грн ( в т.ч. ПДВ 33166,67 грн), про що свідчить довідка про вартість виконаних робіт на витрат, а також акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року.
Між позивачем та ТОВ “Одеса Укрбуд» укладено договір субпідряду № 215/1-Сп від 14 січня 2019 року щодо виконання монтажних робіт з системи автоматичного спринклерного пожежогасіння на обєкті “Будівництво громадського-торговельного центру, який знаходиться за адресою: М. Київ, проспект Степана Бандери, 36». Вартість робіт за вказаним договором складає 1 990 000, 00 грн ( в т.ч. ПДВ 316 666,67 грн), про що свідчить довідка про вартість виконаних робіт на витрат, а також акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року.
В свою чергу, в акті перевірки зазначено, що господарські операції з ТОВ “Одеса Укрбуд» за договорами вищевказаними договорами є нереальними, адже контролюючим органом проаналізовано складені акти виконання будівельних робіт, та встановлено, що для виконання будівельних робіт встановлених договором потрібні більша кількість працівників, аніж перебувала у трудових правовідносинах з контрагентом. У подальшому контролюючим органом встановлено, що виконанні роботи частково придбані контрагентом позивача по ланцюгу постачання контрагентів, у яких відсутні виробничі можливості виконати зазначений договір. Крім того, щодо деяких контрагентів відкриті кримінальні провадження.
Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем Податкового кодексу України, а саме позивачем занижено фінансовий результат на загальну суму 1 803 013, 00 грн. Крім того, зазначене порушення вплинуло на нарахування податку на додану вартість на суму 360 507 грн.
Щодо відносин позивача з ТОВ “Конрал-цест» судом встановлено, що між ТОВ «Контрал - Цест» та ТОВ «СМАРТ СОЛЮШИНЗ ГРУП » укладено договір субпідряду за умовами якого проводиться капітальний ремонт покрівлі у Центрі технічної творчості та професійної орієнтації шкільної молоді на вулиці Пасхаліна Юрія, 15. Загальна вартість (Договірна ціна) Робіт за договором становить 760 280, 00 грн (в т.ч. ПДВ 126 713, 33 грн), про що свідчать Акт приймання виконаних будівельних робіт і Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.
Крім того, між позивачем та ТОВ «Контрал - Цест» укладено договір № 357-450/20, відповідно до якого контрагент зобов'язується виконати роботи з технічного переоснащення комплексної автоматизованої системи безпеки Першої режимної зони Банкнотно-монетного двору Національного банку України за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 7. Вартість робіт за вказаним договором складає 1 404 720 грн (в т.ч ПДВ 234120 грн), про що свідчить Акт приймання виконаних будівельних робіт і Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.
Контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що на запит, перевіряючих від 12.10.2021 №10 стосовно надання пояснень та документального письмового підтвердження стосовно розбіжностей по даних ряд.2050 Звіту про фінансові результати за 2020 рік у сумі 2011,4 тис.грн., надано відповідь від 21.10.2021 Nє264 стосовно якої до витрат не віднесено господарські операції по договорам субпідряду укладених із ТОВ «Контрал Цест » (код 43592232) в сумі 1607,2 тис.грн. Таким чином до витрат Товариством віднесено різницю в сумі 197 000, 00 грн. (1804167-1607167)
Щодо взаємовідносин з ТОВ “ЕНТЕРБУРГ-ЮГ», судом встановлено, що між позивачем та контрагентом надалі (в подальшому Підрядник) укладено договір №СС030620-2 від 03 червня 2020 року, за умовами якого останній зобов?язується власними або залученими силами та засобами, відповідно до умов цього Договору, виконати роботи з улаштування системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, диспетчеризація систем протипожежного захисту, пусконалогоджування та введення в експлуатацію вище перелічених систем на Об?єкті : «Будівництво житлового, готельно-офісного, торгівельного комплексу з наземними та підземними паркінгами по вул Наддніпрянське шосе, 2-А у Голосіївському районі м . Києва». Вартість робіт за вказаним договором складає 372 639, 60 грн (в т.ч. ПДВ 62106, 60 грн).
Разом з тим, відповідно до акту перевірки після підписання сторонами цього договору між ТОВ “ЕНТЕРБУРГ-ЮГ», ТОВ «СМАРТ СОЛЮШИНЗ ГРУП » та ТОВ “ФОРНЕЛЛІ СП» укладено договір про заміну виконавця за договором, а саме сторони погодились передати всі права та обов'язки за договором новому виконавцю ТОВ “ФОРНЕЛЛІ СП».
Крім того між ТОВ « СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП», надалі, в особі директора Нагаївського Олександра Георгійовича, та ТОВ «ЕНТЕРБУД-ЮГ », ( в подальшому Субпідрядник), в особі директора Куцаєва Миколи Васильовича, (надалі разом - Сторони), уклали Договір субпідряду Nє 2/07-2020-СП від 02.07.2020 (надалі Договір), згідно якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов?язується власними або залученими силами та засобами, відповідно до умов цього Договору, виконати роботи з технічного переоснащення комплексної автоматизованої системи безпеки Першої режимної зони Банкнотно-монетного двору Національного банку України, за адресою: м . Київ , вул. Пухівська, 7». Вартість робіт за вказаним договором за липень 2020 склада 570000 грн (в т.ч ПДВ 95000 грн), вересень 2020 року 327360 грн (в т.ч. ПДВ 54560 грн). Усього 897 360, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 149560, 00 грн).
Разом з тим, відповідно до акту перевірки після підписання сторонами цього договору між ТОВ “ЕНТЕРБУРГ-ЮГ», ТОВ «СМАРТ СОЛЮШИНЗ ГРУП » та ТОВ “ФОРНЕЛЛІ СП» укладено договір про заміну виконавця за договором, а саме сторони погодились передати всі права та обов'язки за договором новому виконавцю ТОВ “ФОРНЕЛЛІ СП».
Між позивачем та ТОВ а ТОВ «ЕНТЕРБУД-ЮГ » також укладено договір субпідряду № 226/01-М щодо виконання робіт по модернізації систем протипожежного захисту на об'єкті “Будівництво громадського-торгівельного центру на проспекті Степана Бандери 36. Автоматична система пожежогасіння». Вартість робіт за вказаним договором склала 372438 грн (в т.ч ПДВ 62 073 грн).
Разом з тим, відповідно до акту перевірки після підписання сторонами цього договору між ТОВ “ЕНТЕРБУРГ-ЮГ», ТОВ «СМАРТ СОЛЮШИНЗ ГРУП » та ТОВ “ФОРНЕЛЛІ СП» укладено договір про заміну виконавця за договором, а саме сторони погодились передати всі права та обов'язки за договором новому виконавцю ТОВ “ФОРНЕЛЛІ СП».
В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ЮГ» не могло виконувати електромонтажні роботи на вищезазначених об?єктах, оскільки договори про заміну сторони зобов?язання підписаними 3 (трьома) Сторонами датою укладання договорів субпідряду між ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» та ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ЮГ». Тобто Виконавцем електромонтажних робіт виступає ТОВ «ФОРНЕЛЛ СП». В той же час акти виконаних робіт підписані директором ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ЮГ» - Куцаєвим М.В. В ЄРПН зареєстровані податкові накладні виписані ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ЮГ» за виконані електромонтажні роботи. Згідно наданої перевірки картки рахунку 631 “ Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по взаємовідносинах з ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ЮГ» попередніх оплат ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП не здійснював, часткову оплату та перевод боргу проводив по факту виконання електромонтажних робіт та виникнення заборгованості. Відповідно до картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальником: ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» сплатило грошові кошти у сумі 1268272,6 грн. на адресу ТОВ «ФОРНЕЛЛІ СП». Таким чином, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» отримані електромонтажні роботи неправомірно віднесені до складу витрат з огляду на те, що господарські операції мають нереальний характер первинні документи ознаки дефектності.
Крім того, актом перевірки встановлено, що відповідно до оборотно-сальдової відомості, карті рахунку 903 “Собівартості реалізованих робіт, послуг» бухгалтерського обліку встановлено, що ТОВ«СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» відобразило суму витрат в розмірі 22880, 4 тис грн, в той же час за даними фінансового звіту за 2019 рік позивачем відображено суму 23166, 2 тис грн. Отже, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.44.1 ст.44, пп.134.1.1. п.134.1. ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України № 996-XIV. п. 6,7 П(С)БО 16 “Витрати», а саме ТОВ «Смарт Солюшнз Груп» безпідставно віднесено до складу собівартості витрати, які не підтверджені первинними документами на загальну суму 285 800 грн.
Отже, перевіркою встановлено порушення ТОВ «СМАРТ СОЛОШНЗ ГРУП»:
- п. 44.1, п.44.2 ст. 44, пл. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року Nє 2755-VI (зі змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України № 996-XIV, п.5 та п. 7 П(С)БО 15 «Дохід», п.б, п.7 П(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 571 034 грн., в тому числі за 2019 в сумі 624 285 грн., за 2020 в сумі 946 749 гривень.
-198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями та у відповідності до абз.10 ст.52' Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 346 373 грн., в тому числі за березень 2019 у сумі 477 706 грн., за січень 2020 у сумі 154 833 грн., за квітень 2020 сумі 226 290 грн., за червень 2020 у сумі 1904 грн., за липень 2020 у сумі 71330 грн., за серпень 2020 у сумі 21099 грн., за вересень 2020 у сумі 176524 грн., за жовтень 2020 у сумі 4787 грн за грудень, 2020 у сумі 211900 грн. та завищено від?ємне значення, що включається до склад податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 16 Декларації) на загальну суму 148 933 грн., в тому числі за грудень 2020 у сумі 148 933 гривень.
Позивачем подано заперечення на акт перевірки, проте Головним управлінням ДПС у м. Києві вказані заперечення без задоволення, а висновки акту перевірки без змін.
Враховуючи виявлені порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 25.11.2021 року за № 00854280702 про визначення сум грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 571 034 грн. 00 коп. (основного боргу), 156 071 грн. 00 коп. (штрафу) та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 25.11.2021 року за № 00854310702 про визначення сум грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 1 346 373 грн. 00 коп. (основного боргу) та 336 593 грн. 00 коп. (штрафні санкції).
Позивачем було оскаржено зазначені податкові податкові- повідомлення рішення в адміністративному порядку.
Відповідно до рішення Державної податкової служби України від 03.02.2022 № 2161/6/99-00-06-01-01-06 скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП" залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 25.11.2021 № 00854280702 без змін.
Рішенням Державної податкової служби України від 03.02.2022 № 2161/6/99-00-06-01-02-06 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП" залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 25.11.2021 № 00854280702 без змін.
Вважаючи протиправними податкові повідомлення- рішення позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо порушення позивачем п.п. 134.1.1. п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, а саме заниження фінансового результату по оподаткуванню за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 на загальну суму 2 023 131 грн., суд зазначає наступне.
Так, в рамках перевірки встановлено, що у позивача наявна кредиторської заборгованості на загальну суму 2 023 131 грн, яка залишилась непогашеною станом на 31.12.2020 по розрахунках з контрагентами по договорам та рахункам фактура укладених та виписаних протягом 2013-2017 роках. Враховуючи, що строк позовної давності сплинув, позивач мав списати зазначену заборгованість.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1.1. статті 1 Податкового кодексу України даний кодекс одатковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Як слідує зі змісту акту перевірки, під час аналізу регістрів бухгалтерського обліку, на балансі ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» станом на 01.01.2019 обліковується кредиторська заборгованість на загальну суму 2 023 131 грн, яка залишилась непогашеною, станом на 31.12.2020 року
Водночас, податковим органом було звернуто увагу на те, що строк позовної давності по вищенаведеній заборгованості минув, проте, товариством не проведено її подальше списання, а у зв'язку з тим, що перевірка проводиться за період з 01.01.2019, неможливо підтвердити облік та формування вказаної заборгованості. Крім того, претензійної роботи щодо врегулювання/стягнення заборгованості не проводилось та відповідного документального підтвердження до перевірки не надавалось.
Статтею 4 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами) (далі Закон № 996-XIV) , визначені основні принципи бухгалтерського обліку, зокрема: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі; нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.
Приписами п. 3 ст. 9 Закону № 996-XIV, визначено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Згідно з нормами п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Відповідно до пункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійною заборгованістю є заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Частиною другою статті 3 Закону № 996-XIV визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно із частиною першою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з пунктом 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.
Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (пункт 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20).
Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша статті 257 ЦК України).
Частиною першою статті 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново (частина третя статті 264 ЦК України).
Відтак, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за придбані товари/послуги залишилася не сплаченою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен включити суму такої кредиторської заборгованості до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2023 року у справі № 520/723/20.
Позивачем не заперечується, що на балансі ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» станом на 01.01.2019 року обліковується кредиторська заборгованість на суму 2 023 13грн, а лише посилається, що Товариство не списувало кредиторську заборгованість, оскільки не було підстав, отже, і підстав для висновку про заниження фінансового результату немає.
Позивач не надав суду доказів на підтвердження погашення заборгованості або вчинення інших конкретних дій, спрямованих на погашення боргу перед кредиторами, а також будь-яких доказів, що строк позовної давності переривався.
Суд вважає помилковою позицію позивача в частині що строк позовної давності був перерваний внаслідок надсилання кредиторами претензій, адже ст. 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Крім того, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Доказів на підтвердження сказаного, до суду не надано. Отже само по собі надсилання претензій від кредиторів не свідчить про переривання строків позовної давності.
Тож, з урахуванням положень ст. ст. 4, 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5 та п. 7 П(С)БО 15, суд погоджується з висновками податкового органу про те, що в порушення норм п.п. 134.1.1. п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України позивачем занижено фінансовий результат по оподаткуванню за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 на загальну суму 2 023 131 грн.
Також під час проведення перевірки згідно наданих первинних документів, контролюючим органом було встановлено взаємовідносини між ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» та контрагентами-постачальниками товарів, які не можуть бути прийняті та відображені у податковій звітності, адже не підтверджуються фактично, адже у контрагента ТОВ «МАРПОСТ» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, виробничих потужностей, власних основних засобів при значних обсягах реалізації товарів.
Наведене, на переконання податкового органу, свідчить про неможливість постачати (реалізовувати) товари на адресу ТОВ «СМАРТ СОЛЮПІНЗ ГРУП» по ланцюгу постачання, з урахуванням відсутності у вищезазначених контрагентів-постачальників матеріальних, виробничих та трудових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності.
Натомість, позивач наголошує на тому, що вказані висновки податкового органу є припущенням та не є доведеними, адже, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. При цьому, позивач вказує на те, що порушення постачальниками товару ланцюгу постачання або правил бухгалтерського обліку, не може бути підставою для висновку про порушення норм законодавства покупцем при формуванні податкового кредиту і такий покупець не повинен зазнавати негативних наслідків за умови, якщо він не був обізнаний з такою поведінкою та не вступав у змову з контрагентами.
Позивач зазначає на тому, що товариство реально отримало товари від продавців, доказом чого слугують первинні документи та відсутність претензій з боку кінцевих отримувачів.
Згідно з нормами п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.2 п. 44 ПК України визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Пунктом 44.6 ст. 44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків під час складання такої звітності.
Відповідно до абз. 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
У силу ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
При цьому слід врахувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.
Водночас нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг має підтверджуватись належними, допустимими та достатніми доказами, і головне, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто, на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності.
Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.
Суд, аналізуючи висновки контролюючого органу, що викладені в акті перевірки, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, що надані сторонами під час розгляду спору по суті, вважає за необхідне звернути увагу на таке.
З урахуванням відсутності трудових ресурсів у вищезазначеного контрагента-постачальника, необхідних для здійснення господарської діяльності, відсутність власних основних засобів, відсутність придбання зазначених товарів по ланцюгу постачання та в подальшому їх реалізацію, свідчить лише про документування зазначених операцій на паперових носіях та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.
Оскільки реальність вчинення господарських операцій між вищезазначеним контрагентом-постачальником та ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів (придбання товарів), а не задекларований на папері, таким чином, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача щодо того, що у ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.
Натомість, надані під час розгляду спору документи первинного бухгалтерського обліку вказують лише на документальне оформлення вказаних господарських операцій з контрагентами-постачальними, однак, не спростовують встановлених контролюючим органом обставин фактичної неможливості їх виконання.
Як зазначалось вище, будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
При цьому, про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, недостатність площі складських приміщень, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не придбавались по ланцюгу постачання в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, суд приходить висновку, що, в даному випадку, надані позивачем первинні документи не є достатніми та вичерпними для висновку про реальне виконання договорів з контрагентами.
У даному випадку суд погоджується з висновками контролюючого органу, що надані ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» первинні документи не засвідчують реальності господарських операцій та не містять достовірних відомостей.
Контролюючим органом під час здійснення перевірки встановлені обставини, які у сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про учасників поставок, фактичну неможливість виконання цих поставок, саме задекларованими контрагентами, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті.
Фактично, ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» було проведено господарські операції з вищезазначеними контрагентами-постачальниками шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цими контрагентами.
Суд звертає увагу, що нереальність наведених господарських операцій з контрагентами-постачальниками позивача відповідач пов'язував зі встановленими під час перевірки обставинами та податковою інформацією, наданою контролюючими органами, щодо: реалізації контрагентами товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання (відповідно до зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних); відсутності можливості виконання операцій з постачання товарів та надання послуг наявним трудовим ресурсом з урахуванням часу; тощо..
Предмет доказування у справі, що розглядається, становлять не тільки долучені первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами позивача, а й обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій.
Надання позивачем податковому органу (також суду під час розгляду спору) належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. При цьому, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції податкового органу.
Податковий орган під час розгляду спору посилався на те, що контрагенти позивача об'єктивно не могли виконати весь обсяг робіт та послуг, а також поставити товар, враховуючи відсутність у них достатнього обсягу трудових ресурсів, основних засобів та самого товару.
Виходячи з зібраних у матеріалах справи первинних документів та обставин, якими керувався податковий орган, суд враховує, що по більшості наведених у акті перевірки контрагентах позивача, спільним є те, що: відсутність звітування до податкових органів; відсутнє придбання товарів, що продавались позивачу. Крім того, контролюючим органом у ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Марпост» протягом проаналізованого періоду здійснювали закупівлю товарів (друга ланка) автомобільного транспорту (автобуси, легкові та вантажні автомобілі, сідельні тягачі та напівпричепи), які не пов?язані із виконанням замовлення здійснених для ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» та має ознаки підміни товарних позицій.
Таким чином, висновки податкового органу про те, що на порушення позивачем п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України, п.5 та п.7 П(С)БО 15, а саме Товариством занижено дохід на загальну суму 1357740, 00 грн, а тому числі за 2020 рік 1 357 740, 00 грн., є обґрунтованими та знаходять своє підтвердження.
Щодо взаємовідносин ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» з контрагентами-постачальниками будівельно-монтажних робіт, а саме: ТОВ «Гідрофонд», ТОВ «АЛАЙНА», ТОВ «ОДЕСА УКРБУД», ТОВ «Контрал-Цест», ТОВ «ЕНТЕРБУД-ЮГ», суд зазначає наступне.
Наведені в акті перевірки обставини свідчать про неможливість зазначених контрагентів постачати (виконувати) будівельно-монтажні роботи на адресу ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» по ланцюгу постачання, з урахуванням відсутності в них матеріальних, виробничих та трудових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності та, зокрема, постачання (виконання) робіт, послуг на адресу ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП».
У контрагентів-постачальників будівельно-монтажних робіт відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, виробничих потужностей, власних основних засобів при значних обсягах реалізації послуг та товарів.
Суд за даних обставин не бере до уваги посилання позивача на те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, а також про те, що порушення постачальниками товару ланцюгу постачання не може бути поставлено у провину саме позивачу, адже, в сукупності, обставини даного спору та висновки акту перевірки вказують на фактичну неможливість проведення та досягнення результатів від наведених господарських операцій, з урахуванням не порушення контрагентами податкової дисципліни, а фізичної можливості їх здійснення без наявності придбання товару, що мав постачатися, його зберігання, наявності достатніх матеріальних та трудових ресурсів для подальшого продажу товарів/послуг, а також відсутності звітування до податкового органу по встановлених ПК України формах, що є звичайним та необхідним явищем при здійсненні суб'єктом господарювання реального сектору економіки.
Для ствердження про реальність (товарність) здійснення фінансового-господарської діяльності з контрагентами, для платника податків не достатньо лише оформлення у паперовому вигляді таких взаємовідносин, а необхідним за таких умов є й те, щоб номенклатура придбаних товарів у контрагента збігалась з номенклатурою придбаного ним товару.
За правилами пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу..
Лише наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних товарів (робіт, послуг).
Встановлюючи обов'язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об'єктів оподаткування.
Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, та відповідає сутності податкового обліку, який ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Обов'язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі відповідно до вимог статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, є їх достовірність. Якщо документи складені від імені суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції, не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.
Наведене вище дає підстави для висновку про те, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (договори, податкові накладні, акти, тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій, спірні господарські операції не підтверджені фактично, що в сукупності з виявленими контролюючим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагентів позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.
Суд також звертає увагу, що по взаємовідносинам позивача з ТОВ “ЕНТЕРБУРГ-ЮГ» було укладено договори про заміну виконавця за договором, а саме сторони погодились передати всі права та обов'язки за договором новому виконавцю ТОВ “ФОРНЕЛЛІ СП». В той же час акти виконаних робіт підписані директором ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ЮГ» - Куцаєвим М.В. В ЄРПН зареєстровані податкові накладні виписані ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ЮГ» за виконані електромонтажні роботи. Згідно наданої перевірки картки рахунку 631 “ Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по взаємовідносинах з ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ЮГ» попередніх оплат ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП не здійснював, часткову оплату та перевод боргу проводив по факту виконання електромонтажних робіт та виникнення заборгованості. Відповідно до картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальником: ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» сплатило грошові кошти у сумі 1268272,6 грн. на адресу ТОВ «ФОРНЕЛЛІ СП». Вказане не спростовано позивачем, а тому суд погоджується з висновками контролюючого органу в частині нереальності операцій.
Ураховуючи всі встановлені судом обставини, суд погоджується з висновком контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з вищезазначеними контрагентами.
Поряд з цим, щодо порушення позивачем п.44.1 ст.44, пп.134.1.1. п.134.1. ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України № 996-XIV. п. 6,7 П(С)БО 16 “Витрати», а саме ТОВ «Смарт Солюшнз Груп» безпідставно віднесено до складу собівартості витрати, які не підтверджені первинними документами на загальну суму 285 800 грн., суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів на спростування зазначених висновків.
Щодо порушення позивачем п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП" занижено показники рядку 01 Декларації “Дохід від будь якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків, визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 643 223, 00 грн., в т.ч. за 2019 на суму 793 880, 00 грн та завищено дохід за 2020 на суму 150 657, 00 грн., суд зазначає наступне.
Так, на переконання податкового органу позивачем не включено до складу доходу в момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту суму грошових зобов'язань. Проте, позивач зауважує, що методологія розрахунку не може бути застосована відносно нього, адже позивач у своїй діяльності керується П(С)БО, що унеможливлює поширення на нього міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Відповідно до підпункту 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі - П(С)БО 15).
Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Згідно з пунктом 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
За положеннями пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 № 817 (далі - П(С)БО 28), теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу визначається застосуванням відповідної ставки дисконту до майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу та його продажу (списання) наприкінці строку корисного використання (експлуатації). Майбутні грошові потоки від активу визначаються виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше п'яти років. Якщо в підприємства є досвід визначення суми очікуваного відшкодування активу і наявні розрахунки, що свідчать про достовірність оцінки майбутніх грошових потоків, то така оцінка може визначатися на підставі фінансових планів підприємства, які охоплюють період більше п'яти років.
Відповідно до пункту 14 П(С)БО 28 ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.
При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків.
З метою упорядкування роботи підконтрольних установ та роз'яснення питань належного обліку дебіторської та кредиторської заборгованості Національним банком України підготовлено лист «Щодо бухгалтерського обліку пролонгації кредитних та депозитних договорів» від 17.08.2004 № 12-111/1226-8366, в якому, зокрема, зазначено: «Відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 30 «Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ», банки повинні відображати в бухгалтерському обліку інформацію про активи та зобов'язання через групування їх за строками погашення. З посиланням на Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України (неодноразово пізніше затверджувалися у відповідній редакції) НБУ у вказаному листі наголошував на відображенні в бухгалтерському обліку кредитних та вкладних (депозитних) операцій за відповідними рахунками з обліку короткострокової або довгострокової заборгованості залежно від строку, що визначається від дати підписання договору до дати їх погашення. Також звертав увагу, що операція з пролонгації кредиту (депозиту) на термін, що не перевищує 12 місяців, в бухгалтерському обліку відображається за рахунками короткострокових кредитів (депозитів). Якщо ж термін продовження дії перевищує один рік - за рахунками довгострокових кредитів (депозитів).
Разом із тим, з метою підвищення якості контрольно-перевірочних заходів ризикових операцій під час перевірок окремих питань обліку дебіторської і кредиторської заборгованості Державною фіскальною службою України 18.06.2018 видано листа № 18311/7/99-99-14-03-03-17 «Про перевірки окремих питань обліку дебіторської та кредиторської заборгованості», в якому надано відповідні рекомендації працівникам контролюючих органів щодо належного проведення відповідних перевірок.
Так, зокрема, відповідно до пункту 4 вказаного листа при проведенні перевірок платників податків доцільно дослідити питання відображення фінансового доходу від дисконтування довгострокової кредиторської заборгованості в момент її виникнення та здійснення амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу.
Окремо в листі звернено увагу на наступні положення, що регламентують відповідні правовідносини:
Так, пунктом 4 П(С)БО 11 «Зобов'язання» визначено, що довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.
Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за теперішньою вартістю (пункт 10 П(С)БО 11).
Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (пункт 4 П(С)БО 11).
Пунктом 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 9 (далі - П(С)БО 12), визначено терміни:
Амортизована собівартість фінансової інвестиції - собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).
Ефективна ставка відсотка - ставка відсотка, що визначається діленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості інвестиції (або зобов'язання) та вартості її погашення.
Метод ефективної ставки відсотка - метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.
У пункті 4 П(С)БО 12 зазначено, що фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю.
Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.
Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі) відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно (пункт 8 П(С)БО 12).
Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій.
За положеннями пункту 10 П(С)БО 12 різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка.
Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно.
Отже, важливим є питання не лише відображення доходу від дисконтування кредиторської заборгованості (або витрат від дисконтування дебіторської заборгованості) в момент її виникнення, а й проведення амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу.
Для правильного вирішення даного спору необхідно встановити, чи на дату балансу зобов'язання за договорами позики були довгостроковими чи короткостроковими, оскільки від цього залежить, чи підлягають зобов'язання дисконтуванню, чи ні. Крім того, необхідним є перевірка правильності здійснення розрахунку дисконтування.
Такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 29.07.2020 (справа № 640/4003/19), від 04.12.2019 (справа № 826/16321/18).
Як встановлено судом, спірні зобов'язання за кредитним договором між позивачем та позивальниками є довгостроковими, а відтак підлягають дисконтуванню.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що контролюючим органом здійснено дисконтування за формулою, зазначеною у листі ДФС України від 18.06.2018 №18311/7/99-99-14-03-03-17:
PV = FV : (1 + i)n, де
FV - майбутня вартість;
PV - теперішня вартість;
і - ставка дисконтування (облікова ставка рефінансування НБУ);
n - кількість періодів дисконтування.
Пунктом Б5.1.1 Додатка Б до Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 «Фінансові інструменти» (далі - МСФЗ 9) визначено, що для оцінки справедливої вартості позики, виданої на неринкових умовах, необхідно продисконтувати всі майбутні грошові надходження по такій позиції за переважаючою ринковою ставкою відсотка для аналогічного інструмента з аналогічним кредитним рейтингом.
Під аналогічним інструментом розуміється кредит або позика з аналогічним терміном, валютою, типом відсоткової ставки, схемою руху грошових коштів, наявністю застави і базою для нарахування відсотків.
Справедлива вартість виданої позики дорівнюватиме величині усіх майбутніх грошових потоків, дисконтованих за ринковою ставкою відсотка на подібний інструмент (подібний за валютою, строками, типом ставки відсотка та іншими ознаками). Різниця між сумою позики та її справедливою вартістю є витратами. Водночас, в процесі амортизації фінансового активу визнаються фінансові доходи (п.5.7.2 МСФЗ 9).
Згідно з параграфом К384 Додатка В до МСФЗ 9 грошові потоки, пов'язані з короткостроковою дебіторською заборгованістю, не дисконтують, якщо вплив дисконтування є несуттєвим.
Кращим свідченням справедливої вартості є ціни котирування на активному ринку. Якщо ринок для фінансового інструмента не є активним, суб'єкт господарювання встановлює справедливу вартість, застосовуючи метод оцінювання. Мета застосування методу оцінювання - встановити, якою буде ціна операції на дату оцінки в обміну між незалежними сторонами, виходячи з звичайних міркувань бізнесу (пункт 5.4.2 МСФЗ 9).
Фінансовий інструмент вважається котируваним на активному ринку, якщо ціни котирування легко і регулярно доступні (за допомогою біржі, дилера, брокера, промислової групи, служби інформації про ціни або регулівного органу) та відображають фактичні й регулярно здійснювані ринкові операції між незалежними сторонами. Справедлива вартість визначається як ціна, узгоджена між зацікавленим покупцем та зацікавленим продавцем в операції незалежних сторін. Мета визначення справедливої вартості для фінансового інструмента, який відкрито купується та продається на активному ринку - отримати ціну, за якою відбулась би операція з цим інструментом (тобто без модифікації або перепакування інструмента) на кінець звітного періоду на найсприятливішому активному ринку, до якого суб'єкт господарювання має безпосередній доступ (пункт Б5.4.3 МСФЗ 9).
Якщо ринок для фінансового інструмента не є активним, суб'єкт господарювання встановлює справедливу вартість, застосовуючи метод оцінювання. Цей метод базується на застосуванні останніх ринкових операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (якщо вони доступні), посиланні на поточну справедливу вартість іншого інструмента, який є практично таким самим, аналізі дисконтованих грошових потоків та моделі опціонного ціноутворення. Якщо є метод оцінювання, який зазвичай використовують учасники ринку для визначення ціни інструмента, і доведено, що він надає достовірні оцінки цін, отриманих у фактичних ринкових операціях, то суб'єкт господарювання застосовує цей метод (пункт Б5.4.6 МСФЗ 9).
Пунктом 29 П(С)БО 13 визначено, що позичальник повинен первісно оцінити фінансові зобов'язання (позику) та відобразити її в обліку за фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості зобов'язань (суми позики) і витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням фінансового інструмента.
Виходячи з положень МСФЗ, перед тим як оцінювати грошові потоки платник податків сам має право визначити за якою методикою їх оцінювати: за ціною котирування ціни на активному ринку чи, застосовуючи метод оцінювання, у разі відсутності активного ринку.
Національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов'язань, відтак, підприємство не зобов'язане визначати методологію оцінки фінансових зобов'язань самостійно, а ДПС не має права визначати цю методику та давати вказівки платнику податків щодо методики.
Разом із цим, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.
Тобто визначення національних стандартів не дозволяє застосувати міжнародні стандарти обліку у разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах. А тому позиція контролюючого органу щодо посилання на міжнародні стандарти у разі, коли підприємство здійснює облік за національними стандартами є неправомірною та не відповідає положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Таким чином, застосований відповідачем розрахунок за формулою дисконтування заборгованості позивача є неправомірним, оскільки ґрунтується на нормах МСФО, в той час як позивач застосовує П(С)БО.
Отже, висновок контролюючого органу в частині порушення позивачем п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП" занижено показники рядку 01 Декларації “Дохід від будь якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків, визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 643 223, 00 грн., в т.ч. за 2019 на суму 793 880, 00 грн та завищено дохід за 2020 на суму 150 657, 00 грн., є безпідставним та необґрунтованим.
Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 25.11.2021 року № 00854280702 про визначення сум грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств є протиправним та підлягає скасуванню в частині заниження показників рядку 01 Декларації “Дохід від будь якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків, визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 643 223, 00 грн., в т.ч. за 2019 на суму 793 880, 00 грн та завищено дохід за 2020 на суму 150 657, 00 грн.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із частинами першою-третьою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на досліджені докази та встановлені обставини суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягає частковому задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 24 800, грн.
Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позов задоволено частково судовий збір у розмірі 4676, 24 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно заявленим вимогам.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» (02097, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 11, оф. 1205, код ЄДРПОУ 37203896) до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 25.11.2021 року № 00854280702 про визначення сум грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в частині заниження показників рядку 01 Декларації “Дохід від будь якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків, визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 643 223, 00 грн., в т.ч. за 2019 на суму 793 880, 00 грн та завищено дохід за 2020 на суму 150 657, 00 грн.
В решті заявлених вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4676, 24 грн(чотири тисячі шістсот сімдесят шість гривень двадцять чотири копійки.).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 17 липня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров